1. М. Вебер

2. Р. Арон

3. Г. Спенсер

4. Ф. Зіммель

№ 77, 3, 1, 1, 60

Напрямок соціологічного психологізму, представником якого був Л. Уорд:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. психологічний еволюціонізм

4. інстинктивізм

№ 78, 3, 1, 1, 60

Напрямок соціологічного психологізму, представником якого був М. Лацарус:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. психологічний еволюціонізм

4. інстинктивізм

№ 79, 3, 1, 1, 60

Напрямок соціологічного психологізму, представниками якого були Г. Лебон та С. Московічі:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. психологічний еволюціонізм

4. інстинктивізм

№ 80, 3, 1, 1, 60

Втрата людиною індивідуальності, інтелекту, розумових задатків у натовпі – це:

1. децентрація

2. деперсоніфікація

3. деструкція

4. депопуляція

№ 81, 3, 1, 1, 60

Напрямок соціологічного психологізму, представником якого був Г. Тард:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. теорія наслідування

4. інстинктивізм

№ 82, 3, 1, 1, 60

Напрямок соціологічного психологізму, представником якого був Ч. Кулі:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. теорія наслідування

4. інтеракціонізм

№ 83, 3, 1, 1, 60

Однорідний натовп за Г. Лебоном:

1. гомогенний

2. гетерогенний

3. надорганічний

4. девіантний

№ 84, 3, 1, 1, 60

Теорія соціологічного психологізму, засновником якої вважається В. Мак Дуґал – це:

1. психологія народів

2. психологія натовпу

3. теорія наслідування

4. інстинктивізм

№ 85, 3, 1, 1, 60

Вітальна енергія організму за В. Мак Дуґалом – це:

1. кров

2. плазма

3. душа

4. горме

№ 86, 3, 1, 1, 60

За Г. Тардом, одна з форм наслідування, яка забезпечує культурну спадковість у сучасному суспільстві – це:

1. мода

2. звичай

3. історія

4. мистецтво

№ 87, 3, 1, 1, 60

Первісний потяг до життя за З. Фройдом – це:

1. танатос

2. ерос

3. горме

4. аномія

№ 88, 3, 1, 1, 60

Первісний потяг до смерті за З. Фройдом – це:

1. танатос

2. ерос

3. горме

4. аномія

№ 89, 3, 1, 1, 60

Механізм психологічного захисту, який спрямовує енергію несвідомого (лібідо) на соціально сприйнятливі цілі та об’єкти – це:

1. сублімація

2. деперсоніфікація

3. деструкція

4. абстракція

№ 90, 6, 1, 1, 60

Один із засновників німецької формальної соціології, який скеровує свою увагу на мікропроцеси, насамперед на взаємодію людини з людиною. Автор “Філософії грошей”:

1. М. Вебер

2. Г. Зіммель

3. Е. Дюркгайм

4. Ф. Тьонніс

№ 91, 6, 1, 1, 60

Німецький соціолог, який досліджував природу соціальних спільнот, суті процесів, які сприяють організації та функціонуванню людських співтовариств – це:

1. М. Вебер

2. Г. Зіммель

3. Е. Дюркгайм

4. Ф. Тьонніс

№ 92, 4, 1, 1, 60

Як називається концепція Е. Дюркгайма:

1. розуміюча соціологія

2. етноцентризм

3. інтеракціонізм

4. соціологізм

№ 93, 5, 1, 1, 60

Концепція М. Вебера називається:

1. розуміюча соціологія

2. етноцентризм

3. інтеракціонізм

4. соціологізм

№ 94, 4, 1, 1, 60

Е. Дюркгайм як речі, неупереджено та об’єктивно розглядає:

1. соціальні факти

2. соціальну дію

3. деривації

4. індивідів

№ 95, 4, 1, 1, 60

За Е. Дюркгаймом, який тип солідарності панує у примітивних і нерозвинених стародавніх суспільствах:

1. органічний

2. механічний

3. фізичний

4. психологічний

№ 96, 4, 1, 1, 60

За Е. Дюркгаймом, який тип солідарності панує у розвинених суспільствах, в яких послаблюється колективна свідомість:

1. органічний

2. механічний

3. фізичний

4. психологічний

№ 97, 4, 1, 1, 60

Хто з соціологів використовує у своїй теорії термін homo d’uplex:

1. О. Конт

2. Г. Спенсер

3. К. Маркс

4. Е. Дюркгайм

№ 98, 4, 1, 1, 60

Хто з соціологів у своїх роботах розвиває концепцію самогубства:

1. К. Маркс

2. Е. Дюркгайм

3. Г. Спенсер

4. М. Вебер

№ 99, 3, 1, 1, 60

Психологічний еволюціонізм – це:

1. напрям, який постулює визначальним механізмом соціальної поведінки рефлекторну реакцію людського організму (фізичну чи вербальну) на подразники (стимули) зовнішнього середовища за принципом “стимул – реакція”

2. напрям у етносоціології, представники якого дотримуються думки про давність, одвічність існування нації з архаїчних часів

3. одна з течій соціологічного психологізму; розглядає суспільство як етап космічної еволюції, в якій кожен подальший етап акумулює досягнення попередніх та будується на них

4. одна з течій соціологічного психологізму, яка вивчає поведінку людей у великих групах і натовпах

№ 100, 3, 1, 1, 60

Соціогенія, за Л. Вордом, це:

1. найвищий ступінь еволюції

2. система або комплекс нахилів до певного сприйняття умов діяльності та до певної поведінки в цих умовах

3. соціально психологічний процес ототожнення індивідом себе з іншою людиною, соціальною групою чи спільнотою

4. одна з течій соціологічного психологізму; розглядає суспільство як етап космічної еволюції, в якій кожен подальший етап акумулює досягнення попередніх та будується на них

№ 101, 3, 1, 1, 60

Психологія натовпу – це:

1. напрям, який постулює визначальним механізмом соціальної поведінки рефлекторну реакцію людського організму (фізичну чи вербальну) на подразники (стимули) зовнішнього середовища за принципом “стимул – реакція”

2. напрям у етносоціології, представники якого дотримуються думки про давність, одвічність існування нації з архаїчних часів

3. одна з течій соціологічного психологізму; розглядає суспільство як етап космічної еволюції, в якій кожен подальший етап акумулює досягнення попередніх та будується на них

4. одна з течій соціологічного психологізму, яка вивчає поведінку людей у великих групах і натовпах

№ 102, 3, 1, 1, 60

Один із натуралістичних, біологізаторських напрямів суспільної думки; вважає головними причинами розвитку суспільства расові особливості, а чистоту раси розглядає як основну спонукальну силу розвитку цивілізації – це:

1. географічна школа

2. расово антропологічний напрям

3. соціалдарвінізм

4. етнометодологія

№ 103, 5, 1, 1, 60

Термін М. Вебера, який характеризує перехід від мимовільних, суб’єктивних традиційних способів поведінки до організації діяльності згідно з раціонально встановленими правилами – це:

1. раціоналізація

2. революція

3. трансформація

4. прогрес

№ 104, 4, 1, 1, 60

Категорія символічного інтеракціонізму. Згідно з цією концепцією, соціальна взаємодія є наслідком значень, якими соціальні діючі особи наділяють речі та дії:

1. склад

2. жест

3. смисл

4. ідея

№ 105, 5, 1, 1, 60

За М. Вебером, будь яка активність індивіда, яка має для нього певний суб’єктивний сенс і орієнтована на інших – це: