2. Структура страхової компанії
Страхова компанія «АСКА» має розгалужену мережу дирекцій, філій, відділень та представництв. Сьогодні «АСКА» представлена 40 філіями і 66
представництвами в усіх регіонах України. Відкриваючи нові філії і представництва, компанія прагне надавати повний спектр страхових послуг, одночасно всім своїм клієнтам, як приватним, так і юридичним особам, страхового захисту, який відповідає найвищим світовим стандартам якості страхових послуг.
Кількість працівників на 1 січня 2010 року компанії налічувалася: 1048 штатних і 260 позаштатних працівника.
Ліцензії на здійснення страхової діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на 19 добровільних та 13 обов'язкових видів страхування (№№ 321648, 321649, 321650, 321654; 100022, 100109, 239771, 239852, 321642, 321643, 321644, 321652, 559837 від 17.01.06 р.)..
Фінансову структуру страхової компанії «АСКА» утворюють: - засоби власників страхових полісів або технічні резерви;
- засоби акціонерів, вільні резерви або активне сальдо.
Технічні резерви необхідні для покриття невиплачених зобов'язань перед власниками страхових полісів.
У страхуванні, відмінному від страхування життя, засоби акціонерів називають вільними резервами.
Вільні резерви – частка власних коштів страховика, не пов'язана із зобов'язаннями власників страхових полісів. Ці резерви можуть використовуватись на розсуд страховика, але частина з них має зберігатися для задоволення вимог органів державного нагляду щодо забезпечення резерву платоспроможності.
Засоби акціонерів використовують для виплати дивідендів акціонерам, для нагромадження додаткових сум, що використовуються для врегулювання неочікувано збільшеної кількості претензій.
Власні засоби «АСКА» можуть використовуватись з метою отримання процентного доходу або приросту капіталу. Кінцевою метою вкладень засобів страхової компанії «АСКА» є досягнення здатності виконувати свої зобов'язання щодо страхового відшкодування. Важливо, щоб прагнення отримати якомога більший дохід не супроводжувалось надмірним ризиком. У страхуванні, відмінному від страхування життя, головною проблемою для страховика є неочікуваний значний розмір збитків, що примушує його продавати свої вкладення іноді навіть собі на шкоду. Тому страховики тримають готівкові депозитні вклади та легколіквідні активи і уникають тих активів, які не можна реалізувати за короткі строки (нерухомість, земельні ділянки). Інвестиції страховика мають приносити достатній дохід для того, щоб акціонерам можна було сплачувати пристойні дивіденди, а будь-які збитки від страхових операцій були б урівноважені прибутками від інвестування власних засобів.
Страхові резерви, згідно з чинним законодавством, належить розміщувати з урахуванням прибутковості, ліквідності та диверсифікованості. Вони мають бути представлені активами таких категорій:
грошові фонди на розрахунковому рахунку;
банківські вклади (депозити);
валютні вкладення згідно з валютою страхування;
нерухоме майно;
цінні папери, що передбачають отримання доходів;
цінні папери, що емітуються державою;
права вимоги до перестраховиків;
інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;
банківські метали;
кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту під заставу викупної суми.
У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування; - готівка в касі в обсязі лімітів залишків каси, встановлених НБУ.
Резерви зі страхування життя можуть використовуватись для довгострокового кредитування житлового будівництва, в тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Закон забороняє страховикам здійснювати інші види кредитної діяльності.
Кошти резервів зі страхування життя за вітчизняним законодавством не можуть використовуватись страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі. За нормами законодавства деяких країн (зокрема британського) немає обмежень щодо об'єктів вкладення капіталу страховика. Обмеження стосуються тільки того, що дозволяється розглядати як активи, котрі можуть враховуватись при розрахунку резерву платоспроможності. Тобто страховик може інвестувати свої засоби в будь-який вид майна, ринкова ціна якого піддається встановленню.
Рис.2.1. Структура страхового портфеля ПрАТ «УАСК АСКА» за 2010 р.