Стадія тз

Головна задача стадії ТЗ – предпроектні НДР (науково-дослідні роботи). Методично ці НДР зводяться до наступного:

1. Аналіз ТП (технологічного процесу) як об’єкта управління; Під ТОУ розуміється уся установка, ділянка, відділ, цех і т.п., або ж та їх частина, керування якою передбачається автоматизувати.

Виділення ТОУ (параметри стану, керування, збурення та виходу).

2. Формулювання критерію керування. Під математичною моделлю ТОУ розуміють систему рівностей і нерівностей, яка адекватним чином описує зв’язки між параметрами стану, керуючими і вихідними змінними.

(1)

(2)

(3)

Важливим випадком, часто зустрічаючим ся на практиці є випадок (2).

Критерій керування – це кількісна оцінка, що дозволяє порівнювати різні стани ТОУ у сенсі досягнення мети керування (екстремізація фі).

На основі (3) можна записати 4

(4)

R – критерій, як функція, що дозволяє порівнювати різні стани, в яких знаходиться ТОУ.

(5)

Задача оптимізація

Знайти (визначити такий вектор керування u щоб при заданому векторі стану х в умовах впливу випадкових збурень, деякий критерій оптимальності прийняв екстремальне значення Rz (R із зірочкою). В математичному сенсі критерій керування являє собою функціонал від траєкторії зміни стану системи x(t) і деякої стратегії управління u(t).

(6)

m(x,T) – це скалярна функція, яка описує якість кінцевого стану x(t) на інтервалі керування (0…Т).

q(x,u) – скалярна функція, що є миттєвою характеристикою якості управління.

Типи критеріїв оптимальності

Основними факторами характеризуючими якість керування виробництвом є:

1. Продуктивність В (кількість виробленої продукції за одиницю часу);

2. Собівартість С (грошові одиниці/одиниці виробленої продукції);

3. Якість φ_к.

Значення усіх інших показників, використовуваних при аналізі ефективності виробництва (рентабельність, дохід та інші) можуть бути отримані як однозначні функції перерахованих вище трьох показників.

Всяка зміна режиму призводить у загальному випадку до зміни усих трьох розглядуваних показників. При чому бажана зміна одного з них супроводжується як правило небажаним відхиленням двох інших.

Отже вибір оптимального режиму – це вибір найбільш вигідного компромісу між покращенням одних показників і погіршенням інших. Найвигодніший застосовується у вигляді обраного критерію оптимальності.

Співвідношення між якістю і кількістю (φк – в)

Це співвідношення можна урахувати у тих випадках, коли піддаються підрахунку економічні наслідки зміни якості розглядуваного продукту.

Ек – економічний ефект, який може бути більшим від нуля за рахунок скорочення витратних норм, зменшення затрат на переробку, збільшення терміну служби. І, навпаки, менше від нуля, як зниження якості, що призводить до нових додаткових затрат. Для урахування цього вводять індекс якості:

(1)

B_k – кількість продукції фактичної якості економічно еквівалентне кількості В продукції номінальної якості (наприклад відпускна ціна на концентровану сірчану кислоту встановлюється у перерахунку на 100 відсотковий моногідрат).

І_к – є неперервною на деякому інтервалі функцією φк і більш правильно (на відмінну від прийнятої раніше системи цін за сортами) відображає значимість зміни якості продукції у сфері споживання.