13. Що таке нейтрально кисневий режим живильної води? За яких умов його можна застосовувати? Коротко опишіть процедуру застосування нквр та до яких позитивних результатів приводить його застосування?
Виконані вченими колишньому СРСР наукові дослідження і досвід експлуатації дозволили впровадити на багатьох енергоблоках з надкритичними параметрами пари так званий нейтрально-кисневий водний режим (НКВР) з дозуванням у тракт основного конденсату надлишкової кількості кисню. Перехід енергоблока з традиційного гідразин-аміачного водного режиму на НКВР допускається при умові низької питомої електропровідності, яка не перевищує 0.2 мкСм/см, тобто при 100 % - очистці конденсату на блочній знесолювальній установці (БЗУ).
При оптимальній початковій концентрації дозованого кисню приблизно 200 мкг/кг НКВР поліпшує корозійний стан конденсатно-живильного тракту, зменшує винесення сполук заліза з поверхні нагрівання котла.
Досвід застосування НКВР показав, що сприятливий вплив надлишкового кисню дозволяє відмовитись від застосування нержавіючих сталей при виготовленні трубок регенеративних підігрівачів та використовувати для цієї ланки низьколеговану перлітну сталь.
На деяких ТЕС перехід до НКВР досягається закриттям випару з деаератора живильної води, введенням у тракт перед конденсатними насосами ІІ ступеня дози кисню 150-200 мкг/кг та 100%-ою очисткою конденсату в БЗУ.
Застосування НКВР при відкритому випарі деаератора дозволяє вивести вуглекислоту, яка утворюється при термічному розкладі бікарбонатів у конденсатному тракті. При такій схемі роботи дозування кисню повинно виконуватися у двох точках на вході конденсатних і живильних насосів.
14. Накресліть схему конденсаційної установки та поясніть роботу кожного елемента. Наскільки і чому важливо підтримувати вакуум у КТ? Запишіть рівняння теплового балансу у КТ. Що таке кратність охолодження? Чи залежить температура води на виході з конденсатора від кратності охолодження?
С
хема
конденсаційної установки зображена на
рис.9.1.
З вихідного патрубка турбіни у паровий
об’єм трубної системи конденсатора
потрапляє пара, що відпрацювала у
турбіні. Через трубки конденсатора
циркуляційним насосом прокачується
вода охолодження. Конденсат, що утворився,
стікає у нижню частину конденсатора і
конденсатним насосом повертається у
цикл. Розрідження
у вихлопному патрубку турбіни і у
конденсаторі забезпечують пароструминним
ежектором.
Внаслідок розрідження у паровому
просторі конденсатора через нещільності
з’єднання турбіни з конденсатором та
мікротріщини у корпусі постійно поступає
повітря з навколишнього середовища,
тому ежектор повинен працювати
безперервно, відсмоктуючи повітря разом
з деякою кількістю пари.
Вакуум у конденсаторі впливає на теплову ефективність станції. Зниженням тиску в конденсаторі з 0.004 до 0.003 МПа можна збільшити ККД установки приблизно на 2% і, навпаки, збільшення тиску з 0.004 до 0.005 МПа призведе до зменшення ККД більше ніж на 1%.
тепловий баланс конденсаційної установки можна представити у вигляді
,
(9.1)
Dк - витрата пари через конденсатор, кг/с; hк і h′к - відповідно ентальпії пари після турбіни і конденсату після конденсатора, кДж/кг; W – витрата циркуляційної води охолодження, кг/с; hox1 і hox2 – ентальпії цієї води до і після конденсатора, кДж/кг.
У рівнянні (9.1) знехтувано втратою теплоти у навколишнє середовище, оскільки вона незначна порівняно з Dк. Вираз (9.1) можна переписати у вигляді
(9.2)
або
.
(97.2а)
Величина m, що рівна відношенню витрати води охолодження до витрати конденсату, називається кратністю охолодження.
Оскільки температура конденсату tк = tox2 + δt, то з врахуванням (9.3) можна записати
.
(9.4)
З рівняння (9.4) випливає, що температура (тиск) конденсації залежить від початкової температури води охолодження, отже, від виду джерела і системи водопостачання, а також від пори року.