1.2 Характеристика ґрунтових умов

Таблиця 2. Характеристика грунту

Тип	Механічний склад	рН	Гумус, %	Глибина гумусового горизонту, см	Об’ємна Маса, г/см3
Чорнозем звичайнийпотужний	Легка глина	7,3	4,00	80	1,19

Висновок:

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Сільськегосподарствообластірозвивається у складних природно-кліматичнихумовах. В області 548,9 тис.га особливо цінних земель, до якихвідносятьсячорноземи. За останні 35 роківплощаеродованих земель збільшилась на 25,2%. На теперішній час водною ерозієюохоплено 35,5%, а вітровою – більшніж 90% площісільськогосподарськихугідь (в роки з пиловими бурями практично вся територіяобластіпідпадаєпіддіювітровоїерозії). Суттєвозменшивсявміст гумусу в ґрунтах, відмічаєтьсяущільненняорного шару, збільшуютьсяплощізасолених, солонцюватих, осолоділих та підтоплених земель. Вміст гумусу в ґрунтахмаєтенденцію до зниження – щорічно з кожного гектара ґрунтіввтрачається 0,35 тонни гумусу. Якщо не виправити становище з внесенням добрив, то поживнихречовинщевистачить на 7-10 років, а післяцьоготермінуврожаїсільськогосподарських культур різкозменшаться, тому щоґрунтибудуть остаточно виснажені.

Основні причини зменшення гумусу:

♦ посиленамінералізаціяґрунту,

♦ втрати при змивіверхнього (найбільшгумусованого) горизонту,

♦ недостатнякількістьвнесенняорганічних добрив.

Суттєвимантропогенним фактором, щоспричиняєерозіюґрунтів, є структура ріллі (посівнихплощ).

Наявність в структурівикористанняріллі 30,8% просапних культур, картоплі, овоче-баштанних та 11,1% чистого пару створюєерозійнонебезпечний фон, особливо при розміщеннісоняшника, кукурудзи на зерно і силос, картоплі на схилах. Якщо з гектара еродованоїріллі в умовахобласті в середньомузмивається 17,7 тонн ґрунту, то при розміщенніпросапних культур на схилах – 30-50 т/га; при цьомувиноситься з ґрунту 500-700 кг/га поживнихречовин, тобто в 2-3 рази більше, ніж вноситься з добривами.

Негативнийвпливнаякістьґрунтівтакожчинятьзрошувані води. Вже зараз джерелазрошення часто класифікують, як «обмеженопридатні» і рідше – як «умовно-придатні» (через небезпекувторинногоосолонцювання і засолення). Це одна з причин того, що в Запорізькійобластібагатоплощвторинно-осолонцьованихґрунтів. 

Розділ 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу

2.1 Складання схеми сівозміни

Ротація різних польових культур у часі й просторі на полях сіво­зміни позитивно впливає на родючість ґрунту.

Науково обґрунтоване чергування культур є одним із основних факторів боротьби з бур'янами, хворобами, шкідниками, сприяє економії витрат на пестициди і значною мірою забезпечує можли­вість одержання екологічно чистої продукції рослинництва і кормо­виробництва.Правильна сіво­зміна дає змогу без додаткових витрат підвищити врожайність культур. Отже, сівозміна є ефективним агробі­ологічним фактором, який слід максимально використовувати в ро­слинництві.

Сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивності ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов'язує в єдиний комплекс усі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та інших агротехнічних і меліоративних заходів.

В цілому територія Запорізької області визначається сприятливим поєднанням ґрунтово-кліматичних умов. Тривалий вегетаційний період, багатий на сонячне тепло, сприяє одержанню високих урожаїв вирощуваних культур. Але часті посухи, суховії та пилові бурі знижують їх урожайність. Тому тут одним з головних факторів, який визначає величину та якість урожаю сільськогосподарських культур, є волога.

Структура посівних площ запорізької області:

1) Багаторічні трави – 10%

2) Соя – 10%

3) Кукурудза на зерно – 15%

4) Кукурудза на силос – 10%

5) Озима пшениця – 30%

6) Соняшник – 5%

7) Ячмінь -10%

8)Чистий пар – 10%

Таблиця 3.Середньо-багаторічні календарні строки вегетації сільськогосподарських культур у Запорізькій області

№ п/п	Сільськогосподарські культури	Календарні строки проходження культурами основних фенофаз
		Сівба	Сходи	Критична фаза	Збирання культури
1	Чорний пар 10%	-	-	-	-
2	Озима пшениця 10%	10.09	23.09	22.04	16.08
3	Кукурудза на зерно 10%	28.04	15.05	15.06	09.09
4	Ячмінь 10%з підсівом багаторічних трав	10.04	20.04	10.05	09.08
5	Багаторічна трава 10%	-	18.05	04.06	21.07
6	Озима пшениця 10%	10.09	23.09	22.04	16.08
7	Соя 10%	25.04	07.05	24.05	01.09
8	Кукурудза на силос 10%	28.04	15.05	15.06	09.08
9	Озима пшениця 10%	10.09	23.09	22.04	16.08
10	Кукурудза на зерно 5%	28.04	15.05	15.06	09.09
	Соняшник 5%	14.04	02.05	27.05	15.08

Висновок:

Структура посівних площ Запорізької області залежить від ґрунтово-кліматичних умов та їх спеціалізації. Зернові культури становлять від 50 до 70% загальної площі ріллі, серед них найбільшу площу (30-40%) займає озима пшениця. Також вирощують озимий і ярий ячмінь. Крім кукурудзи також висівають сою та соняшник. В основному вона може мати такий вигляд: зернові - 55-60%, технічні - 10-20%, чорний пар - 8-15%.

В перший рік сівозміни використовуємо чорний пар для забезпечення вологості ґрунту та знищення бур’янів на полі. Грунт містить достатню кількість вологи, рівномірно розподіленої по всьому профілю кореневмісного шару. В цих умовах проводиться оптимальний строк сівби озимої пшениці, який настає 10 вересня. Через 13 днів з’являються сходи і починається період можливого застосування після сходового боронування. Після початку виходу рослин в трубку застосування механічних заходів контролю бур’янів може суттєво пошкодити культуру. Період вільних конкурентних відносин наступає 22 квітня. Він триває 116 днів, що складає 53,95% вегетаційного сезону. 16 серпня відбувається збирання культури.

На третій рік 28 квітня сіємо кукурудзу і до 15 травня чекаємо виходу сходів. Від фази 3-5 листочків до досягнення рослинами висоти 50 см(15 червня) стає неможливим застосування у міжряддях механічного знищення бур’янів. До 9 вересня застосування агротехнічних заходів стає неможливим, і потрібно зібрати зерно кукурудзи.

Четвертий рік 1 квітня висіваємо ячмінь з підсівом багаторічних трав; міжфазні періоди ячменю схожі на періоди озимої пшениці. З 20 квітня по 10 травня триває період застосування агротехнічних заходів. 90 днів триває період вільних конкурентних відносин. 9 серпня збираємо культуру. Багаторічні трави – підсівна культура, тому до- і після сходове боронування не проводять. На другий рік життя, навесні (18 травня), до початку відростання (6 червня) можливе застосування боронування навіть у кілька слідів. Збирають трави 21 липня. Цього ж року висівають озиму пшеницю, як і в перший рік сівозміни.

На сьомий рік, 25 квітня, сіємо сою. 7 травня з’являються сходи. 24 травня починається період вільних конкурентних відносин, що триває 98 днів. Збирання культури настає 1 вересня.

Восьмого року висіваємо кукурудзу на силос, по принципу третього року сівозміни, але збирання проходить 9 серпня. В цей же рік сіємо знову озиму пшеницю. І наступного року 16 серпня її збираємо.

В останній рік сівозміни висіваємо збірне поле, на якому росте кукурудза на зерно(як і в третій рік) та соняшник. Висівають соняшник 14 квітня. Фаза 3-5 листочків (2 травня) – період найбільш ефективного використання після сходового боронування, яке може тривати до 27 травня. Міжрядні культивації неможливо застосовувати після досягнення рослинами висоти 50 см. Збирання соняшника відбувається 15 серпня.