- •Поняття екологічного права. Його предмет та система
- •Метод екологічного права. Його ознаки
- •Сусп. Відносини що формують пердмет екол. Права.
- •Принципи
- •Відмінність екологічного права від екологічного законодавства
- •Конституційні засади регклювання
- •Класифікація джерел е.П.
- •Рішення ксу
- •Поняття зміст та особливості права власності на природні ресурси
- •Право власності українського народу на природні ресурси
- •Право приватної власності на ресурси
- •Право комунальної власності
- •Право державної власності
- •Підстави виникнення права приватної власності
- •Підстави виникнення права комунальної власності
- •Підстви виникнення права державної власності
- •Юридична відповідальність за порушення права власності на природні ресурси
- •Поняття управління в сфері природокористування, функції управління
- •Функції управління в сфері
- •Органи управління загальної компетенції
- •Органи управління спеціальної компетенції
- •Кадастри природних ресурсів
- •Екологічний контроль
- •Екологічний моніторинг
- •Екологічна експертиза
- •Екологічна стандартизація
- •Поняття та класифікація екологічних прав
- •Право людини на безпечне довкілля
- •Право людини на вільний доступ до екологічної інформації
- •Екологічні обовязки людини
- •Форми та способи захисту екологічних прав
- •Юридична природа екологічної безпеки
- •Правове забезпечення екологічної безпеки
- •Правовий режим зон нс
- •Економіко-правовий механізм в сфері природокористування
- •Право землекористування поняття та значення
- •Загальна характеристика категорій земель
- •Особливості правової охорони земель
- •Право водокористування
- •Спеціальне водокористування
- •Правовий режим водоохоронних зон та прибережних смуг
- •Юридична відповідальність за порушення водного законодавства
- •Право надрокористування
- •Види та строки користування надрами
- •Правове регулювання геологічного вивчення надр
- •Правове регулювання видобування корисних копалин
- •Юридична відпоідальність за порушення законодавства про надра
- •Рослинний світ як обєкт правової охорони
- •Види користування природними рослинними ресурсами
- •Правова охорона рослинного світу
- •Зелена книга України
Право землекористування поняття та значення
Земля є основою формування природних та природно-антропологічних ландшафтів, виступає матеріально-просторовою базою України, підвалиною її незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і національної безпеки, основою реалізації внутрішніх і зовнішніх функцій держави, здійснення державної влади та ін.
Право землевикористання — це юридично забезпечена можливість отримання чи видобування корисних властивостей землі або доходів з відповідних земельних ділянок у процесі їх безпосередньої експлуатації з дотриманням відповідних правил їх охорони.
Загальна характеристика категорій земель
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення; Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
б) землі житлової та громадської забудови; До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
г) землі оздоровчого призначення; До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
ґ) землі рекреаційного призначення; До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
д) землі історико-культурного призначення; До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
е) землі лісогосподарського призначення; До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Особливості правової охорони земель
За ст.162 ЗК, Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Вона включає а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
