4. Характеристика інших виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття

1. Допомога із часткового безробіття: умови надання, розмір та тривалість виплати

Допомога із часткового безробіттю надається застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок виму­шеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу або перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням вироб­ництва без переривання трудових відносин з причин економіч­ного, технологічного та структурного характеру.

Право на допомогу із часткового безробіття мають застрахо­вані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої станов­лять 20% і більше робочого часу.

Допомога із часткового безробіття не надається у разі, якщо працівник:

• відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

• працює наданому підприємстві за сумісництвом;

— проходить альтернативну (невійськову службу). Умовами надання допомоги із часткового безробіття є:

1. простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва, що має невідворотний та тимчасовий ха­рактер, який триває не менше одного місяця, не перевищує ше­сти місяців і не залежить від працівника та роботодавця;

2. простій протягом місяця, що охопив не менш як 30% чи­сельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідо­мити державну службу зайнятості.

У разі, якщо простій носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога з часткового безробіття не надається.

Перелік причин тимчасового припинення виробництва вста­новлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погод­женням з правлінням ФСС ВБ.

Допомога з часткового безробіття працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної

ставки (окладу) встановленого працівникові розряду і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога з часткового безробіття надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 ка­лендарних днів протягом року.

Виплата працівникам допомоги з часткового безробіття здійснюється підприємством за рахунок коштів ФСС ВБ. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням коштів для виплати працівникам допомоги з часткового безро­біття раніше, ніж через рік після закінчення терміну виплати до­помоги з часткового безробіття.

Порядок фінансування виплат з часткового безробіття та на­дання допомоги з часткового безробіття встановлюється спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла­ди у сфері праці та соціальної політики та погодженням з прав­лінням ФСС ВБ.