Груповий тиск: конформізм і нонконформізм. Поняття ”конформізму”. Види конформізму

Поняття „конформізму”. Ні для кого не секрет, що поведінка людини, її думки, оцінки, погляди істотно залежать від вчинків, думок, оцінок інших людей. Коли ж між індивідом і групою виникають розбіжності з приводу особистої і домінуючої в групі думки, то індивід повинний вибирати: або йти на відкритий конфлікт, або перебудувати свої думки і поведінку, пристосовуватися до групи, поводитися як усі. Така пристосовницька позиція іменується конформізмом. Конформізм дуже поширене явище. Соціально-психологічні дослідження показують, що абсолютна більшість людей у меншій або більшій мірі виявляють схильність до конформізму.

Стилі управління

Авторитарний стиль

Формальна характеристика:

1. спілкування з підлеглими в основному у формі наказу, розпорядження, вказівки, тоном, який заперечує будь-яку незгоду;

2. вимоги завищені, не враховуються реальні можливості підлеглих;

3. підлеглі побоюються такого керівника, часто наділяють його різними прізвиськами;

4. керівник негативно сприймає дії підлеглих, від чого у них формується негативна установка на неформальне спілкування з ним;

5. рідко заохочує підлеглих, завжди незадоволений ними.

Змістовна характеристика:

1. чітке планування діяльності, вимога такого ж чіткого планування від підлеглих;

2.часто дії стають бюрократичними, віддає перевагу “бумаготворчості” , а не людині;

1. сам проявляє ініціативу, але в той же час заперечує ініціативу підлеглих, не вірить в їх здібності;

1. ставить свої дії поза критикою;

2. використовує вольовий тиск на підлеглих;

3. має певні труднощі у спілкуванні з підлеглими, часто сам буває ініціатором конфліктних ситуацій;

4. має формальний авторитет серед підлеглих.

ДЕМОКРАТИЧНИЙ СТИЛЬ КЕРІВНИТВА

Формальна характеристика:

1. звернення до підлеглих у формі поради, прохання, побажання, вимоги, але без жорсткості;

2. тон звернення в основному дружній, товариський, характер мови спокійний, привітливий;

3. вимоги до підлеглих адекватні їх можливостям, враховує ділові, професійні та особистісні характеристики підлеглих;

4. адекватно реагує на реакцію своїх підлеглих;

5. являється неформальним лідером в своєму колективі, але не допускає панібратства;

6. позитивним стимулам віддає перевагу.

Змістовна характеристика:

1.вміє скласти реальний план своїх дій та дій підлеглих;

2. працює без зайвої “бумаготворчості”, спочатку бачить людину;

3. ініціативний, підтримує ініціативу інших;

4. критично відноситься до своїх дій та дій інших;

5. проявляє істинне, а не формальне піклування про підлеглих;

6. не виступає ініціатором конфліктних ситуацій, вміє “погасити” виникаючий конфлікт;

7. користується істинним, неформальним авторитетом.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ СТИЛЬ

Формальна характеристика:

1. не володіє системою чітких і постійних вимог до підлеглих, тому існує певна непослідовність: то прохання, то наказ.

2. діє під “тиском” вищестоячого керівництва;

3. тон спілкування з підлеглими нерішучий;

4. не впевнений в тому, що його вимоги будуть виконуватись підлеглими;

5. швидко забуває про свої попередні вимоги, може пред’являти зовсім протилежні;

6. робить вигляд, що враховує настрій, побажання та можливості підлеглих, однак вимагає виконання нереальних розпоряджень;