- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
Апарати в мережах НН виконують наступні функції:
оперативних комутацій;
забезпечення гарантованого розриву;
захисту від надструмів перевантажень;
захисту від надструмів коротких замикань;
захисту людей від уражень електричним струмом;
захисту від невеликих струмів витоку та запобігання пожежам;
захисту від атмосферних та комутаційних перенапруг.
Деякі апарати спроможні виконувати лише одну функцію, а інші розраховані на виконання декількох. Умовні позначення апаратів НН показано на рис. 6.16.
а) |
б) |
в) |
г) |
д) |
е) |
ж) |
з) |
і) |
к) |
л) |
м) |
Рис.6.16. Умовні позначення апаратів НН: а) вимикач навантаження, б) перемикач, в) запобіжник, г) вимикач навантаження із запобіжником, д) автоматичний вимикач, е) автоматичний вимикач з функцією гарантованого розриву, ж) диференційний вимикач, з) автоматичний вимикач з диференційним реле, і,к,л) обмежувачі перенапруг (вілітові та газові розрядники), м) магнітні пускачі та контактори (головні контакти).
6.3.1. Вимикачі навантаження
Для виконання функцій оперативних комутацій та гарантованого розриву використовують апарати, які називають вимикачами навантаження. Поняття гарантованого розриву введено недавно на заміну поняття видимого розриву, створення якого в просторово обмежених умовах розподільчих споруд НН є небезпечним, й тому від застосування відповідних апаратів (рубильників) відмовились, як від джерел цієї небезпеки. Функція гарантованого розриву нормалізована МЕК і для її забезпечення необхідне виконання наступних умов: розходження контактів у вимкненому стані на відстань, яка витримує стандартний імпульс напруги 8кВ, сигналізація стану “вимкнено” та її появи тільки у випадку розходження робочих контактів усіх полюсів; малі струми витоку.
Вимикачі навантаження випускають на номінальні струми від 0,5А до 6300А різноманітних конструкцій. Вони повинні бути спроможними вимикати робочі струми, витримувати наскрізні струми короткого замикання, на які вони вибрані. Як вимикачі навантаження використовують також автоматичні вимикачі без блоку розчіплювача, – таке їх використання передбачають виробники. На схемах вимикачі навантаження позначають як показано на рис.6.16,а
В схемах електропостачання їх використовують в кінці ліній з одностороннім живленням, які захищені автоматичним вимикачем, а також на початку ліній в комплекті із запобіжником.
Різновидом вимикачів навантаження можна вважати перемикачі (рис.6.16,б), які застосовують ,наприклад, в схемах ручного вводу резерву.
6.3.2. Силові запобіжники
Силові запобіжники [6.7] передбачені для виконання функції захисту ліній та силового обладнання (двигунів, трансформаторів, перетворювальних та освітлювальних установок тощо). Їх перевагами вважають максимальну простоту, невелику вартість відносно інших апаратів захисту та суттєвий ефект струмообмеження, а до недоліків можна віднести:
одноразовість дії,
нестабільність захисних характеристик,
можливість створення ними неповнофазних режимів,
старіння плавких вставок;
можливість використання замість перегорілої вставки різних сурогатів, внаслідок чого порушуються умови захисту й можливе виникнення пожежі чи суттєвого перегріву елементу, що повинен бути захищеним, та виходу його з ладу;
запобіжники не захищають двигуни від перевантажень, для цього необхідно встановлювати коштовне теплове реле.
Позначення запобіжників в схемах показано на рис.6.16,в.
У відповідності зі стандартом МЕК 269 силові запобіжники серії NH застосовують в залежності від призначення кола, що захищається. Вони випускаються наступних типів:
gL (400 В, 500 В, 690 В) – загального призначення;
gTr (400 В) – для захисту трансформаторів;
gM (500 В) – для захисту двигунів (моторів);
aR, gR (500 В, 800 В) – для захисту напівпровідникових пристроїв.
За конструкцією вони виконуються:
стандартного дизайну (N);
з центральним індикатором (ММ);
з центральним індикатором та ізольованою тягою (МІ);
з ізольованою тягою (І).
За типорозмірами розрізняють:
розмір 00 (2, 4, 6, 10, 20, 25, 32, 35, 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160 А);
розмір 0 ( 6, 10, 16, 20, 25, 32, 35, 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160 А);
розмір 1 (40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 160, 200, 224, 250 А);
розмір 2 (40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 160, 200, 224, 250, 300,
315, 355, 400 А);
розмір 3 (300, 315, 355, 400, 425, 500, 630 А);
розмір 4а (400, 500, 630, 710, 800, 900, 1000, 1250, 1600 А).
Рис 6.17. Гамма запобіжників та роз’єднувачів – вимикачів навантаження із запобіжниками систем мультиблок та мультиверт
Промисловість випускає комутаційні апарати, в яких вимикачі навантаження зблоковані із запобіжниками, розташованими горизонтально (так звані мультиблоки) за розмірами, які відповідають типорозмірам запобіжників з номінальним струмом до 630 А включно. Широке застосування набувають також трифазні вимикачі навантаження з вертикальним розташуванням запобіжників (мультиверт). Ширина вимикача для струмів до 160 А становить 50 мм, а для струмів до 630 А – 100 мм. Вони монтуються безпосередньо на збірні шини і утворюють дуже компактні розподільні споруди – щити. Ці апарати допускають струм КЗ до 50 кА. Відстань між шинами, розташованими горизонтально, може бути 100 мм або 185 мм (рис. 6.17.).
Запобіжники характеризуються номінальною напругою, номінальним струмом, номінальним струмом вимикання та захисною характеристикою.
Вибір запобіжників та плавких вставок здійснюють за наступними
параметрами:
за номінальною напругою запобіжника (Uном.зп);
за номінальним струмом запобіжника (Іном.зп);
за номінальним струмом плавкої вставки (Іном.пв);
за захисною характеристикою;
за номінальним струмом вимикання (Іном.вим).
