- •Розділ 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу
- •1.1 Кліматичні умови Запорізької області
- •1.2 Характеристика ґрунтових умов
- •Розділ 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
- •2.1 Складання схеми сівозміни
- •Розділ 3. Прогноз забур’яненості та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у полях сівозміни
- •3.1. Прогноз забур’яненості сходів бур’янів
- •3.2 Фітоценотичний аналіз бур’янового угрупування польової сівозміни
- •3.3 Визначення біологічного типу забур’яненості
- •3.4 Визначення ботанічного класу забур’яненості
- •4.2 Система механічних винищувальних заходів контролювання чисельності бур’янового компоненту польових агрофітоценозів
1.2 Характеристика ґрунтових умов
Таблиця 2. Характеристика грунту
Тип
|
Механічний склад
|
рН
|
Гумус, % |
Глибина гумусового горизонту, см
|
Об’ємна Маса, г/см3
|
Чорнозем звичайнийпотужний |
Легка глина |
7,3 |
4,00 |
80 |
1,19 |
Висновок:
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.
Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.
Сільськегосподарствообластірозвивається у складних природно-кліматичнихумовах. В області 548,9 тис.га особливо цінних земель, до якихвідносятьсячорноземи. За останні 35 роківплощаеродованих земель збільшилась на 25,2%. На теперішній час водною ерозієюохоплено 35,5%, а вітровою – більшніж 90% площісільськогосподарськихугідь (в роки з пиловими бурями практично вся територіяобластіпідпадаєпіддіювітровоїерозії). Суттєвозменшивсявміст гумусу в ґрунтах, відмічаєтьсяущільненняорного шару, збільшуютьсяплощізасолених, солонцюватих, осолоділих та підтоплених земель. Вміст гумусу в ґрунтахмаєтенденцію до зниження – щорічно з кожного гектара ґрунтіввтрачається 0,35 тонни гумусу. Якщо не виправити становище з внесенням добрив, то поживнихречовинщевистачить на 7-10 років, а післяцьоготермінуврожаїсільськогосподарських культур різкозменшаться, тому щоґрунтибудуть остаточно виснажені.
Основні причини зменшення гумусу:
♦ посиленамінералізаціяґрунту,
♦ втрати при змивіверхнього (найбільшгумусованого) горизонту,
♦ недостатнякількістьвнесенняорганічних добрив.
Суттєвимантропогенним фактором, щоспричиняєерозіюґрунтів, є структура ріллі (посівнихплощ).
Наявність в структурівикористанняріллі 30,8% просапних культур, картоплі, овоче-баштанних та 11,1% чистого пару створюєерозійнонебезпечний фон, особливо при розміщеннісоняшника, кукурудзи на зерно і силос, картоплі на схилах. Якщо з гектара еродованоїріллі в умовахобласті в середньомузмивається 17,7 тонн ґрунту, то при розміщенніпросапних культур на схилах – 30-50 т/га; при цьомувиноситься з ґрунту 500-700 кг/га поживнихречовин, тобто в 2-3 рази більше, ніж вноситься з добривами.
Негативнийвпливнаякістьґрунтівтакожчинятьзрошувані води. Вже зараз джерелазрошення часто класифікують, як «обмеженопридатні» і рідше – як «умовно-придатні» (через небезпекувторинногоосолонцювання і засолення). Це одна з причин того, що в Запорізькійобластібагатоплощвторинно-осолонцьованихґрунтів.
Розділ 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
2.1 Складання схеми сівозміни
Ротація різних польових культур у часі й просторі на полях сівозміни позитивно впливає на родючість ґрунту.
Науково обґрунтоване чергування культур є одним із основних факторів боротьби з бур'янами, хворобами, шкідниками, сприяє економії витрат на пестициди і значною мірою забезпечує можливість одержання екологічно чистої продукції рослинництва і кормовиробництва.Правильна сівозміна дає змогу без додаткових витрат підвищити врожайність культур. Отже, сівозміна є ефективним агробіологічним фактором, який слід максимально використовувати в рослинництві.
Сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивності ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов'язує в єдиний комплекс усі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та інших агротехнічних і меліоративних заходів.
В цілому територія Запорізької області визначається сприятливим поєднанням ґрунтово-кліматичних умов. Тривалий вегетаційний період, багатий на сонячне тепло, сприяє одержанню високих урожаїв вирощуваних культур. Але часті посухи, суховії та пилові бурі знижують їх урожайність. Тому тут одним з головних факторів, який визначає величину та якість урожаю сільськогосподарських культур, є волога.
Структура посівних площ запорізької області:
1) Багаторічні трави – 10%
2) Соя – 10%
3) Кукурудза на зерно – 15%
4) Кукурудза на силос – 10%
5) Озима пшениця – 30%
6) Соняшник – 5%
7) Ячмінь -10%
8)Чистий пар – 10%
Таблиця 3.Середньо-багаторічні календарні строки вегетації сільськогосподарських культур у Запорізькій області
№ п/п |
Сільськогосподарські культури |
Календарні строки проходження культурами основних фенофаз |
|||
Сівба |
Сходи |
Критична фаза |
Збирання культури |
||
1 |
Чорний пар 10% |
- |
- |
- |
- |
2 |
Озима пшениця 10% |
10.09 |
23.09 |
22.04 |
16.08 |
3 |
Кукурудза на зерно 10% |
28.04 |
15.05 |
15.06 |
09.09 |
4 |
Ячмінь 10%з підсівом багаторічних трав |
10.04 |
20.04 |
10.05 |
09.08 |
5 |
Багаторічна трава 10% |
- |
18.05 |
04.06 |
21.07 |
6 |
Озима пшениця 10% |
10.09 |
23.09 |
22.04 |
16.08 |
7 |
Соя 10% |
25.04 |
07.05 |
24.05 |
01.09 |
8 |
Кукурудза на силос 10% |
28.04 |
15.05 |
15.06 |
09.08 |
9 |
Озима пшениця 10% |
10.09 |
23.09 |
22.04 |
16.08 |
10 |
Кукурудза на зерно 5% |
28.04 |
15.05 |
15.06 |
09.09 |
Соняшник 5% |
14.04 |
02.05 |
27.05 |
15.08 |
|
Структура посівних площ Запорізької області залежить від ґрунтово-кліматичних умов та їх спеціалізації. Зернові культури становлять від 50 до 70% загальної площі ріллі, серед них найбільшу площу (30-40%) займає озима пшениця. Також вирощують озимий і ярий ячмінь. Крім кукурудзи також висівають сою та соняшник. В основному вона може мати такий вигляд: зернові - 55-60%, технічні - 10-20%, чорний пар - 8-15%.
В перший рік сівозміни використовуємо чорний пар для забезпечення вологості ґрунту та знищення бур’янів на полі. Грунт містить достатню кількість вологи, рівномірно розподіленої по всьому профілю кореневмісного шару. В цих умовах проводиться оптимальний строк сівби озимої пшениці, який настає 10 вересня. Через 13 днів з’являються сходи і починається період можливого застосування після сходового боронування. Після початку виходу рослин в трубку застосування механічних заходів контролю бур’янів може суттєво пошкодити культуру. Період вільних конкурентних відносин наступає 22 квітня. Він триває 116 днів, що складає 53,95% вегетаційного сезону. 16 серпня відбувається збирання культури.
На третій рік 28 квітня сіємо кукурудзу і до 15 травня чекаємо виходу сходів. Від фази 3-5 листочків до досягнення рослинами висоти 50 см(15 червня) стає неможливим застосування у міжряддях механічного знищення бур’янів. До 9 вересня застосування агротехнічних заходів стає неможливим, і потрібно зібрати зерно кукурудзи.
Четвертий рік 1 квітня висіваємо ячмінь з підсівом багаторічних трав; міжфазні періоди ячменю схожі на періоди озимої пшениці. З 20 квітня по 10 травня триває період застосування агротехнічних заходів. 90 днів триває період вільних конкурентних відносин. 9 серпня збираємо культуру. Багаторічні трави – підсівна культура, тому до- і після сходове боронування не проводять. На другий рік життя, навесні (18 травня), до початку відростання (6 червня) можливе застосування боронування навіть у кілька слідів. Збирають трави 21 липня. Цього ж року висівають озиму пшеницю, як і в перший рік сівозміни.
На сьомий рік, 25 квітня, сіємо сою. 7 травня з’являються сходи. 24 травня починається період вільних конкурентних відносин, що триває 98 днів. Збирання культури настає 1 вересня.
Восьмого року висіваємо кукурудзу на силос, по принципу третього року сівозміни, але збирання проходить 9 серпня. В цей же рік сіємо знову озиму пшеницю. І наступного року 16 серпня її збираємо.
В останній рік сівозміни висіваємо збірне поле, на якому росте кукурудза на зерно(як і в третій рік) та соняшник. Висівають соняшник 14 квітня. Фаза 3-5 листочків (2 травня) – період найбільш ефективного використання після сходового боронування, яке може тривати до 27 травня. Міжрядні культивації неможливо застосовувати після досягнення рослинами висоти 50 см. Збирання соняшника відбувається 15 серпня.
