2. Облік витрат, пов'язаних із вдосконаленням основних засобів і нематеріальних активів.

Усі витрати, пов'язані з необоротними активами банку, що здійснюються від моменту їх оприбуткування до вибуття об'єкта необоротних активів, за їх економічним змістом можна розділити на дві групи:

1) витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів і вдосконаленням нематеріальних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо);

2) витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів і нематеріальних активів у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (капітальний, поточний ремонти).

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від його використання.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищення їхніх можливостей і строку використання, що сприятиме збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Поліпшення основних засобів і вдосконалення нематеріальних активів відображається в обліку таким чином.

Передоплата виконуваних робіт:

Дт 3510 „Дебіторська заборгованість з придбання активів"

Кт 1200, 1001.

Здавання виконаних робіт:

Дт 4310, 4430

Кт 3510.

Віднесення суми поліпшення і вдосконалення на збільшення вартості об 'єкта:

Дт 4300, 4400 Кт 4310, 4430.

Наведені бухгалтерські проведення аналогічні тим, що виконуються з придбанням об'єкта необоротних активів, оскільки витрати на поліпшення і вдосконалення зазначеного об'єкта призводять до збільшення його балансової вартості і відповідно зараховуються в дебет рахунків 4300 та 4400.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів і нематеріальних активів у придатному для використання стані, вводяться до складу витрат звітного періоду і не впливають на його залишкову вартість.

Під час проведення робіт для підтримання об'єкта необоротних активів у робочому стані виконуються такі бухгалтерські проведення:

Передоплата виконуваних робіт:

Дт 3519 „Дебіторська заборгованість за послуги"

Кт 1200 або 1001.

Здавання виконаних робіт:

Дт 7420 „Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів"

Кт 3519.

3. Порядок переоцінювання необоротних активів.

Переоцінювання об'єкта основних засобів здійснюється тоді, коли його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості об'єкта на дату складання балансу.

Не підлягають переоцінюванню малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, амортизація яких здійснюється такими методами: нарахування у першому місяці використання об’єкта амортизаційних відрахувань у розмірі 50% його вартості, що амортизується, а решта 50% вартості - у місяці його вилучення з активів балансу (списання з балансу) або в разі нарахування амортизаційних відрахувань у першому місяці використання об’єкта - 100% його вартості.

На частоту переоцінювань впливає коливання справедливої вартості основних засобів, що переоцінюються. Перевірка реальної вартості основних засобів обов’язково здійснюється перед складанням річного звіту на дату проведення інвентаризації.

У разі переоцінювання об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється перевірка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої він належить. Переоцінювання групи основних засобів, об’єкти якої вже переоцінювалися, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Залишкова вартість - різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу.

Установа банку самостійно визначає порядок проведення переоцінювання з урахуванням вимог законодавства України на нормативно-правових актів НБУ.

Переоцінена вартість і сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості й суми зносу об’єкта на індекс переоцінювання. Індекс переоцінювання визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат банку.

Отже, збільшення балансової вартості об’єкта основних засобів унаслідок їх дооцінювання відображається як зростання додаткового капіталу банку.

Результати дооцінювання основних засобів, яке проводиться вперше, відображаються в обліку такими бухгалтерськими проведеннями:

На величину різниці між переоціненою первісною вартістю і первісною вартістю об’єкта:

Дт 4400 „Основні засоби"

4500 „Інші необоротні матеріальні активи"

Кт 5100 „Результати переоцінки основних засобів".

Одночасно на величину різниці між сумою зносу, що відповідає переоціненій вартості об’єкта, і нарахованою сумою зносу:

Дт 5100

Кт 4409 „Знос основних засобів"

4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів".

Слід зауважити, що відображення в бухгалтерському обліку наступних уцінок і дооцінок вартості об’єкта основних засобів має свої особливості.

Зокрема, сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів і відновлення його корисності, під час проведення чергового дооцінювання вартості цього об’єкта, включається до складу доходів звітного періоду (рахунок 6499 „Інші доходи") у сумі не більшій, ніж зазначене перевищення. Різниця між сумою чергової дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і сумою перевищення відображається у складі додаткового капіталу банку (рахунок 5100).

Сума попередніх дооцінок об’єкта основних засобів і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності, під час чергового уцінювання залишкової вартості цього об’єкта, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу банку (рахунок 5100). Різниця між сумою чергової уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду (рахунок 7499).

Отже, уцінювання основних засобів здійснюється за рахунок дооцінювання за цим об’єктом, а за недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат банку (рахунок 7499 „Інші витрати", аналітичний рахунок „Переоцінка основних засобів").

При цьому виконуються такі бухгалтерські проведення:

Дт 5100 „Результати переоцінки основних засобів".

7499„Інші витрати"

Кт 4400 4500

одночасно:

Дт 4409 „Знос основних засобів"

4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів"

Кт 5100.

З вибуттям об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Виконується бухгалтерське проведення:

Дт 5100

Кт 5030 „Нерозподілені прибутки минулих років".