- •Самостійна робота №1 дослідження стаціонарності попиту на пасажирські перевезення
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст самостійної роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Зміст самостійної роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання завдання
- •Стисла теоретична довідка
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №3 розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи парку вантажного рухомого складу
- •Зміст самостійної роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №4 розподіл пасажирського рухомого складу за маршрутами
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст самостійної роботи та вихідні дані до її виконання
- •Приклад виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Додаток а
- •Додаток б
Приклад виконання завдання
Розглянемо приклад виконання завдання для таких вихідних даних:
, т |
|
,км |
|
, т |
|
,км |
|
4,5 |
12 |
21 |
0,65 |
12,0 |
10 |
8 |
0,86 |
Розв’язок.
Розраховуємо транспортну роботу, виконану парком автомобілів у тоннах за формулою (3.1):
т.
Транспортну
роботу, виконану парком автомобілів у
тонно-кілометрах визначимо за формулою
(3.3), враховуючи, що для маятникових
маршрутів зі зворотним порожнім пробігом
(простий цикл перевезень)
:
ткм.
Середня відстань вантажного пробігу за їздку складе
км.
Середня відстань перевезення тонни вантажу визначається за формулою (3.8):
км.
Середня вантажопідйомність автомобіля парку для розрахунку обсягу перевезень у тоннах:
т.
Середня вантажопідйомність автомобіля парку для розрахунку обсягу перевезень у тонно-кілометрах:
т.
Середнє значення коефіцієнту статичного використання вантажопідйомності автомобілів парку:
.
Середнє значення коефіцієнту динамічного використання вантажопідйомності автомобілів парку:
.
Для перевірки правильності розрахунків використаємо залежність
.
У нашому випадку маємо:
,
отже, розрахунки виконані правильно.
Контрольні запитання
1. На які групи поділяють показники, що визначають транспортну роботу парку автомобілів? Дайте склад і характеристику показників кожної групи.
2. Наведіть формули для розрахунку транспортної роботи парку автомобілів у тоннах та тонно-кілометрах.
3. Як визначаються середні вантажопідйомності парку рухомого складу при розрахунку транспортної роботи парку автомобілів у тоннах та тонно-кілометрах та середні коефіцієнти використання вантажопідйомності автомобіля?
Самостійна робота №4 розподіл пасажирського рухомого складу за маршрутами
Мета заняття: ознайомлення з принципами оптимального розподілу рухомого складу міського пасажирського транспорту за маршрутами за критерієм забезпечення рівних умов обслуговування пасажирів.
Стисла теоретична довідка
Однією
з постановок задачі розподілу пасажирського
рухомого складу по маршрутах перевезень
є задача такого його розподілу, за якого
забезпечується однаковий показник
якості транспортного обслуговування
пасажирів для всіх маршрутів. Показником
якості транспортного обслуговування
пасажирів може служити імовірність
відмови пасажиру у посадці у транспортний
засіб
.
Відмова пасажирам у посадці та перевищення розрахункового максимального наповнення можливі за будь-якої кількості рухомого складу на маршруті (через випадковий характер підходу пасажирів до зупинок, випадкових відхилень маршрутного інтервалу від заданого розкладом та інших причин), але зі збільшенням кількості рухомого складу та відповідного зменшення маршрутного інтервалу імовірність відмови у посадці зменшується.
Імовірність відмови пасажирові у посадці визначається за формулою
,
(4.1)
де
;
– номінальна гранична пасажиромісткість
одиниці рухомого складу, пас.;
– маршрутний інтервал руху, хв.;
–
середня інтенсивність пасажиропотоку
на розрахунковому перегоні маршруту,
пас./хв.
– функція Лапласа (додаток Б).
Маршрутний інтервал руху визначається за формулою
,
(4.2)
де
– тривалість оборотного рейсу на
маршруті, хв.;
– кількість рухомого складу на маршруті.
Мінімально необхідна кількість рухомого складу на маршруті може бути визначена за формулою
.
(4.3)
Алгоритм графоаналітичного методу розподілу рухомого складу на маршрутах складається з таких кроків:
1) для заданих маршрутів за відомими величинами , та розраховують мінімально необхідну кількість рухомого складу за формулою (4.3);
2)
значення
для кожного маршруту послідовно
збільшують на одиницю, при цьому для
кожної кількості рухомого складу
розраховують величину маршрутного
інтервалу
за формулою (4.2) та імовірності відмови
пасажирові у посадці
за формулою (4.1). Збільшення кількості
рухомого складу (і, відповідно, зменшення
маршрутного інтервалу) припиняють при
досягненні необхідного рівня якості
обслуговування пасажирів (зазвичай
достатньою є величина
;
3)
будують у одній системі координат для
кожного маршруту графіки залежностей
;
4) методом послідовних наближень за графіками знаходять значення необхідної кількості рухомого складу на кожному з маршрутів, яке забезпечує однаковий рівень якості обслуговування пасажирів на них.
