4. Охорона праці Вимоги пожежної безпеки при експлуатації комп’ютерної техніки.

4.1. Аналіз причин та наслідків виникнення пожеж в обчислювальних центрах.

Пожежа — поза регламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля. (згідно з ДСТУ 2272. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.)

Пожежою є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і (або) ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища.

Статистичні дані про пожежі:

Основні причини: %

- Коротке замикання 43

- Перевантаження проводів / кабелів 13

- Освіта перехідних опорів 5

Режим короткого замикання - поява в результаті різкого зростання сили струму, електричних іскор, часток розплавленого металу, електричної дуги, відкритого вогню, запалав ізоляції.

Горіння - хімічна реакція, яка супроводжується виділенням тепла і світла.

Для здійснення горіння необхідно:

- Окислювач (кисень);

- Джерело загоряння;

- Джерело полум'я.

Якщо мова йде про горючі речовини, то ступінь пожежної небезпеки горючих речовин характеризується:

- Температурою спалаху;

- Температурою займання;

- Температурою самозаймання.

По температурі спалах горючі речовини діляться на:

-ЛЗР (до 45 °) температура спалаху;

- горючі (більше 45 °).

Температура спалаху - мінімальна температура, при якій над поверхнею рідини утворюється суміш парів цієї рідини з повітрям, здатна горіти при піднесенні відкритого джерела вогню. Процес горіння припиняється після видалення цього джерела.

Температура займання - мінімальна температура, при якій речовина загоряється від відкритого джерела вогню і продовжує горіти після його видалення.

Температура самозаймання - мінімальна температура, при якій відбувається його займання на повітрі за рахунок тепла хімічної реакції без підношення відкритого джерела вогню.

Горючі гази і пил мають концентраційні межі вибуховості.[7]

Групи горючості.

Умовно негорючі - речовини, що не здатні горіти у повітрі нормального складу при г.° до 900^о С. Але вони можуть бути небезпечними з-за виділення токсичних або горючих речовин, великої кількості теплоти.

Важко горючі - можуть спалахнути під впливом джерела запалювання в повітрі нормального складу, але не здатні до самостійного горіння.

Горючі - здатні загорятися від джерела запалювання в повітрі нормального складу і продовжувати горіти після його видалення. Але деякі метали АІ, N1, Бе, Си, 2п в компактному стані (злитки, блоки) не здатні в звичайних умовах зберігання самозайматися при контакті з киснем повітря.

Отже, не існує речовин, матеріалів, які б не горіли - потрібно тільки створити певні умови.[12]

Предмети і матеріали, що можуть горіти:

• меблі — столи, стільці, шафи і т.д.;

• папір — документація, папір для принтера;

• конструктивні елементи приміщення — покриття підлоги, двері, віконні рами;

• елементи конструкції ПЕОМ і периферійних пристроїв — корпуса принтера, моніторів, клавіатури і т.п.