7.1. Організація і проведення рятувальних

та інших невідкладних робіт у районах лиха

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час про-

ведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється над-

звичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням

Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації.

У випадку локальних, об’єктових чи місцевих надзвичайних ситуа-

цій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організову-

ють керівники районів, населених пунктів, об’єктів, які за посадови-

ми обов’язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Організація і проведення рятувальних та інших невідклад-

них робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним за-

конодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, ава-

рій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю

і здоров’ю населення.

Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є поряту-

нок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комп-

лексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріаль-

них цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслід-

ків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних

та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготов ки сил цивільної оборони та інших

формувань, періоду року, погодних умов та інш их факторів.

Для проведення рятувальних та інших аварійних невід-

кладних робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦО, вій-

ськові частини і підрозділи медичні організації.

423

РОЗДІЛ 7.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних

робіт необхідно:

– Організувати з робітників та службовців, працівників сіль-

ськогосподарських підприємств і учнів формування цивіль-

ної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ура-

ження.

– Оснастити формування цивільної оборони індивідуальни-

ми засобами захисту, приладами, майном, технікою.

– Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як

при загрозі нападу, так і під час проведення рятувальних та

невідкладних аварійних робіт.

– Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на на-

вчаннях, що проводяться на об’єктах.

– Вивести в найкоротші строки формування цивільної обо-

рони, створені в містах, в позаміську зону, розмістити їх в

завчасно намічених районах і привести до готовності для

проведення рятувальних робіт.

– Організувати управління та керівництво формуваннями

цивільної оборони під час проведення рятувальних робіт.

Заходи, що входять до рятувальних робіт: розвідка маршру-

тів для формувань ЦО, пошук і рятування людей з-під завалів та

зруйнованих захисних споруд, санобробка людей та знезаражен-

ня їх одягу, локалізація та гасіння пожеж, надання першої медич-

ної допомоги та евакуація потерпілих, знезараження місцевості,

споруд, техніки.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

• прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у

завалах;

• локалізація

аварій;

•

ліквідація або укріплення аварійних споруд;

• знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних

предметів;

•

відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невід-

кладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та ката-

строф. Основними завданнями розвідки є визначення характе-

ру руйнувань і об’ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних

конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки,

об’єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвід-

424

Управління силами та засобами ОГ під час НС

кою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рі-

шення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а

також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для

виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців

і залучення по тужної техніки, залучають спеціальні формуван-

ня цивільної оборони або організовують загони, створені на базі

спеціальних буді вельних, ремонтно-будівельних, будівельно-мон-

тажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального

господарства.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації на-

слідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап — екстрений захист населення, зменшення

можливих наслідків надзвичайної ситуації.

Другий етап — ліквідація наслідків НС.

Третій етап — розв’язання проблеми життєзабезпечення на-

селення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної си-

туації.

Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня

ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агре-

гатів, а також від стану комунально-енергетичних систем, тощо.

Співробітникам, що залучалися до проведення рятувальних та

невідкладних аварійних робіт у складі формувань цивільної обо-

рони, виплачується середній заробіток за місцем основної роботи.

Особовий склад невоєнізованих формувань ЦО на період участі

у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аварія-

ми забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодя-

гом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця про-

живання.

Витрати, пов’язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецо-

дягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконан-

ня рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів

або коштів міністерств (відомств), підприємств.