30.Маркетингова характеристика основних елементів культури.

Виділяють дві групи основних категорій, які характеризують культуру як систему: статика (структура) і динаміка. Перша виділяє основні підсистеми і елементи культури, включаючи їх зв'язки і відносини. Друга описує її динаміку, характер, типи соціокультурних змін. Структурно культура аналізується багатьма дослідниками, в першу чергу — представниками структурного функціоналізму; проблеми динаміки культури найповніше представлені в рамках інтегральної соціології.

Так, Т. Парсонс розглядає культуру як організовану систему, що спрямовує соціальні дії особистості, має регулятивну силу та впливає на всі соціальні процеси. Культура у Т. Парсонса відзначається стабільністю, сталістю, певною консервативністю, що позитивно впливає на стабільність суспільства взагалі. Значно меншу увагу він приділяє культурним змінам і відхиленням.

Що ж стосується безпосередньо елементів, які утворюють культуру, то їх досить багато. Однак, основною підсистемою культури більшість соціологів визнає систему цінностей, і це, зрозуміло, для того, щоб визначити, що значуще, а що — ні, що є добро і зло, і людина, і суспільство постійно застосовують певні мірки, критерії. Саме цінності орієнтують людину і спільноту в оточуючому світі, заохочують до певних дій чи бездіяльності.Якщо ж розглядати цінності з понятійної точки зору, то це, перш за все, матеріальні предмети, ідеї чи властивості, по відношенню до яких індивід чи група займають позицію оцінювання, приписуючи їм певну роль у житті. При цьому слід розрізняти декларовані цінності (ті, які проголошуються як вагомі) і реальні цінності (ті, які підтверджуються в реальній поведінці), оскільки вони не завжди збігаються. Цінності можуть бути як відкритими, так і прихованими (латентними), однак їх ієрархія для конкретного індивіда завжди збігається з цінностями тих груп, з якими він себе ідентифікує. Зрозуміло, що окремо взятий індивід не може змінювати ціннісну систему — таке право мають лише ті, хто займає особливе положення в соціальній групі, або спеціальні соціальні інститути.

31.Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища.

Метою дослідження політико-правового середовища є визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної З метою запобігання можливим втратам унаслідок дії полі-тичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшен-ня політичного ризику, які доцільно поділити за критерієм часу застосування стратегії на превентивні (до інвестування / укла-дання контракту) та операційні (після інвестування / укладання контракту), а за критерієм джерела мінімізації ризику — на внут-рішні та зовнішні (табл. 8).

У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення полі-тичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискри-мінації. Урядова дискримінація — це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють ви-никнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причи-нами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чин-ники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Стратегією мінімізації політичних ризиків, що виникають унас-лідок вжиття заходів з урядової дискримінації (ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підпри-ємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо) є збі-льшення ринкової влади. Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінсь-кого лідер-

ства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збе-реження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.

Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних кра-їнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доці-льно використовувати матричний підхід