16. Після цього горизонтальний килим гідроізоляції заводять на стіну на висоту не менше 20 мм
17. Верхній шар рулонного килима покривають суцільним шаром гарячої бітумної мастики і присипають крупним піском для міцнішого зчеплення з вирівнювальною цементно-піщаною стяжкою, яку укладають на гідроізоляцію.
18. Для гідроізоляції можна використовувати сухі суміші «Сегеsit» (СR). Наприклад:
• розчинні суміші СR65 використовують для противологового і противодного ущільнення міцних основ - таких, як бетон, цементна підлога, цементні стіни або інші мінеральні основи. Використовують їх для обштукатурювання всередині басейнів чи резервуарів з питною водою за висоти водяного стовпчика до 5 м (товщина шару має бути 5 мм);
• розчинні суміші для гідроізоляції використовують за тих самих умов, що і попередні, але ще можна поправити штукатурками або облицювати керамічною плиткою.
5.1. Улаштування гідроізоляційного шару за сучасними технологіями.
Нанесения першого шару гідроізоляції.
Розчинову суміш наносять на підготовлену поверхню рівномірним шаром за допомогою жорсткої щітки. Шар має бути суцільним, без пропусків. Розчинову суміш треба наносити в одному напрямку .
Товщина першого шару не повинна перевищувати 1 мм незалежно вад загальної товщини шару гiдpoiзoляцiї.
Нанесения другого шару гідроізоляції. Другий шар гідроізоляції на треба наносити за принципом «мокре на мокре», на горизонтальні поверхні — через 3 доби (технологічне пересування по шару гiдpoiзoляцiї можливе через 3 доби).
Другий шар наносять також за допомогою жорсткої щітки, але вже в перпендикулярному до першого шару напрямку. Він має бути суцільним , рівномірним без пропусків.
Залежно вад функціонального призначення в конструкції гідроiзoляцiї може бути передбачений третій шар, який наносять також за допомогою щитки чи шпателя .
6.Організація праці
Органiзацiя працi опоряджувальникiв має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобiв механiзацi i матерiальних ресурсiв iз метою пiдвищення продуктивностi працi, скорочення термiнiв будiвництва, полiпшення його якостi. Це досягається дотриманням вимог науковоi органiзації , яка передбачае здiйснення комплексу органiзацiйно технiчних i соцiально-економiчних заходiв. Пiд час виконання опоряджувальних робiт застосовують ланкову або бригадну систему органiзацii птрацi. За ланковою системою ланки спецiалiзуються на певному видi опоряджувальних робiт згiдно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частiше, при цьому бригада та їi складовi ланки мають спiльний план-завдання. Бригади бувають спецiалiзованi та комплекснi.
Спеціалізовані бригади складаються з робiтникiв однiєї професii, якi виконують один вид опоряджувальних робiт (штукатурнi, малярнi тощо). Праця у таких бригадах подiляється за складністю робiт відповiдно до розрядiв робiтникiв.
Комплекснi бригади виконують кiлька видiв робiт, пов’язаних з опорядженням будинку, i складаються з робiтникiв кiлькох професiй (штукатурiв, плиточникiв, малярiв). У таких бригадах iснуе сумiщення професiй.
Ефективною формою органiзацй виробнидтва i працi при виконаннi опоряджувальних робiт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спецiалiзованих екiпажiв. Їх формують за професiйною ознакою, застосовують прогресивну технологiю виконання робiт та комплексну механiзацiю, використовують штукатурнi й малярнi станцii. Екіпажна форма органiзацii передбачає застосування потоково-розчленованого методу для проведения опоряджувальних робiт. Комплекс робiт подiляють на окремi процеси, якi виконують спецiалiзованi ланки.
До складу бригади можуть входити робiтники (машинiсти), якi обслуговують окремi машини, що забезпечить загальну зацiкавленiсть у створеннi кiнцевої птродукцii. При цьому машинiста зараховують до складу будiвельної органiзації або залишають у складi управлiння механiзацiї.
Продуктивнiсть праці робiтника залежить вiд правильної органiзацiї його робочого мiсця. Робочiм мiсцем називають частину виробничої площi, призначену для виконання певного обсягу трудових дiй одним або кiлькома працiвниками.
Робочi мiсця можуть бути стацiонарними i пересувними. На будiвництвi при виконаннi опоряджувальних робiт майже немає стацiонарних робочих мiсць, адже робiтник разом iз пристроями i матерiалами пiд час виконання роботи пересуваеться з однiєї дiлянки примiщення на iншу.
На робочому мiсцi опоряджувальника мають бути обладнання, матерiали i знаряддя працi, потрiбнi для виконання опорядження. Їх розмiшують так, щоб під час роботи не доводилося робити зайвих рухiв. Ручний iнструмент, який беруть правою рукою, має лежати справа, а той, що беруть лiвою рукою, — злiва. Якщо для роботи потрiбен столик, то його встановлюють так, щоб з цього мiсця можна було виконати як найбiльший обсяг роботи.
Велике значения для органiзацiї робiт має своєчасна пiдготовка матерiалiв i поточне забезпечення ними опоряджувальникiв. Тому в спецiально вiдведених примiщеннях заздалегiдь сортують плитки, розкроюють лiнолеум, готують роэчини i мастики. Пiдготовленi матерiали в процесi роботи ритмiчно подають на робочi мiсця.
Пiд час виконання робiт обов’язково слiд дотримуватися всiх правил технiки безпеки i виробничої санiтарii. Робочi мiсця опоряджувальникiв обладнують засобами зв’язку, а також пристроями, якi забезпечують нормальнi гiгiенiчнi умови (освiтлення, захист вiд протягiв тощо).