2. Основні терміни та визначення у галузі охорони праці

Основи охорони праці - це комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності. Дана дисципліна є комплексною й базується· як на загальноосвітніх (фізика, хімія, матема­тика тощо) так і на загально-технічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробничих процесів тощо). Особливо тісно дисципліна «Основи охорони праці» пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищевказані дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В них єдина мета - сприяти збереженню здоров'я та працездатності людини, підвищенню її продуктивності праці, усуненню або зменшенню впливу на неї шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Під працею розуміють цілеспрямовану діяльність людини, в результаті якої створюються матеріальні блага, необхідні для задоволення її власних потреб, а також духовні цінності, що слугують суспільству. З фізіологічної точки зору праці – це витрачення людиною фізичної та розумової енергії.

Праця є умовою існування людини та суспільства загалом. Однак за певних умов, коли в процесі праці мають місце шкідливі та небезпечні чинники, які безпосередньо впливають на працюючу людину. можуть проявлятися негативні наслідки праці. Ось чому з поняття «праця» супутньо слідує й інше «охорона праці».

Охорона праці – це систем а правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі труда.

Умови праці – сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.

Виробнича травма – пошкодження тканини, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Професійне захворювання - захворювання. що виникло внаслідок професійної діяльності та спричинене винятково або переважно впливом речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

3. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Несприятливі чинники, в тому числі й виробничі підрозділяються на шкідливі та небезпечні.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працівника за певних умов призводить до травми чи раптового погіршення здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.

Згідно ГОСТ 12.0.003 - 74 системи стандартів безпеки праці небезпечні та шкідливі виробничі фактори підрозділяються по природі дії на:

- фізичні,

- хімічні,

- біологічні,

- психофізіологічні.

Кожна з цих груп факторів в свою чергу підрозділяється на підгрупи.

Група фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів включає 25 підгруп, серед яких: рухомі машини і механізми; незахищені рухливі елементи виробничого обладнання; вироби, які пересуваються, заготовки, матеріали, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря робочої зони, загазованість, запиленість та інші.

Група хімічних чинників містить дві підгрупи, що об'єднують небезпечні та шкідливі хімічні речовини:

- за характером впливу на організм людини: загально токсичні, канцерогенні,

подразнювальні, сенсибілізуючі, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію;

- по шляху проникнення в організм.

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на:

- мікроорганізми (бактерії, віруси і т. п.);

-макроорганізми (рослини і тварини).

У групі психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів розрізняють:

- фізичні ( статичні і динамічні ) перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.