Захист навколишнього середовища

Зникаючі види включають види рослин і тварин, що знаходяться безпосередньо під загрозою зникнення. Визначено наступні стадії загроз. Критично зникаючі види, такі як Каліфорнійський кондор, є такими, які ймовірно не зможуть вижити без прямого людського втручання. Зникаючі біологічні види, такі як вовк сірий, є чисельними у місцях їх проживання, але їх загальна кількість зменшується. Такі рідкісні види, як велика лугова тетеря, існують у відносно невеликій кількості у місцях їх проживання, але не обов’язково є безпосередньо під загрозою зникнення.

Вимирання взагалі є звичним процесом в ході еволюції. За весь геологічний час більше видів вимерло, ніж дійшло до наших днів. Ці види повільно зникали через кліматичні зміни і неспроможність пристосуватися до таких умов, як конкуренція та винищення хижаками. Проте з 1600-х років процес вимирання швидко прискорився через вплив як приросту людського населення, так і технологічні втручання у природні екосистеми. На сьогодні більшість середовищ світу змінюються швидше, ніж здатність багатьох видів пристосовуватися до таких змін шляхом природного відбору.

Медицина

Серед найважливіших досягнень ХХ століття у галузі медицини можна відзначити такі: відкриття нових гормонів; визнання ролі вітамінів; відкриття типів крові; розробку електрокардіографа та електроенцефалографа для запису діяльності серця та мозку; визначення причини та лікування злоякісної анемії американськими медиками Джорджем Р. Мілтоном, Вільямом П. Мерфі та Джорджем Г. Віплом; та краще розуміння процесу обміну речовин, ролі ферментів та імунної системи.

У першій половині ХХ століття також відбувся значний прогрес у розумінні рефлексів, філософської концепції, вперше розробленої французьким філософом Рене Декартом, щоб вирізнити мимовільні рефлекси тварин від раціональних людських рефлексів. Дана концепція була вдосконалена німецькими зоологами, які описали її у фізичних термінах та поділили поведінку на її складові рефлекси. Подальшому розумінню даної концепції посприяв британський нейрофізіолог Сер Чарльз Шеррінгтон, який продемонстрував, що рефлекси дозволяють нервовій системі працювати як єдиному елементу.

Поняття умовного рефлексу, вперше описана шотландським фізіологом Робертом Віттом, основоположником вчення про рефлекторну діяльність, набула найбільшого розкриття в останніх роботах російського фізіолога Івана Павлова, російського нейропатолога Володимира Бехтерева. Хоча спроба Павлова розширити принципи набуття умовних рефлексів (тобто способи, за допомогою яких рефлекси можна викликати частіше та більш передбачувано за рахунок стимуляції) до складних розумових процесів не мала достатнього обґрунтування, його робота мала величезний вплив на психологію та вчення. Дана робота була одним з основних джерел впливу на заснування біхевіоризму американським психологом Джоном Б. Уотсоном; робота американського психолога Б.Ф. Скіннера про програмно-реалізовані команди, основа так званих „навчальних” машин, також опиралась на теорію набуття умовних рефлексів та стимуляції.

ХХ століття також стало свідком інших істотних досягнень у галузі неврології. Британський психолог Лорд Едгар Дуглас Едріан виміряв та записав електричні потенціали органів чуття та волокон рухового нерва. Шеррінгтон дослідив комплексну діяльність нервової системи. Наступною роботою у даній галузі було дослідження американських психологів Джозефа Ерлангера та Герберта Спенсера Гассера, які продемонстрували функціональні відмінності нервових волокон та використали осцилограф для вимірювання змін електричних імпульсів, що виникали у цих волокнах. Подальші дослідження американського біохіміка Юліуса Акселрода, шведського фізіолога Ульфа фон Ойлера та британського медика Сера Бернарда Катца визначили, яку роль відіграють окремі хімічні речовини під час передачі нервових імпульсів. Той факт, що семеро вищезазначених дослідників отримали Нобелівські премії у галузі психології та медицини свідчить про те, яке важливе значення мають ці дослідження для таких основних процесів як регулювання артеріального тиску та активізація силових ресурсів у разі надзвичайних випадків.