Питання 3. Організація та форми діяльності нотаріату

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріу­сів, які:

• працюють в державних нотаріальних конторах

• державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси)

• або займаються при­ватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчи­няються:

• уповноваженими на це посадовими особами органів міс­цевого самоврядування.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на кон­сульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.

Державні нотаріальні контори:

• створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України.

Штати державних нотаріальних контор затверджуються Голо­вним управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Ав­тономній Республіці, Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заро­бітної плати.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою.

Очолює державну нотаріальну контору завідуючий.

Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого державною нотарі­альною конторою та звільнення з посади провадиться:

• Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,

• головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Керівництво державними нотаріальними Конторами здійснює :

• Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, го­ловні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

Державні нотаріальні архіви засновуються в обласних цен­трах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі і є складовою час­тиною Національного архівного фонду.

Вони здійснюють тимча­сове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.

Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України за погодженням з Головним архів­ним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який:

• при­значається на посаду і звільняється з неї Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Приватна нотаріальна діяльність реєструється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка має сві­доцтво, про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію про відповідність робочого місця (контори) при­ватного нотаріуса.

Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Се­вастополі у семиденний строк після подання заяви.

Відмова у реє­страції приватної нотаріальної діяльності допускається лише у разі, коли подані документи не відповідають встановленим вимогам.

Про видачу реєстраційного посвідчення Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, голо­вні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі по­відомляють державну податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Після видачі реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний розпочати нотаріальну діяльність протягом 30 робо­чих днів.

Якщо протягом цього строку без поважних причин нотарі­ус не приступить до роботи, видане йому реєстраційне посвідчення анулюється наказом:

• Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

• головних управ­лінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Приватний нотаріус вправі:

• мати контору

• укладати цивільно-правові та тру­дові договори,

• відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії шкоди приватний нотаріус зобов'язаний до почат­ку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Мінімальний роз­мір страхової суми становить сто п'ятдесят мінімальних розмірів заробітної плати.

Приватна нотаріальна діяльність припиняється, а реєстра­ційне посвідчення анулюється у таких випадках:

• подання приватним нотаріусом письмової заяви про припи­нення нотаріальної діяльності;

• анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

• неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 29^і Закону Укра­їни «Про нотаріат»;

• смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

• припинення громадянства України або виїзд за межі Укра­їни на постійне проживання;

• призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

• невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юс­тиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;

• набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;

• набрання законної сили рішенням суду про визнання при­ватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

• набрання законної сили рішенням суду про визнання при­ватного нотаріуса безвісно відсутнім.

Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинених ним нотаріальних дій, в державний нотаріальний архів.

Нотаріуси (як державні, так і приватні) вчиняють такі нотаріальні дії:

1. посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

2. вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3. видають свідоцтва про право на спадщину;

4. видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5. видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних тор­гів (аукціонів);

6. видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних тор­гів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7. провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8. видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

9. накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухо­мого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

10. засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

10. засвідчують справжність підпису на документах;

10. засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

10. посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є вико­навцем заповіту;

10. посвідчують факт, що фізична особа є живою;

10. посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

10. посвідчують час пред'явлення документів;

10. передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізич­ним та юридичним особам;

10. приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

10. вчиняють виконавчі написи;

10. вчиняють протести векселів;

10. вчиняють морські протести;

10. приймають на зберігання документи.

Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

1. вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

2. посвідчують заповіти (крім секретних);

3. видають дублікати посвідчених ними документів;

4. засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

5. засвідчують справжність підпису на документах. Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для ви­користання за межами державного кордону.

До нотаріально посвідчених документів прирівнюються:

• заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіта­лі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головни­ми лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів;

• заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;

• заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших екс­педиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

• заповіти (довіреності) військовослужбовців, а в пунктах дис­локації військових частин, з'єднань, установ, військово-на­вчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб ор­ганів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти (довіреності) працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командира­ми (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або вій­ськово-навчальних закладів;

• заповіти (довіреності) осіб, які тримаються в установах ви­конання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені началь­никами таких установ;

• заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвід­чені начальниками слідчих ізоляторів.

• довіреності військовослужбовців або інших осіб, які пере­бувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших вій­ськово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

• довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це поса­довою особою органу місцевого самоврядування, крім дові­реностей на право розпорядження нерухомим майном, до­віреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Перелічені посадові особи зобов'язані негайно передати по одно­му примірнику посвідчених ними документів у державний нотарі­альний архів чи в державну нотаріальну контору за постійним міс­цем проживання заповідача.

Капітани морських суден зобов'язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів на­чальникові порту України або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання заповідача.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов'я­заний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з повідо­мленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила за­повіт.

У разі встановлення невідповідності заповіту законові:

• дер­жавний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.

У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до Київського державного нотаріального архіву.

30