1.3. Розробка початкових ідей

Кожна модель-аналог відрізняється своєю неповторністю та має свій оригінальний вигляд, але вибирати потрібно лише одну. Серед запропонованих варіантів найдоцільніше буде виготовити виріб номер 3, адже він відповідає усім поставленим вимогам. Він має красивий естетичний вигляд; потребує незначних економічних затрат.

II. Конструкторський етап

2.1. Конструкторська розробка виробу

Детально відпрацювала найкращий варіант, розробила детальний ескіз, робоче креслення та опис виробу.

Вибрала матеріали, інструменти та обладнання:

• тканина;

• дерев’яна рама;

• кнопки:

• олівець

• віск;

• писачок (чантінг);

• фарби;

• пензлик.

При виконанні картини слід врахувати:

• вибір малюнка;

• можливість виконання малюнка в техніці гарячий батик;

• розрахунок;

• які деталі будуть обведені воском.

Порядок виконання:

У першу чергу, варто визначитися з самим виробом - що будемо малювати. Перед роботою тканину необхідно випрати, щоб запобігти усадку і видалити апретуру, якою може бути просякнутий матеріал, оскільки фарба на таку тканину лягає нерівномірно.

Краще всього прати тканини, призначені для розпису з господарським милом, так як пральні порошки вимиваються не повністю і можуть вплинути на колір фарби. Бавовну перуть у гарячій воді, шовк - в теплій.

Після прання тканину ретельно прополіскують, віджимають, не викручуючи, підсушують і гладять ще вологою.

Для того щоб нанести малюнок та тканину, спочатку наносять малюнок на щільний папір тушшю або чорним фломастером лініями такої товщини, щоб їх було добре видно через тканину. Закріплюють тканину з підкладеним під неї зразком на який-небудь дошці за допомогою кнопок. Обводять малюнок простим олівцем.

Лінії мають бути неяскравими, так як вони будуть видні під прозорим контурним складом.

Якщо тканина дуже прозора, а малюнок нескладний, можна обводити його відразу резервним складом. Можна імпровізувати, відразу наносячи резерв на тканину без попереднього начерку, але для цього потрібно попередньо закріпити тканину на рамі.

Закріплюють тканину кнопками спочатку по кутках, а потім посередині кожної сторони рами. Потім встромлюють інші кнопки, чим їх більше, тим рівніше закріпиться матеріал.

Натягують тканину як можна сильніше, при розписі вона зволожиться і може провиснути. Слідкують за тим, щоб малюнок не перекошувався і не спотворювався. Тканина повинна бути натягнута строго по поздовжній нитці.

III. Технологічний етап

3.1. Вибір матеріалів інструментів та обладнання

Тканина. Для виконання малюнків в техніці гарячий батик найчастіше використовуються два різновиди тканин: шовк і бавовна. Тканину викроюють на 5 см більшою чим сама картина для того, щоб вільно натягнути її на раму.

Дерев’яна рама. Вона повинна бути досить чиста для того, щоб не випачкати задній фон. Рама повинна бути трохи більшою за саму площу картини, щоб краще було працювати.

Кнопки. Використовуються для того, щоб закріпити картину на рамі. Їх повинна достатня кількість, щоб тканина була рівномірно натягнута по всій площі рами.

Олівець. Олівцем наносять малюнок на тканину. Він повинен бути не дуже м’яким, а досить твердим, щоб було видно тільки контури самого малюнку.

Віск. Його розплавляють в спеціальному пристрої. Він наноситься на тканину тонкими лініями. Але важливо, щоб він був нанесений досить товстим шаром, щоб він пройшов на виворітній бік тканини. Для того щоб перевірити правильність нанесення воску, потрібно направити ви ворітню сторону на світло і подивитись не є проблиски в лініях і навести їх знову.

Писачок (чантінг). Він використовується для того, щоб наносити віск на тканину. Писачок повинен мати тонкий отвір, щоб лінії були тонкими і віск не капав на тканину. Якщо писачок забився, то можна прочистити його голкою або тонким дротом. Використовувати писачок краще нагрітим, щоб віск довго залишався рідким.

Фарби. Для батику існують спеціальні фарби. Вони мають різну консистенцію: рідку і густу. Фарби наносять пензликом тонким слоєм. Якщо фарба занадто густа, то її розводять водою.

Пензлик. Пензлики вибирають будь-якої ширини та довжини. Головне, щоб їх якість була хороша: щоб вони не облізали на тканину, не залишати ворс і сліди на картині.

Вимоги до матеріалів

Вибираючи матеріали для того чи іншого виробу, потрібно чітко собі уявляти якими якостями і зовнішнім виглядом повинні бути наділені матеріали, щоб повністю відповідати призначенню виробу і гармонійно поєднуватися в одному ансамблі. Вимоги, які використовуються до матеріалів диктуються не лише конструкцією виробу, а й технологією його виготовлення, його призначення.

Від тканини, яка є основою картини слід вимагати наступних властивостей: по-перше - це високий рівень міцності та зносостійкості; по-друге - низький показник ковзкості; по-третє - бажано щоб матеріали були стійкими до прямого попадання сонячних променів; по-четверте - матеріали та оздоблення повинні бути економічно вигідними. І крім того не слід забувати про правильний підбір кольорової гами картини відносно інтер'єру кімнати.