- •Розділ 1. Географічне положення
- •Фізико-географічне положення
- •1.2. Економіко-географічне положення
- •1.3. Політико-географічне положення
- •Розділ 2. Історія формування країни
- •2.1. Особливості формування країни
- •2.2 Політико-територіальна характеристика
- •2.3 Місце на політичній карті світу
- •4.1 Демо- та соціально-географічні особливості
- •4.2. Відтворення та структура населення
- •4.3 Розселення населення та геоурбанізаційні процеси
- •4.4 Соціальні проблеми
- •Розділ 4. Демо-географічні та соціально-географічні особливості Польщі
- •4.5 Етногеографія країни
- •Розділ 6. Господарство
- •6.1 Особливості структури господарства
- •6.2 Екологічні, енергетичні, економічні проблеми розвитку країни
- •Висновок
- •Список використаних джерел
6.2 Екологічні, енергетичні, економічні проблеми розвитку країни
Польща як ряд інших європейських країн має ряд важливих питань,проблема вирішення яких гостро постає в суспільстві. До основних таких проблем належать екологічні, а саме поводження з відходами, зменшення забруднення поверхневих та підземних вод, зменшення викидів в атмосферу та ін. Для їхньої реалізації розробляється ряд важливих програм, які мають значну підтримку Євросоюзу.
Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.
Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.
Основними факторами кризи в Польщі були:
1. Уповільнення приросту зростання ВВП. В 2009 році ВВП 38-мільйонної Польщі з урахуванням реальної купівельної спроможності становив 535 мільярдів євро, приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з 2008 роком, та на 5,5 % порівняно з 2007.
2. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5 %, і станом на кінець 2009 року – 9%.
3. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% .
Досить важливою проблемою є енергетична проблема, що часто позначається на економіці країни. Нестача Польщі у природному газі змушує експортувати його з інших країн, зокрема з Росії. Внаслідок цього часто виникають непорозуміння на економічному та політичному грунті.
Розділ 7.Внутіршньорегіональні відмінності країни
У Польщі помітно виділяються три великі частини: північна, центральна і південно-західна.
Північна Польща в природному відношенні – це Балтійська прибережна рівнина і Балтійський озерний район, а в історичному – це Помор'я (Східна Померанія) і Пруссія. Найбільшими багатствами району є його географічне положення і рекреаційні ресурси. Морське узбережжя має чудові піщані пляжі та помірний клімат. У внутрішній частині багато лісів і тисячі невеликих озер. Значні площі на Півночі заболочені й тому непридатні для господарського використання. Територія має найнижчу густоту населення в країні. Це район жита, картоплі, сіяних трав, молочного тваринництва, рибальства, портової і курортно-рекреаційної діяльності. Серед його міст домінують Гданськ і Щецин. Це старовинні міста і відомі порти на Балтиці.
Центральна Польща в природному відношенні – це середньопольський низинний край у басейнах Варти, Вісли і Бугу, в історичному – це Великопольща і Мазовія. Саме тут народилася Польська держава і була її перша столиця - місто Гнєзно. Сільськогосподарська спеціалізація району – вирощування картоплі, жита, цукрових буряків, відгодівля свиней. Промислове його обличчя визначається заводами Варшави, Лодзі та Познані. На Центральну Польщу припадає майже 2/5 населення, 35% промислового і 40% сільськогосподарського виробництва країни.
Південно-Західна Польща об'єднує дві великі історичні області – Малопольщу і Сілезію. За своїми природними характеристиками це найбагатша частина країни: родючі грунти, величезний кам'яновугільний басейн, поклади руд кольорових металів, самородної сірки і кам'яної солі, лісові та рекреаційні ресурси в Карпатах і Судетах. У Південно-Західній Польщі проживає близько 45% населення і виробляється понад 1/3 сільськогосподарської та більш як 1/2 промислової продукції країни. В районі вирощують пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, розводять велику рогату худобу м'ясного напрямку і птицю. Карпати і Судети з їх цілющими джерелами, лісами і гірськими ландшафтами є важливими туристичними і рекреаційними зонами. Розвитку Південно-Західної Польщі сприяв і той факт, що уже в середні віки тут уздовж гір і через гори проходили торгові шляхи, які з'єднували Європу та Азію. В другій половині XIX ст. Нижня і Верхня Сілезія з її текстильним і вугільно-металургійним виробництвом були, поряд з Вестфалією і Саксонією, одним із трьох головних індустріальних осередків Німеччини. Із сучасних міських утворень на Південному Заході найбільшу увагу привертають Краків, Верхньосілезька агломерація і Вроцлав.
Розділ 8.Перспективи розвитку країни
Після членства в Європейському союзі Польща зміцнює та осучаснює свій економічний потенціал, зміцнює фундаменти перспективного розвитку. Результат членства це: прискорення темпу економічного зростання, динамічне збільшення оборотів зовнішньої торгівлі, щоразу більш активна інвестиційна та інноваційна діяльність, збільшення надходження прямих іноземних інвестицій, структурні перетворення в сільському господарстві та на селі, поступове збільшення доходів та рівня життя населення.
Хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентноздатності. Так, продуктивність праці в Польщі наразі становить лише близько 50% від відповідного показника в західноєвропейських державах. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи. Слід зазначити також затягування в Польщі багатьох давно назрілих реформ, насамперед в області соціального забезпечення й охорони здоров’я.
Однією з головних установок на найближчий період є приведення економічної рівноваги країни у відповідність із діючими в ЄС критеріями. Насамперед, ідеться про рівень дефіциту державного бюджету, де Польща вже зриває раніше встановлені показники.
Таким чином, послідовне впровадження економічних реформ, успіхи процесів реструктуризації, позитивні макроекономічні показники, стабільне політичне положення й цілеспрямована економічна політика, що проводиться польською владою, допомогли Польщі уникнути криз, пережитих нині багатьма країнами світу. Завдяки цьому Польща все частіше сприймається у світі, як країна успіху.
