Вигода приймаючих країн:

• підвищується конкурентоспроможність вироблених країною товарів внаслідок зменшення витрат виробництва, пов'язаних з більш низькою ціною іноземної робочої сили;

• іноземні робітники (у США, наприклад, вони становлять 5% від всієї робочої сили), пред'являючи додатковий попит на товари й послуги, стимулюють зростання виробництва й додаткову зайнятість у країні перебування;

• при імпорті кваліфікованої робочої сили приймаюча країна заощаджує на витратах на освіту й професійну підготовку кадрів;

• іноземні робітники часто розглядаються як певний амортизатор у випадку криз і безробіття: вони першими можуть бути звільнені;

• іноземні працівники не забезпечуються пенсіями й не враховуються при реалізації різного роду соціальних програм, що дуже вигідно бізнесменам й урядам приймаючої країни.

Негативні наслідки трудової міграції для приймаючої країни: можливе виникнення соціальної напруженості в суспільстві (при занятті тих робочих місць, на які претендують місцеві працівники), міжнаціональна ворожнеча і навіть конфлікти. Прикладом можуть бути конфлікти між німецькими робочими й турецькими іммігрантами, які мали місце в Німеччині в середині 90-х рр. ХХ ст.

Наслідки міграції робочої сили для країни, що експортує.

Вигоди:

• експорт робочої сили - важливе джерело надходжень іноземної валюти. Іноземні працівники зароблені гроші частково пересилають на батьківщину своїм родичам, інші привозять із собою. За даними МВФ, середня норма прибутку при експорті товарів становить 20%, послуг – 50%, а від експорту робочої сили значно вище. Так, колишня Югославія в 80-ті роки ХХ ст. від експорту товарів і послуг щорічно одержувала у вигляді прибутку 2,5 млрд. дол. США, а від експорту робочої сили (близько 1 млн. осіб) – 7 млрд. дол. США, і це було головне її джерело надходжень іноземної валюти до країни;

• експорт трудових ресурсів означає зменшення тиску високого безробіття й відповідно соціальної напруги в країні;

• безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, ознайомлення з передовою організацією праці й т.д.

Негативний вплив: «відплив умів», насамперед відплив кваліфікованих, ініціативних кадрів, настільки необхідних кожній країні. Відомо, що інтелект націй напрацьовується десятиліттями, більше того, - століттями, і втрачати його не можна.

8.3 Міжнародний ринок праці й масштаби міграції робочої сили

Міжнародний ринок праці поєднує національні й регіональні ринки робочої сили й охоплює різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні кордони.

Якщо в першій половині 19-го століття переважала міжнародна міграція промислових робітників, то до кінця найбільш активними мігрантами стали селяни, які розорилися, що було пов'язане із проникненням капіталістичних відносин у сільське господарство. Більшість селян у цих умовах розорялося, опинялося без землі, що змушувало їх шукати собі місце під сонцем. Саме із цієї причини під час проведення реформ Столипіним з Російської імперії відбулося відтік селян, які мали недостатню кількість землі в обробітку, у тому числі й українські селяни, які в основному від’їжджали до Канади, Аргентини та США, де й заснували українські діаспори.

Після Другої світової війни на світовий ринок праці вийшла науково-технічна інтелігенція й висококваліфіковані робітники, які їхали, головним чином, через низьку заробітну плату й високе безробіття у своїй країні.