Методика побудови фізіологічної кривої уроку фізичної культури

Перевірка величини навантаження і здібності організму пристосовуватися до тих або інших вправ здійснюється шляхом побудови фізіологічної кривої уроку.

ЧСС - є самим інформативним і доступним показником, який характеризує величину дії навантажень на організм. По її величині можна судити:

1. Про стан організму перед заняттям (якщо ЧСС до початку уроку 100 уд/хв. і вище, учень не допускається до уроку і відсилається до лікаря).

2. Про максимально допустимі навантаження на організм (180-190 уд/хв. Для дітей основної медичної групи).

3. Про оптимальні інтервали відпочинку між навантаженнями (зниження ЧСС до 120 уд/хв. є сигналом для початку чергового навантаження).

4. Про рівень тренованості вчаться - по швидкості відновлення пульсу після навантаження (чим швидше відновлюється, тим вище тренованість).

Для побудови фізіологічної кривої уроку необхідно вести протокол.

ЧСС необхідно рахувати за 10 секунд по відрізках часу до початку, на початку і в кінці кожної частини уроку, безпосередньо перед початком і відразу після закінчення виконання окремих фізичних вправ.

Протокол

обліку пульсових даних (ЧСС) на уроці фізичної культури

у ____________ класі, школи №_____________

ЗАДАЧІ УРОКУ: 1.

2.

3.

Зміст діяльності учня (зміст уроку)	Час підрахунку ЧСС (на якій хвилині уроку)	ЧСС за 10 секунд (кіл. ударів)	ЧСС за 1 хвилину (кіл. ударів)	Зміна ЧСС у відсотках по відношенню до початкової величини (%)

На підставі одержаних даних графічно зображають фізіологічну криву уроку, при цьому по горизонталі наголошується тривалість кожної частини уроку (підготовчої, основної, завершальної) і окремих вправ, а по вертикалі реакція пульсу на навантаження - ЧСС уд/хв.

На основі одержаних результатів будується графік пульсометрії уроку за пропонованою схемою:

Графік пульсометрії урока фізичної культури

ЧСС (уд/хв)

200

180

160

140

120

100

80

6 0

5 10 15 20 25 30 35 40 45 Час уроку (хв.)

Фізіологічна крива повинна представляти собою лінію, що повільно піднімається від підготовчої до основної частини. В основній частині уроку вона повинна підніматися на 80-90% від початкової величини, з декількома зубцями при найінтенсивніших вправах, потім що помітно знижуватись до кінця уроку.

Незначний підйом і плоска форма кривої свідчить про недостатнє навантаження. Якщо пульс при виконанні окремих вправ не досягає 130-140 уд/хв., то не можна розраховувати на тренувальний ефект уроку.

У кожне заняття рекомендується включати 2-3 короткі «піки» навантаження тривалістю до 2 хвилин при ЧСС 90-100% від максимальної величини. Різке збільшення показника ЧСС і відсутність вираженої тенденції фізіологічної кривої до зниження в кінці уроку, вказує на навантаження (проте треба враховувати характер фізичних вправ - рівновага на колоді - ЧСС частішає значно, а безпосереднє навантаження не велике).

Неповне відновлення пульсу на 20-30% в кінці уроку в порівнянні з початковою величиною вважається нормою.

Градація навантаження по ЧСС (по В.С. Фарфелю):

ЧСС до 130 уд/хв. - навантаження низької інтенсивності

ЧСС 140-160 уд/хв. - середньої інтенсивності

ЧСС 165-170 уд./хв. - великої інтенсивності

ЧСС 175 і вище - високої (верхня межа для учнів основний мед. групи)

ЧСС 185-200 уд/хв. - максимальної інтенсивності (біг на 100, 200 м для добре підготовлених учнів).

Найважливішим показником фізичного навантаження на уроках фізичної культури є її об'єм і інтенсивність.

Об'єм фізичного навантаження - кількісний показник. Прийнято виражати в різних одиницях вимірювань (кількість повторень, в одиницях довжини відрізків - метрах, кілометрах, в одиницях часу - секундах).

Інтенсивність - якісна сторона фізичного навантаження виражається в одиницях вимірювання темпу рухів, швидкості одиночних рухів.

У кінці роботи проводиться аналіз динаміки фізичного навантаження.

Індивідуальні показники інтенсивності можуть бути виражені у відсотках від максимально можливих.