Кредитні зобов’язання

У діючому законодавстві України є поняття товарного, комерційного і фінансового кредиту.

Товарний кредит – будь-яка господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає реалізацію продукції (робіт, послуг), передачу права власності іншому суб’єктові підприємницької діяльності або громадянину на умовах відстрочки платежу, якщо така відстрочка більш ніж звичайні строки банківських розрахунків або перевищує 30 календарних днів від дати реалізації.

Комерційний кредит – будь-яка господарська діяльність суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає авансування (попередню оплату) продукції (робіт, послуг) іншого суб’єкта підприємницької діяльності з відстрочкою дати реалізації (придбання права власності), якщо така відстрочка більш ніж звичайні строки поставки або перевищує 30 календарних днів від дати здійснення авансового платежу.

Фінансовий кредит – будь-яка господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає надання коштів у заставу на визначений строк і під певні відсотки з повернення основної суми заборгованості, і проценти, які були нараховані у грошовій формі або інших формах забезпечення заборгованості, що включає матеріальні цінності та нематеріальні активи, надані у завдаток.

За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов’язується надати кошти боржникові у розмірі і на умовах, які передбачені договором, а боржник зобов’язується повернути грошову суму і сплатити за неї відсотки.

Кредитний договір є консенсуальним.

Кредитний договір може бути дво- або багатостороннім. За кредитною угодою виникає зобов’язання банку надати кредит і зобов’язання боржника повернути його.

Кредитний договір завжди є оплатним. Як правило, боржник виплачує за кредит відсотки.

Сторонами кредитного договору є кредитор і боржник.

Кредитний договір має особливий предмет, у якості якого завжди виступають кошти. Відповідно до кредитного договору кредитор зобов’язується надати боржникові кошти на умовах і у розмірі, які передбачені договором, у власність (повне господарське відання, оперативне управління). Інші речі, що визначені родовими ознаками, не можуть бути предметом кредитного договору.

У залежності від умов надання і використання коштів, порядку повернення заборгованості тощо у юридичній літературі визначають різні типи кредитних договорів.

Форма кредитного договору. Закони, що діють на території України, не передбачають зобов’язання щодо форми і змісту кредитного договору.

Зміст кредитного договору. Кредитний договір – це угода, за якою одночасно виникає зобов’язання кредитора надати кредит і зобов’язання боржника повернути грошову суму й оплатити відсотки за нею.

Суттєвими умовами кредитного договору є забезпеченість, повернення, строковість, платність, спрямованість.

За загальним правилом (ст. 380 ЦК України) платежі за зобов'язаннями між організаціями проводяться в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. З цією метою суб'єктам підприємницької діяльності, іншим організаціям та установам незалежно від форм власності відкриваються розрахункові, поточні та бюджетні рахунки.