3. Види контролю та їх характеристика.

Характеристики відносно часу зумовлюють наявність поперед­нього, поточного та заключного (підсумкового) контролю. Попе­редній контроль здійснюється з метою передбачення стану об'єкта або його окремих вузлів у майбутньому. Поточний - визначає стан об'єкта в процесі виконання операції, а заключний - після її завершення. Характеристики, пов'язані з простором, засновані на наявності літучого та стаціонарного контролю. Літучий контроль передбачає необхідність виїзду суб'єкта контролю на територіально віддалений об'єкт. При стаціонарному - суб'єкт та об'єкт територіально розміщені в одному місці. Залежно від якісних характеристик розрізняють одиничний, множинний, одно- та багатофункціональний контроль. Контроль, пов'язаний з однією контрольованою величиною, називають одиничним, а з багатьма – множинним. Серед загальних видів контролю, відносно стадії виконання господарської операції, можна виділити попередній, направляючий, фільтруючий та заключний контроль. Направляючий та фільтруючий - це дві складові поточного контролю. Під час попереднього контролю пере­віряється правильність поставлених цілей, достовірність і точність прогнозів, можливість забезпечення запланованої операції ресурсами та доцільність здійснення самої операції. Направляючий (спрямовуючий) контроль застосовується від початку практичного здійснення господарської операції і до моменту досягнення необхідного результату. При здійсненні направляючого контролю пере­віряється правильність застосування таких видів управлінської діяльності, як організація та мотивація. Визначальна риса такого кон­тролю - безперервне стеження за станом і поведінкою контрольо­ваного об'єкта. Фільтруючий контроль також застосовується при перевірці здійснення господарської операції. Якщо хід операції не відповідає встановленим нормам, то виконання операції зупиняють до того часу, поки вона не буде відповідати вимогам. Заключний (остаточний) контроль, чи контроль за результа­тами, проводиться після закінчення операцій.

Контрольні системи можуть аналізувати досить широкий клас явищ: від вимірювання виходів організації до вимірювання організаційної поведінки, що, звичайно, складніше. Контроль повинен здійснюватися на всіх рівнях управління: корпоративному, дивизиональном, функціональному і індивідуальному.

1. За виконанням завдань: загальний, конкретний.

2. За місцем проведення: внутрішній, зовнішній.

4. За кількістю виконуваних робіт: одиничний, множинний.

5. Залежно від завдань: лінійний, функціональний, операційний.

4. Види управління і їх характеристика.

Упр-ня явдяє собою усвідомлену, цілеспрямовану діяльність людини, за допомогою якої вона підпорядковує своїм інтересам елементи зовнішнього середовища (суспільство, техніка).

Отже, розрізняють такі види менеджменту або управління:

Управління виробництвом (виробничий менеджмент) передбачає, що відповідні служби менеджменту здійснюють управління процесом створення продукції організації. Для цього менеджмент здійснює наступні операції: управління розробкою та проектуванням продукту; вибір технологічного процесу, розміщення кадрів та техніки по процесу тощо; управління закупівлею сировини та матеріалів; управління запасами на складах.

Управління інноваціями (інноваційний менеджмент): управління науковими дослідженнями; управління прикладними розробками; створення експериментальних взірців; впровадження новинок у виробництво.

Управління маркетингом (маркетинговий менеджмент) передбачає поєднання задоволення потреб споживачів з досягненням цілей організації. Необхідні заходи: вивчення ринку; реклама; ціноутворення та цінова політика; створення систем збуту; розподіл створеної продукції; збут.

Управління фінансами (фінансовий менеджмент) полягає в управлінні процесом руху фінансових засобів в організації. Передбачає: створення бюджету та фінансового плану; формування грошових ресурсів; розподіл грошей між різними сторонами, що визначають життя організації; оцінку фінансового потенціалу організації.

Управління персоналом (менеджмент персоналу) - використання можливостей співробітників для досягнення цілей організації. Передбачає: підбір та розміщення кадрів; навчання та розвиток кадрів; компенсації за виконану роботу; створення умов на робочому місці; підтримання стосунків з профспілками та розв язання трудових суперечок.

Управління еккаутингом - передбачає управління процесом обробки та аналізу фінансової інформації про роботу організації з метою порівняння фактичної діяльності організації з її можливостями та діяльністю інших організацій. Це дає змогу виявити проблеми та приховані можливості організації.

Види управління: технічне управління різного роду природними та технологічними процесами; державне управління соціально-економічним життям суспільства через різні інститути, правову систему; ідеологічне управління, що полягає у впровадженні у свідомість членів суспільства, концепцій його розвитку та існування; управління соціальними процесами, пов’язаними з організацією нормального життя суспільства; господарське управління виробничою економічною діяльністю різних суб’єктів господарювання, які функціонують в умовах ринкових відносин.