Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_АМ_В_КАН_НЗ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
113 Кб
Скачать
☆

1.2.2. Фонетичні особливості CaE

Канадському варіанту англійської мови властиве географічне варіювання. Найбільш поширений тип вимови географічно локалізується в центральній і західній частини Канади. У цілому СаЕ виявляє багато спільних рис із загальноамериканською вимовою:

СаЕ – ерний тип вимови, мовці використовують /r/ у всіх позиціях у словах;

У системі консонантизму:

  1. У словах типу tune, duke, new відбувається елізія сонанта //;

  2. В інтервокальній позиції канадці схильні одзвінчувати : writer, butter, letter

У системі вокалізму СаЕ характерні такі особливості:

1) фонема  вимовляється замість /а:/ у словах перед приголосними ss,st, ft, nt, nc: grass, fast, after, dance, answer4 2) В СаЕ відсутня опозиція , тому в словах типу merry - marry- Mary вживається голосний  ; 3) У словах типу hurry, courage, current, worry в CаE, так само як в GenAm, вживається , на відміну від британського ;

4) У СаЕ відсутня опозиція -  подібно GenAm, і слова law, lot вимовляються з однаковим голосним.

Однак візитівкою СаЕ, що слугує його маркером ідентифікації саме як канадського типу вимови є так зване «канадське підняття» (Canadian raising), а саме вимовляння ядра дифтонгів вищого підйому перед глухими приголосними =  and = , напр..: price, mouth, pipe, while, like, life, nice, out, south, couch. Напр.., речення I saw the White House звучить як  , що відрізняється як від американської, так і британської вимови.

У словах з відмінними варіантами вимови у британському та американському типах вимови, канадські мовці, особливо молоде покоління, віддають перевагу американським варіантам вимови, напр..: lever з , either, neither з , missile з /l/ тощо.

2. Англійська мова в Новій Зеландії

2.1. Соціолінгвістична ситуація в Новій Зеландії.

Нова Зеландія розташована в південній частині Тихого океану, 1600km (994mi) на південний схід від Австралії, і складається з двох великих островів - The North Island (115,000 sq km/44402 sq mi) та the South Island (151,000 sq km/58301 sq mi), а також низки менших островів.

Відкриття Нової Зеландії приписують полінезійському мореплавцю Купу (Kupe) прибл. у 800 р. н.е. За легендою, його дружина назвала нову землю Aotearoa [ɑːəʊtiːəˈrəʊə], тобто Земля Довгої Білої Хмари. Декілька століть потому, прибл. в 1350 р., відбулось велике переселення полінезійських племен до НЗ, які асимілювались з тамтешнім населенням – маорі (Maori [ˈmaʊəri]). У 1642 р., голандський мореплавець Абель Тасман відвідав на короткий час західне узбережжя НЗ, але був вороже зустрінутий місцевим населенням. У 1645р. голландські картографи назвали о-ви Nova Zeelandia на честь провінції Zeeland в Голландії, але Джеймс Кук перетворив цю назву на New Zealand.

У 1769 р. капітан Джеймс Кук (James Cook) здійснив морську подорож навколо двох найбільших островів НЗ. Перші контакти з маорі, були бойовими зіткненнями, але капітан Кук приєднав нові оcтрови до територій британської корони. Коли британці розпочали колонізацію НЗ з 1839 по 1841 рр., вона використовувалась австралійськими мисливцями для полювання на тюленів та китів. Збільшення кількості європейських колоністів – Pakeha [ˈpɑːkihɑː], спричинило проблеми розподілу земель між ними та маорі, і в 1840 р. відбулась Угода Вайтенгі (Waitangi [waɪˈtæŋi]), згідно з якою маорі добровільно поступалися суверенітетом на користь Британії, яка гарантувала їм захист і право володіння їхніми землями.

НЗ отримала статус домініону Британської імперії в 1907р., а в 1931р. їй була гарантована незалежність від Великої Британії, яка формально проголошена в 1947 р. Населення – більше 4,3 млн. чол. (0.064% населення планети). Столиця – м. Веллінгтон (Wellington).

Неофіційно новозеландці називають себе kiwis (ківі), за назвою новозеландських нелітаючих птахів, завбільшки як кури, які є символом НЗ.

Новозеландський варіант англійської мови - New Zealand English (NZE), є основною мовою спілкування – 96% населення країни використовують її. Мова маорі є другою державною мовою. 2006 року мова глухонімих - New Zealand Sign Language - отримала статус третьої державної мови. Крім вищезазначених мов у країні живуть представники ще 171 мовної групи. Найуживаніші мови після англійської і маорі — самоанська, французька, хінді та китайська.

NZE близький до австралійського, але зберіг у собі набагато більший вплив англійської мови південних регіонів Англії. Разом з тим, він набув деякі характерні риси вимови шотландського і ірландського типів. Дещо вплинула на вимову мова маорі, деякі слова з якої увійшли до повсякденного вжитку.