2. Наведіть способи встановлення зв'язку між мобільними пристроями і глобальною мережею.

Наведіть способи встановлення зв'язку між мобільними пристроями і глобальною мережею.

1) Bluetooth (англ. Bluetooth) — це технологія бездротового зв'язку, створена у 1998 році групою компаній: Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba.

Основне призначення Bluetooth — забезпечення економного (з точки зору споживаного струму) і дешевого радіозв'язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп'ютери, принтери та інші. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях розміром з наручний годинник.

2) Wi-Fi, WiFi (від англ. Wireless Fidelity) — торгова марка, що належить Wi-Fi Alliance. Загальновживана назва для стандарту бездротового (радіо) зв'язку передачі даних, який об'єднує декілька протоколів та ґрунтується на сімействі стандартів IEEE 802.11 Найвідомішим і найпоширенішим на сьогодні є протокол IEEE 802.11g, що визначає функціонування бездротових мереж.

Мобільні пристрої (КПК, смартфони, PSP і ноутбуки), оснащені клієнтськими Wi-Fi прийомо-передаючими пристроями, можуть підключатися до локальної мережі і отримувати доступ вІнтернет через точки доступу або хот-споти.

3) 2G - скорочення для позначення технології бездротового телефонного зв'язку другого покоління. Вихід був знайдений у розробці двохрежимної аналого-цифрової системи, що дозволяє поєднувати роботу аналогової і цифрової системи в одному і тому ж діапазоні. Стандарт отримав найменування D-AMPS, або IS-54 (IS - скорочення від Interim Standard, тобто «проміжний стандарт»). Його практичне застосування почалося в 1993 році. У Європі ситуація ускладнювалася наявністю безліччю несумісних аналогових систем ("клаптева ковдра"). Тут виходом виявилася розробка єдиного загальноєвропейського стандарту GSM (GSM 900 - діапазон 900 МГц. Практичне застосування стандарту почалося з 1991 році. Ще один варіант цифрового стандарту, за технічними характеристиками подібний з D-AMPS, був розроблений в Японії в 1993 році; спочатку він називався JDC, а з 1994 року - PDC (Personal Digital Cellular - буквально «персонально цифровий стільниковий зв'язок»). Але на цьому розвиток цифрових систем стільникового зв'язку не зупинилося.

4) 3G (англ. 3rd Generation) — «третє покоління», набір послуг, котрий включає до себе як високошвидкісний мобільний доступ до послуг мережіІнтернет, так і технологію радіозв'язку. Мережі третього покоління 3G працюють на частотах дециметрового діапазону (близько 2 ГГц), швидкість передачі даних становить понад 2 Мбіт/с. Такі мережі надають можливість організувати відеозв'язок, дивитись на мобільному телефоні фільми й телепрограмми та ін. Вирішення цієї проблеми (сумісність стандартів та глобальний роумінг) абсолютно аналогічне сьогоднішньому — розробка багатомодових терміналів, що можуть працювати в двох і більше стандартах.

Термін 3G використовується для опису сервісів мобільного зв'язку стандартів наступного покоління, які забезпечують більш високу якість звуку, а також високошвидкісний інтернет-зв'язок та мультимедійні сервіси. Мобільні мережі третього покоління (3G) відрізняються від мереж другого покоління (2G), таких як наприклад цифровий стандарт мобільного зв'язку GSM, зв'язок перехідного покоління (2.5G) GRPS набагато більшою швидкістю передачі даних, а також ширшим набором і високою якістю послуг, що надаються.

5) 4G (англ. 4th Generation) — четверте покоління пересувного (мобільного) радіозв’язку наступник стандартів, які відносяться до 3G та 2G. Перший прихід поколінь відбувався при переході з аналогових (1G) до цифрових стандартів передачі на початку 1990-х. Наступний крок (3G) приніс підтримку мультимедіа, передачу з розширеним спектором. Очікуваний перехід до 4G принесе All-IP із комутацією пакетів, мобільний широкосмуговий доступ із швидкостями до гігабіту за секунду при передачі із використанням декількох несучих.

6) GPS, Систе́ма глоба́льного позиціонува́ння (англ. Global Positioning System) — сукупність радіоелектронних засобів що дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері. Положення об'єкту обчислюється на ньому завдяки використаннюGPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS системи глоба́льного позиціонува́ння. Для визначення точних параметрів орбіт супутників та керування, GPS система в своєму складі має наземні центри управління.