- •Тема 10. Центральні банки грошово-кредитна політика Після вивчення цієї теми Ви зможете:
- •План розкриття теми
- •1. Сутність і основні цілі грошово-кредитної політики
- •2. Центральний банк як суб’єкт грошово-кредитної політики
- •3. Інструменти впливу грошово-кредитної політики Національного банку на параметри грошового обігу
- •4. Види грошово-кредитної політики
- •5. Вплив грошово-кредитної та фіскальної політики на стан національної економіки.
- •6. Проблема монетизації бюджетного дефіциту і шляхи її вирішення
6. Проблема монетизації бюджетного дефіциту і шляхи її вирішення
Основними індикаторами правильності монетарної політики та ефективності функціонування грошової системи в цілому є стабільність вартості грошей на товарних і валютних ринках та забезпечення економічних суб’єктів достатньою масою платіжних засобів.
Пропозиція грошей здійснюється банківською системою через емісію грошей центральним банком та кредитну мультиплікацію депозитів комерційними банками. Кредитний характер цього процесу забезпечує високу його ефективність, що проявляється в автоматичному збалансуванні попиту і пропозицію на грошовому ринку. Проте є один фактор, що загрожує деформувати дію цього механізму – необхідність монетизації бюджетного дефіциту.
Коли державний бюджет зводиться з дефіцитом, уряд повинен отримати гроші для сплати державних боргів. Мобілізувати необхідні для монетизації бюджетного дефіциту кошти можна кількома способами:
- випустити казначейські білети і надати їм законного платіжного засобу;
- збільшити оподаткування;
- реалізувати державні цінні папери на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- кредитування уряду Центральним банком.
При випуску казначейських білетів маса грошей зростає, збільшується сукупний попит та виникає інфляція. При кредитування уряду центральним банком маса грошей збільшиться, сукупний попит збільшиться, виникне інфляція. При грошовому фінансуванні уряд позичає кошти в Національному банку, це призводить до збільшення грошової маси. Короткостроковим ефектом є зниження процентних ставок і розширення обсягів інвестицій. У довгостроковому періоді використання цього джерела призводить до інфляції. Законом України „Про Національний банк України” (стаття 54) НБУ заборонено надавати прямі кредити на фінансування витрат державного бюджету.
Збільшення оподаткування не вносить змін у пропозицію грошей, йдеться про перерозподіл грошової маси, але це тривалий процес, який потребує перегляду законів з оподаткування.
Найдоцільнішим є шлях реалізації цінних паперів на відкритому ринку. Це борговий метод фінансування дефіциту бюджету – фінансування державних потреб за допомогою емісії державних позик у вигляді випуску державних цінних паперів та продажу їх на відкритому ринку. При борговому методі грошова маса не змінюється.
Реалізації облігацій на внутрішньому ринку не вплине на масу (пропозицію) грошей, а лише перерозподілить її поміж групами суб'єктів. Короткостроковим ефектом є зростання процентних ставок, що призводить до скорочення інвестицій. Сукупний попит змінюється циклічно. Довгостроковий ефект виявляється в збільшенні процентних платежів по обслуговуванню боргу. Тому цей спосіб монетизації дефіциту з позиції монетарної політики не має загрози i широко застосовується у світовій практиці.
Інша справа з реалізацією державних облігацій на зовнішних ринках. Це може істотно збільшити грошову масу в обігу та сукупний попит. Крім того, призведе до збільшення валютного курсу національної валюти, так як попит на неї зросте. Збільшення валютного курсу призведе до збільшення цін на національні товари за кордоном та до зменшення експорту.
