- •1.Основні підходи до інтерпретації поняттяВ.
- •2.Філософські погляди на проблему відповідальності людини: шалый характеристика.
- •3.Поняття соціальної відповідальності.
- •4.Види соціальної відповідальності.
- •5.Соціальні норми та їх види.
- •6 (12) .Поняття політичної відповідальності. (Рівні політичної відповідальності)
- •7.Види політичної відповідальності.
- •8.Особливості політико-правової відповідальності.
- •10.Парадигма відповідальності.
- •9.Особливості морально-політичної відповідальності
- •11.Поняття інституту політичної відповідальності.
- •13.Інститути політичної відповідальності в системі вищих органів державної влади: загальна характеристика.
- •14.Інститути політичної відповідальності в контексті різних форм державного правління.
- •15.Інститути політичної відповідальності в президентській республіці,
- •17.Інститути політичної відповідальності в змішаній республіці.
- •16.Інституті політичної відповідальності в парламентарній республіці.
- •18.Політична відповідальність глави держави: загальна характеристика.
- •19.Принципи конституційного статусу глави держави.
- •20 ( 21 ).Імпічмент як інститут політичної відповідальності глави держави (чинники ефективності імпічменту)
- •22.Контрасигнатура як інститут політичної відповідальності глави держави.
- •23.Особливості інституту контрасигнатури її парламентарній та змішанній республіках.
- •24.Поняття політичної відповідальності уряду.
- •25.Форми підпорядкування уряду парламенту і главі держави.
- •26.Форми політичної відповідальності уряду залежно від способу його формування.
- •27.Форми відповідальності уряду перед парламентом: вотум недовіри та відмова у довірі.
- •28.Політична відповідальність парламенту: загальна характеристика.
- •29 (30)Форми політичної відповідальності парламенту перед главою держави.(підстави для розпуску парл-ту)
- •31.Відкладальне вето як форма політичної відповідальності парламенту.
- •32.Особливості застосування права вето за різних форм державного правління.
3.Поняття соціальної відповідальності.
Відповідальність - філософсько-соціологічне поняття, яке характеризує міру відповідності поведінки особи, групи, прошарку, держави наявним вимогам, діючим суспільним нормам, правилам співжиття, правовим законам; співвідношення обов'язку і міри його виконання суб'єктом (особою, людиною, класом"
Визначення дане в аспекті етики відповідальності: у ньому йдеться про відповідальність особи чи спільноти за дії, поведінку, а не про абстрактну відповідальність особи за все людство, як в екзистенційному її розумінні. За цим визначенням відповідальність полягає у відповідності поведінки людини вимогам щодо неї з боку інших людей. Такими вимогами є соціальні норми ("діючі суспільні норми, правила співжиття, правові закони"). Суб'єктами відповідальності можуть бути як окремі люди, так і їх різноманітні спільноти — соціальні ("групи, прошарки") та організаційні ("держава"). Ступінь відповідальності визначається мірою відповідності їх поведінки суспільним вимогам.
Відповідно до різних значень терміна "соціальний" соціальна відповідальність І це: 1) усі види і вияви відповідальності в суспільстві; 2) відповідальність індивідів та соціальних і спільнот; 3) відповідальність у соціальній сфері, безпосередньо ; пов'язаній із забезпеченням життєдіяльності людей.
4.Види соціальної відповідальності.
Відповідно до різновидів соціальних норм можна виокремити такі види соціальної відповідальності:
1) моральну відповідальність перед суспільством за дотримання моральних норм;
2)релігійну відповідальність перед Богом і церквою за дотримання релігійних норм;
3)правову відповідальність перед державою за дотримання правових норм;
4)корпоративну відповідальність перед громадським об'єднанням за дотриманії корпоративних норм.
Правова (юридична) відповідальність є основним видом формалізованої відповідальності і залежно від галузей права і характеру санкцій, своєю чергою, поділяється на види юридичної відповідальності кримінальну, цивільну, адміністративну І конституційну, дисциплінарну, міжнародно-правову.
Залежно від сфери суспільних відносин та об'єктів, з приводу яких вони складаються, можна виокремити економічну, соціальну (у вузькому значенні), політичну та соціокультурну відповідальність.
За суб'єктами можна виокремити відповідальність індивідів, соціальних та організаційних спільнот. 1)Індивідом є окрема людина. Вона зазвичай (як психічно нормальна людина) виступає суб'єктом багатьох видів відповідальності. У більшості випадків В є саме індивідуальною (особистою).
2)Соціальними є спільноти людей, що сформувалися об'єктивно в процесі історичного розвитку, тобто яких ніхто спеціально не створював. Це соціально-класові (суспільні класи соціальні групи і верстви), етнічні (племена, народності, нації), демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, особи середнього та старшого віку)…
3)Організаційні спільноти, навпаки, виникли в результаті свідомої цілеспрямованої діяльності людей. Це, зокрема, різноманітні економічні об'єднання, політичні партії, громадські організації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, держава в цілому.
за часом. О.Плахотний : ретроспективну, проспективну і перспективну відповідальність.
