- •Міністерство освіти та науки україни
- •Національний авіаційний університет
- •Основи електроніки
- •Лабораторні роботи 9-14 для студентів напрямків підготовки 0913 “Метрологія та вимірювальна техніка” та 1601 “Інформаційна безпека”
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота 9 дослідження частотних та перехідних характеристик rc - схем
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Аналіз схем у часовій та частотній областях
- •2 . Перехідна характеристика диференціюючих rc- схем
- •Тобто напруга на виході зменшиться в “е” разів та досягне рівня:
- •3. Перехідна характеристика інтегруючих rc-схем
- •Характеристика характеристика
- •4. Частотні характеристики диференціюючих rc-схем
- •5. Частотні характеристики інтегруючих rc-схем
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Основні характеристики і параметри підсилювачів
- •2. Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •3. Використання зворотного зв'язку
- •4. Елементарні підсилювальні каскади
- •5. Електрична принципова схема лабораторного модуля
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 11 дослідження характеристик та параметрів інтегрального операційного підсилювача
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •3. Структурні схеми операційних підсилювачів
- •4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •5. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6. Інвертувальне, неінвертувальне та диференціальне ввімкнення операційних підсилювачів
- •7. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1. Вибіркові підсилювачі
- •2. Генератори гармонічних коливань
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 13 дослідження мультивібраторів на операційних підсилювачах
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Автоколивальні мультивібратори
- •2. Загальмовані мультивібратори
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 14 дослідження мультивібраторів на логічних елементах
- •Стислі теоретичні відомості
- •Автоколивальний мультивібратор на логічних елементах і – ні
- •2. Загальмований мультивібратор на логічних елементах і – ні
- •3. Автоколивальний мультивібратор на логічних елементах або – ні
- •4. Загальмований мультивібратор на логічних елементах або – ні
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Основи електроніки Лабораторні роботи 9-14 для студентів напрямків підготовки 0913 “Метрологія та вимірювальна техніка” та 1601 “Інформаційна безпека”
Лабораторна робота 9 дослідження частотних та перехідних характеристик rc - схем
Мета роботи:
вивчення особливостей передачі та формування сигналів за допомогою RC-схем;
набуття навиків побудови частотних та перехідних характеристик;
експериментальне визначення верхньої та нижньої граничних частот, частотних та часових спотворень електричних сигналів під час їх проходження через електричні та електронні кола;
ознайомлення з особливостями використання диференціюючих та інтегруючих кіл.
Література: [1, с. 192-196].
Стислі теоретичні відомості
1. Аналіз схем у часовій та частотній областях
Прості б
Рис. 9.1 RC-схеми: а диференціююча; б інтегруюча.
В імпульсних та цифрових системах одним із важливих параметрів є швидкодія. Для визначення цього параметра використовують тестові сигнали. Порівнюючи реакцію на виході схеми із сигналом, що подається на вхід, визначають необхідні параметри та характеристики схеми. Так роблять не лише при теоретичних розрахунках, але і під час настроювання апаратури.
Для оцінки швидкодії як тестові використовують сигнали, що описуються східчастою функцією, або прямокутні імпульси. При цьому реакція та складні радіоелектронні схеми при їх аналізі зображають за допомогою еквівалентних схем, що містять в собі резистори, конденсатори, індуктивності, керовані генератори струму та напруги. У таких схемах інерційність, наявність часових та частотних спотворень моделюють за допомогою L- та C-елементів. Електричні кола з елементами, що накопичують енергію (C та L) суттєво відрізняються від кіл, що складаються виключно з резисторів. В останніх з вимкненням незалежних джерел усі напруги і струми миттєво стають рівними нулю. Навпаки, в електричних колах з С- та L-елементами струми і напруги залишаються деякий час навіть після вимкнення незалежних джерел. Ці напруги та струми зменшуються за відповідним для даної схеми законом. Перехідний процес продовжується доти, доки вся накопичена енергія не розсіється на резисторах.
Параметри та можливості використання конкретної схеми можна оцінювати аналізуючи процеси в RC- та RL-колах. У лабораторній роботі досліджуються тільки RC-кола. У схемах можуть бути безліч комбінацій резисторів з конденсаторами. Шляхом різних перетворювань згадані комбінації зводяться до двох типів RC-схем: диференціюючих (рис 9.1, а) та інтегруючих (рис. 9.1, б).
a схеми являє собою характеристику, яка дозволяє визначити тривалість переходу схеми з одного стану в інший і дає можливість оцінити швидкодію. Таким чином імпульсні та цифрові схеми досліджують у часовій області, що дозволяє оцінити частотні спотворення імпульсів.
Для значного класу електричних та електронних схем важливим є оцінка їх спроможності передавати (підсилювати) сигнали у необхідному діапазоні частот, тобто мати необхідну смугу пропускання. Для цього використовують частотні параметри схем, а аналіз проводять у частотній області. У цьому випадку як тестові використовують гармонічні сигнали різної частоти.
Електричні кола, побудовані винятково на ідеальних резисторах, не змінюють співвідношення опорів зі змінюванням частоти вхідного сигналу, а тому мають сталий коефіцієнт передачі напруги. Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) схеми, тобто залежність модуля коефіцієнта передачі від частоти KU(), у цьому випадку являє собою горизонтальну лінію.
Наявність передбачених та непередбачених (паразитних) ємностей та індуктивностей зумовлює значну залежність коефіцієнта передачі схеми від частоти (рис. 9.2, 9.3).
Рис.9.2. Частотна Рис.9.3. Частотна
