- •1. Розкрийте поняття «дидактика», її предмет та основні категорії дидактики.
- •2. Розкрийте провідні дидактичні погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів
- •Внесок Яна Амоса Коменського в розвиток дидактики:
- •Завдання дидактики на сучасному етапі:
- •5. Поясніть сутність процесу навчання. Охарактеризуйте ознаки процесу навчання.
- •6.Розкрийте структуру діяльності вчителя
- •7. Охарактеризуйте протиріччя процесу навчання як рушійні сили процесу навчання
- •Мотиви є (мотивація є):
- •9. Розкрийте умови формування позитивної мотивації за о. В. Савченко.
- •8. Дайте визначення поняттю «мотиви навчання», поясніть їх зміст
- •Мотиви є:
- •12. Дайте виначення поняттю «принцип» навчання. Сформулюйте провідні ідеї класиків педагогічної думки щодо традиційних принципів навчання.
- •13. Охарактеризуйте принцип наочності навчання. Назвіть види навчальної наочності. Вимоги до використання наочності.
- •17. Дайте характеристику принципу зв’язку навчання з життям, практичною діяльністю, емоційністю.
- •18. Дайте визначення поняття «зміст освіти», розкрийте його компоненти.
5. Поясніть сутність процесу навчання. Охарактеризуйте ознаки процесу навчання.
Дидактика — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, і виховання у процесі навчання. Слід відрізняти "процес навчання" від "навчального процесу". Поняття "навчальний процес" охоплює всі компоненти навчання: і викладача, і використовувані ним засоби і методи навчання, і учня, що працює під керівництвом учителя на уроці та самостійно вдома, і забезпечення навчального процесу наочністю та технічними засобами. Поняття "процес навчання" охоплює взаємодію учителя й учня.
Процес навчання розглядається як цілеспрямована двостороння взаємодія учителя та учнів, спрямована на оволодіння останніми знаннями, вміннями, навичками; на їх розвиток та виховання. Методологічною основою процесу навчання в сучасній педагогіці є наукова теорія пізнання.
Розглянемо співвідношення процесів пізнання і навчання:
Спільне: спричиняється потребами суспільства, здійснюються за схемою : живе спостереження – абстрактне мислення – практика; навчання є одним із шляхів процесу пізнання.
Різняться: пізнання має справу з самим об'єктом пізнання, у навчанні може бути його наочне або словесне зображення; у пізнанні відкривають об'єктивно нове, невідоме, у навчанні учень «відкриває» для себе якусь істину; у навчанні прискореним темпом пізнають те, на що наука витратила роки; навчання передбачає формування умінь та навичок, а пізнання – тільки розкриття істини;
Практика у навчанні допомагає краще зрозуміти і засвоїти матеріал, у пізнанні служить критерієм істини.
Ознаки процесу навчання:
веде до розвитку;
має двохсторонній характер;
несе кінцевий результат;
є систематичним і послідовним.
6.Розкрийте структуру діяльності вчителя
Діяльність учителя під час навчання називають викладанням. Вона включає в себе такі структурні компоненти: > планування, що здійснюється головним чином через складання календарно-тематичних і поурочних планів; > організація навчальної роботи передбачає здійснення діяльності щодо виконання певного плану та включає два основних етапи: підготовчий та виконавчий; > стимулювання уваги учнів до даної теми тісно пов'язане з організацією. Основним завданням є залучення учнів до вивчення певного матеріалу; пробудження їх активності, пізнавального інтересу, розвиток почуття обов'язку та відповідальності; > контроль - перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу, що здійснюється у формі усних відповідей на запитання, перевірки письмових робіт тощо, > аналіз результатів своєї діяльності, оперативне внесення коректив в організацію викладання.
7. Охарактеризуйте протиріччя процесу навчання як рушійні сили процесу навчання
Рушійні сили процесу навчання - вирішення суперечностей, протиріч
- між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу навчання і загальним станом цього процесу, який потребує постійного удосконалення;
- між досягнутим рівнем знань, умінь, навиків і тими знаннями, уміннями, навичками, які потрібні для вирішення поставлених перед ними нових завдань;
- між фронтальним викладом матеріалу і індивідуальним характером засвоєння;
- між розуміння матеріалу вчителем і розуміння його учнями;
- між теоретичними знаннями і уміннями використати їх на практиці.
Тому вчитель повинен уміти виявляти і використовувати ці суперечності для активізації пізнавальної діяльності учнів.
