3) Затримки мислення – шперунгії.

Шперунгії - виявляються у раптовому припиненні протікання мислення на декілька секунд, хвилин, а іноді і на декілька днів (блокада мислення).

Затримки мислення - це типовий синдром для шизофренії і для гострих екзогенних психозів. У нормі виникає у вигляді екзаменаційного ступору. Шперунгії розглядаються як наслідок порушення цілеспрямованості психічних процесів.

4)Нескладне мислення (інкогеррентність).

Виражається у втраті спроможності утворень асоціацій. Мислення стає нескладним - фрагментарним. Окремі сприйняття способів, поняття не зв'язуються між собою, не можливе утворення навіть найбільш простих механічних асоціацій за подібністю і суміжностю ні в часі, ні в просторі. Глибоко порушене цілеспрямування мислення. Хворий втрачає розумову задачу, його мислення не відбиває навколишню дійсність.

Нескладне мислення призводить до глибоких порушень сприйняття, тому що нові враження не асоціюються з колишнім. У зв'язку з цим, хворий не впізнає знайому обстановку, знайомих осіб. При цьому характерне різке зниження психічних процесів. Правильно почату дію хворий не доводить до кінця. Зустрічається при гострих екзогенних психозах. Легкий ступінь зустрічається при астеніях.

1.2. Динамічні порушення мислення

1) Прискорене мислення - стан мислення, при якому збільшується кількість асоціацій, думок та прискорюється їх протікання. Одне уявлення одразу ж змінюється іншим. Мова стає швидкою, непослідовною (незакінчивши однієї думки, хворий переходить до іншої - "стрибки думок") - характерно для маніакальних і гіпоманіакальних станів. Маніакальний стан - протилежний депресії. Спостерігається при маніакально депресивному психозі (МДП), а також при маніопорних станах екзогенного походження (приймається токсична речовина). Іноді при шизофренії, головним чином при дебюті і при циркулярній формі.

На перший план при прискореному мисленні виступають порушення динаміки, що виявляються в лабільності суджень. Характерні для нього такі особливості як швидке, полегшене виникнення і зміна думок. Судження відрізняється поверхневістю. Цим, а також і розладом уваги пояснюється мала продуктивність хворого в маніакальному стані. Сполучення нестійкої уваги, полегшеного утворенням асоціацій прискореної течі думок, призводить до своєрідних змін промови хворого. Окремі висловлення не зв'язані з загальною ціллю. Характерні випадкові асоціації, нерідко по співзвуччю. Об'єктом мислення стає будь-який предмет, на який хворий звернув увагу. Психологічне дослідження показує, що прискорене мислення не піддається легкій корекції.

Враження про прискорення течії психологічних процесів, як показує психологічне обстеження, лише зовні. Насправді, швидкість реагування хворого не прискорена. Зазвичай, прискорене мислення протікає на фоні підвищеного настрою (ейфорія).

Значне прискорення мислення називають стрибком ідей.

- Віхрова сплутаність - розглядається як вища ступінь вираження прискореного мислення. Наявність прискореного мислення значно ускладнює патопсихологічне обстеження. Це в першу чергу відноситься до маніоформних станів у хворих із sch, оскільки прискорене мислення тут маскує типовий для sch розлад мислення. І лише коли нівелюються маніоформні стани хворого, лише тоді чітко виступають на перший план характерні розлади мислення при шизофренії.

2) Уповільнене мислення (загальмованість) - характеризується уповільненням темпу протікання розумового процесу, що призводить до відчуття в хворого:

- ускладнення мислення;

- інтелект не спроможний;

- мало думок у голові.

Уповільнене мислення - це зниження темпу асоціацій, ускладнений перехід від однієї думки до іншої, знижується кількість уявлень у людини, інертність і малорухомість, застрявання на одній думці.

Зовні це виявляється в тому, що хворий не може закінчити процес міркування, скаржиться, що важко довести свої міркування до кінця. Уповільнене мислення однаково позначається як в утрудненні у формуванні цілі мислення так і досягнення цілі. Виявляється при депресивних станах, астеніях, при органічних ураженнях, при шизофренії.

3) Інертне мислення - визначена група синдромів розладу мислення, основною ознакою яких є недостатня рухливість психічних процесів.

Сюди відносять:

1. В'язке мислення - спостерігається при епілептичному слабоумстві. Характеризується докладністю, схильністю до деталізації, невмінням відокремити головне від другорядного тугорухомістю, «топтанням на місці», неможливістю вийти з кола визначених понять і переключитися на що-небудь інше. В'язке мислення хворих на епілепсією характеризується як регідне і недостатньо лабільне.