- •Лекція №4
- •Діагностика:
- •Діагностика:
- •Діагностика:
- •Рак шийки матки
- •Остаточний діагноз встановлюють на підставі гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії. Біопсія дозволяє у більшості випадків встановити глибину інвазії.
- •Рак ендометрію
- •Етапи лікування паціенток з гіперплазією ендометрію:
- •Гормонотерапія
- •12,5% 17 Оксипрогестерону капронат.
- •Епітеліальні пухлини.
- •Гормонопродукуючі пухлини:
Остаточний діагноз встановлюють на підставі гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії. Біопсія дозволяє у більшості випадків встановити глибину інвазії.
Лікування проводять лікарі-онкогінекологи залежно від стадії процесу.
Внутрішньоепітеліальний та мікроінвазивний рак у молодих жінок - конізація або ампутація шийки матки. У жінок середнього або старшого віку та за наявності міоми матки, кісти яєчника - проста екстирпація матки з додатками.
Стадія раку ІБ-II – комбіноване лікування (опромінення + операція) або поєднано-променевий метод (при наявності протипоказань до оперативного втручання).
Оперативне лікування передбачає розширену екстирпацію матки за Вертгеймом (видалення матки з придатками, верхньої третини піхви та клітковини з регіонарними лімфатичними вузлами).
III стадія – поєднаний променевий метод.
IV стадія – терапія симптоматична.
Іноді виникає необхідність надання хворим допомоги при кровотечі, яка при раку шийки матки може виникнути зненацька і бути досить значною. За наявності кровотечі з кратероподібної виразки або пухлини, що має вигляд цвітної капусти, слід ввести у вагіну гемостатичну губку, а за відсутності її – щільно затампонувати вагіну марлевим тампоном, попередньо просякнутим 10 % розчином хлориду кальцію, перекису водню чи ЕАКК і госпіталізувати хвору в стаціонар (транспортувати санітарним транспортом, у супроводі медпрацівника).
Прогноз залежить від стадії процесу, гістологічної структури та клінічної форми росту пухлини.
П'ятирічне виживання хворих при І стадії раку шийки матки спостерігається у 75-85%, при II ст. – 55-65%, ІІІ ст. – 20-30% випадків.
Профілактика:
регулярні онкопрофогляди з обов'язковим цитологічним дослідженням;
діагностика та лікування фонових та передракових станів;
вакцинація жінок від 10 до 25 років для профілактики захворювань, ассоційованих з папілломавірусом людини (Церварікс - 16 та 18 типи).
ГІПЕРПЛАЗІЯ ЕНДОМЕТРІЯ
– доброякісна патологія слизової оболонки матки, яка характеризується прогресуванням клініко-морфологічних проявів від простої та комплексної гіперплазії до атипових передракових станів ендометрію і розвивається на тлі абсолютної чи відносної гіперестрогенії.
Класифікація гіперпроліферативних процесів ендометрію (ВООЗ, 1994):
проста неатипова гіперплазія ендометрію
комплексна неатипова гіперплазія ендометрію
проста атипова гіперплазія ендометрію
комплексна атипова гіперплазія ендометрію
аденокарцинома.
За В.М. Сєровим:
залозиста гіперплазія ендометрію
залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію
атипову гіперплазію ендометрію (аденоматоз, аденоматозна гіперплазія);
поліпи ендометрію.
Морфологічно:
проста залозиста гіперплазія – ендометрій збільшений в об’ємі, розширення просвіту залоз без утворення кіст.
залозисто-кістозна гіперплазія – кістозно розширені функціонуючі залози, іноді стромальна гіперплазія з великими, часом поліморфними, ядрами клітин строми. Потовщення базального шару слизової оболонки.
атипова гіперплазія (аденоматоз) – структурна перебудова та більш інтенсивна проліферація залоз, атипія клітин.
- доброякісні (фонові) захворювання матки:
залозиста і залозисто-кистозна гіперплазії
- передракові гіперпласті процеси ендометрію:
аденоматоз та аденоматозні поліпи у будь-якому віці
ПАТОГЕНЕЗ:
безпосередніми причинами гіперплазії ендометрію є розлади овуляції з абсолютною або відносною гіперестрогенією на фоні підвищеної рецепторної чутливості ендометрію.
нерідко супроводжуються ожирінням, гіперглікемією, артеріальною гіпертензією, міомою матки, мастопатією, ендометріозом, які значною мірою є гормональнозалежними захворюваннями.
часто спостерігаються розлади функції печінки, яка відповідає за метаболізм гормонів.
КЛІНІКА:
маткові кровотечі, які виникають після затримки менструації, гіперполіменорея, іноді кровотечі мають профузний характер;
періодично можуть з’являтися міжменструальні кров’янисті виділення;
безпліддя внаслідок ановуляції.
Діагностика:
УЗД з використанням трансвагінального датчика.
У перименопаузі та репродуктивному періоді:
збільшення товщини ендометрію більше 16 мм або УЗД-ознаки порушення структури ендометрію;
ЕМС більше 0,33.
У постменопаузі:
збільшення товщини ендометрію більше 5 мм;
ЕМС більше 0,15.
*ЕМС - ендометріально-маткове співвідношення - відношення товщини ендометрію до передньо-заднього розміру матки, яке дозволяє враховувати більш швидкий темп інволюції ендометрію у порівнянні з міометрієм.
діагностичне вишкрібання порожнини матки - проводиться за 7 днів до місячних, діагностична можливість його значно розширюється при використанні гістероскопії.
аспіраційна біопсія ендометрію - моніторинг стану ендометрію у разі проведення гормонотерапії.
