50. Домашня робота школярів

Домашня навчальна робота — це форма організації самостійно­го індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріп­лення знань, набутих на уроці, і узагальнення їх, систематизація; оформлення засвоєного (укладання таблиць, малюнків); самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач, виконанні вправ; виконання творчих робіт; вилучення прогалин у знаннях, забезпечення наступного уроку. Види домашніх завдань:

робота з текстом підручника (читання, відтворення навчаль­ного матеріалу в усній та графічній формі або ознайомлення з но­вим текстом з метою постановки питань, виписування незрозумі­лих виразів, зворотів); виконання вправ, розв'язання задач; виконання письмових і графічних робіт (переказ, твір, кре­слення, малюнки, заповнення контурних карт та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостере­жень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); читання певних статей; науково-популярних журналів; проведення дослідів та ін.;заучування напам'ять та ін.

Вимоги до організації домашніх завдань:

1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домаш­ніх завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає стимулювання позитивних мотивів діяльності школярів (пізнаваль­них інтересів, обов'язку та відповідальності у навчанні та ін.).

2. Давати домашнє завдання при повній увазі всього класу. Для цього необхідний час у кінці заняття або певному етапі роботи учнів, але щоб всі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику.

3. Проводити інструктаж виконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідомив завдання.

4. Не обмежувати домашнє завдання механічним вивченням напам'ять, повторенням матеріалу уроку за підручником, вико­нанням стандартних вправ, необхідно практикувати творчі роботи: спостереження, читання додаткової літератури, підготовку допо­відей, повідомлень (що робить лише 61 % вчителів).

5. Здійснювати індивідуалізацію домашньої роботи (практикує всього 25 % вчителів). Індивідуальні завдання вчитель може дава­ти як усім учням, так і окремим (невстигаючим, здібним), прак­тикувати завдання за бажанням.

6. Враховувати посильність домашніх завдань, провести їх нор­мування. Важливо не переобтяжувати учнів завданнями, бо це негативно може позначитися на пізнавальних інтересах школярів, на відповідальності за виконання завдань та ін.

7. Необхідно вести облік виконання завдань, їх якості, що ви­магає систематичної перевірки виконання завдань.

8. Здійснювати зв'язок з сім'єю. Вчитель не в змозі контролю­вати роботу школярів удома, тому важливо забезпечити співробіт­ництво з батьками (забезпечення місця для роботи, створення спокійної обстановки).

Таким чином, домашня робота учнів вимагає чіткої організації, планування, системи і певного керування (обсяг домашніх завдань, аналіз передбачених труднощів, види завдань, їх перевірка), що повинно сприяти підвищенню якості навчального процесу в школі.

51.Актуальні проблеми виховання.Проблеми:1) Мета та завдання виховання (педагогіка виконує замовлення суспільства; мета – допомога учневі по закінченні школи знайти своє покликання, професію; тому на даному етапі – 10-12 класи – профільні.).

1) Сьогодні змінилося відношення до колективу (Бех – стаття про особистісно-орієнтоване виховання; Макаренко – унікальна система виховання; вплив колективу на дитину).

3) Як сьогодні оцінювати вчинок дитини? (критерії оцінювання, мотиви, які керують дитиною).

4) Проблема вибору методів виховання.5) Проблема сімейного виховання.

6) Проблема морального виховання.7) Проблема гральних автоматів.

Нагальними є проблеми спеціального виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. В останні роки в Україні кількість таких дітей, на жаль, зростає. У спеціальних закладах освіти та виховання (школах-інтернатах та дитячих будинках) навчаються близько 154 тисяч дітей з такими порушеннями. Саме тому спеціальне навчання та виховання, корекційно-розвивальна робота з такими дітьми потребують суттєвого оновлення й удосконалення. Передусім головна увага має бути зосереджена на вдосконаленні корекційно-виховного процесу, сучасному переосмисленні теорії і практики навчання та виховання, оновленні його змісту і форм, розробленні державних стандартів спеціальної освіти, відповідного навчально-методичного забезпечення, зокрема спеціальних шкільних підручників з усіх навчальних предметів. Важливим також є встановлення тісних зв'язків між усіма ланками спеціальної освіти, починаючи з дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл і закінчуючи професійно-технічними училищами та середніми спеціальними навчальними закладами. Ці актуальні питання реформування спеціальної освіти України плідно розробляють фахівці Інституту спеціальної педагогіки АПН України, і ми сподіваємось на активну співпрацю з ними. Сучасна освіта та виховання людей з інвалідністю, як вища, так і спеціальна, нерозривно пов'язана із загальною та спеціальною психологією. Психологічні дослідження засвідчили, що для студентів з інвалідністю вибір професії, набуття знань та професійних навичок, майбутня робота за фахом і подолання соціальної ізоляції — особливо значимі проблеми.