Ііі. Організація виконання кваліфікаційної роботи

1.3.1. Кваліфікаційна робота має виконуватися студентом у повній відповідності із затвердженим календарним планом та завданням. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний подати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

1.3.2. Відповідно до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену кваліфікаційну роботу на рецензування науковому керівникові.

1.3.3. Організацію й контроль процесів підготовки та захисту кваліфікаційної роботи покладається на завідувача випускової кафедри. Безпосереднє керівництво написанням кваліфікаційної роботи здійснює науковий керівник із числа професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник кваліфікаційної роботи:

• надає допомогу студенту в остаточному формулюванні теми, складанні плану та програми, доборі потрібного матеріалу;

• здійснює керівництво студентським дослідженням при проходженні практики;

• рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу й інформаційні джерела за обраною темою кваліфікаційної роботи;

• регулярно консультує студента, контролює протягом усього періоду графік виконання кваліфікаційної роботи, її якість, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;

• дає відгук на кваліфікаційну роботу (Додаток Д) після її завершення.

1.3.4. У разі позитивної рецензії наукового керівника і за наявності відгуку від бази практики - про достовірність використаних в аналітичних розрахунках даних, кваліфікаційну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту кваліфікаційної роботи на засіданні ДЕК. Список зовнішніх рецензентів затверджується на кафедрі не пізніше як за 4 тижні до початку виконання кваліфікаційних робіт.

IV. Структура, зміст і обсяг кваліфікаційної роботи

4.1. Виконання кваліфікаційної роботи передбачає:

• обґрунтування актуальності теми, мети й завдань дослідження, предмету та об’єкту дослідження, оцінювання його новизни та перспективності, практичну цінність, зазначення методів та джерел дослідження, апробацію результатів дослідження;

• визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, розгляд історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

• аналіз конкретної проблемної ситуації та підтвердження логічними судженнями, розрахунками, розробкою відповідних пропозицій і рекомендацій.

1.4.2. Приступаючи до виконання кваліфікаційної роботи, студент має чітко уявляти собі її структуру та зміст. При цьому всі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані.

1.4.3. Структура роботи включає:

• титульну сторінку;

• бланк завдання на виконання роботи;

• зміст;

• реферат;

• перелік умовних позначень (у разі потреби)

• вступ;

• основну частину (три-чотири розділи);

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки.

1.4.3.1. Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу та відповідного структурного підрозділу (кафедри), де вона виконана, тему роботи, найменування спеціальності, прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, консультанта; місце й рік виконання роботи (Додаток Е.1).

1.4.3.2. Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні одиниці роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи (Додаток В). Зміст кваліфікаційної роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План кваліфікаційної роботи має бути складним і містити: вступну частину; розділи, у яких (що стосуються дослідження проблеми кваліфікаційної роботи) має бути не менш як два-три параграфи; висновки та пропозиції; список використаних джерел та додатки. Формуючи план роботи, студент показує вміння визначати основне, найбільш істотне в проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва питань не може дублювати назву випускної роботи.

Важливим на даному етапі є вивчення та аналіз літературних джерел. Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує:

• наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань;

• алфавітні каталоги, в яких карточки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів;

• предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей;

• різноманітні бібліографічні довідникові видання.

Для добору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при роботі над темою, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення.

Після попереднього ознайомлення з літературними джерелами і складанням особистої бібліографічної картотеки з теми, слід присту­пати до більш глибокого опрацювання їх на основі повторного читання. З допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються основні думки й положення, висунуті автором книги або статті, проводиться аналіз їх.

Результатом вивчення літератури по темі кваліфікаційної роботи повинно стати вироблення кінцевого варіанту плану, який затверджується науковим керівником. Для оптимального розподілу наявного матеріалу за питаннями, план роботи доцільно подавати у вигляді плану-конспекту, який повинен відображати розгорнуту структуру роботи, чітке розміщення ключових позицій, цифрового матеріалу, схем графіків в їхній логічній послідовності. Відповідно до плану-конспекту складається чорновий варіант роботи, який подається науковому керівникові. З урахуванням зауважень наукового керівника та рецензента студент складає чистовий варіант роботи з відповідним його оформленням.

1.4.3.4. У вступі до кваліфікаційної роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практичне значення, особливості постановки і розв’язання питань стосовно конкретних умов дослідження; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів дослідження, апробація результатів дослідження,обсяг і структура наукової роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок формату А-4.

• Актуальність теми визначається в її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення, виходячи з національних інтересів України.

• Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв'язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій.

Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.) або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживають означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення), монографічний. Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася головна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане – мету.

Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, але й поставити їх у певному порядку, так, щоб перед читачем розгорталася програма дій науковця. Спостереження показують, що в науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнювальний, підсумковий характер. Перше може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус (соціальну природу) певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання може містити словосполучення виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо. Виконання цього завдання дасть можливість отримати більш повне уявлення про об’єкт і предмет дослідження.

Без завдань третьої групи – безпосереднього аналізу зібраного емпіричного матеріалу – не можна обійтися, адже їх виконання – це основа роботи. Починається формулювання цих завдань словами з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, технології, функції, співвідношення, фактори, структуру), виявити (ознаки, причини, поширення, зв‘язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру), вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал), проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію), описати (функціонування, спосіб), визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, продуктивність, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики), встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, ступінь продуктивності, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії), здійснити (аналіз, опис), простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення) визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність), показати (зв’язок), окреслити (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції), зіставити (форми), розкрити (характер, статус, функції, особливості, зміст, вплив), розглянути (взаємодію, засоби), схарактеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку), уточнити (хронологію, межі), з‘ясувати (взаємодію) тощо.

Завдання четвертої групи не обов’язково ставити наприкінці, хоч у більшості випадків їм там стояти зручніше: вони базуються на виконанні попередніх завдань, тому мають узагальнюючий характер: визначити (окреслити) місце й роль, виявити (встановити) тенденції розвитку, з’ясувати закономірності творення, розробити практичні рекомендації.

• Предмет і об‘єкт дослідження.

Об’єкт – уся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії та практики проблеми, яка є джерелом інформації, необхідної для дослідника. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (наприклад, бездомність як соціальне вище).

В роботі потрібно дати стислу характеристику об'єкта дослідження.

Предмет – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, які потребують безпосереднього вивчення в певній роботі, є основними, визначальними для конкретного дослідження (наприклад, структурні чинники відтворення і соціальної репрезентації бездомності).

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта, таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження. Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження являє собою, по суті, єдиний нерозривний процес.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової праці (відображена в назві на титульному аркуші).

• Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

• Інформаційна база дослідження являє собою перелік всіх видів інформації, які використовувались при написанні кваліфікаційної роботи (закони, підзаконні акти, наукові публікації, аналітичні матеріали, соціологічні дослідження тощо).

• Наукова новизна одержаних результатів. Дається короткий виклад нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, підкреслюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: „вперше формалізовано...”, „розроблено методику... яка відрізняється від...”, „доведено залежність між...”, досліджено поведінку... і показано...”, „доопрацьовано метод ... в частині... і поширено на...”, „створено концепцію, що ...”, „досліджено новий ефект...”, „розроблено нову систему ...”, „запропоновано нове визначення...”, „уточнено...” тощо.

• Практичне значення одержаних результатів. Подаються відомості про використання результатів дослідження або рекомендації щодо їхнього використання, висвітлюються результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Це можуть бути нові способи, технології, форми, методи, тобто те нове, що дає виконана кваліфікаційна робота для вдосконалення тих чи інших соціальних відносин, явищ суспільного життя.

• Апробація результатів дослідження. Подаються відомості про участь магістранта у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах тощо. Необхідно зазначити назву конференції, місто, термін проведення.

• Публікації. Наводиться інформація про кількість опублікованих магістрантом наукових праць по темі кваліфікаційної роботи, загальний їх обсяг. Зазначається кількість наукових праць та їх загальний обсяг, опублікованих у наукових фахових виданнях, у матеріалах конференцій та інших виданнях.

• Структура і обсяг роботи. Наприклад: Кваліфікаційна робота складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел (125 найменувань) та додатків. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи 80-90 сторінок комп’ютерного тексту (без додатків).

1.4.3.5. Перший розділ, теоретичний, обсягом не більше 25% загального обсягу кваліфікаційної роботи, викладеного у трьох підрозділах, повинен містити:

• виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання кваліфікаційної роботи;

• розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

• визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню.

Теоретична сторона проблеми, наведеної в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом для розв’язання поставлених у роботі завдань.

Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у життєдіяльності суспільства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а в чому - відмінність їхніх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, спрямованої на ствердження власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

1.4.3.6. Другий розділ, аналітико-дослідницький, кваліфікаційної роботи передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому та їх можливі варіанти. Структура та зміст другого розділу повинні мати аналітичний характер і залежати від специфіки кваліфікаційної роботи. Орієнтовний обсяг другого розділу – не більше 35% загального обсягу кваліфікаційної роботи.

Другий розділ (2-3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми, характеристика діяльності підприємства щодо обраного досліджуваного напрямку, аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дають змогу визначити суть процесів, що вивчаються, їх особливості, тенденції їх розвитку.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням позитивних чи негативних чинників.

Якщо можливо, текст слід доповнювати статистичними документами (що наводяться в додатках), які обов‘язково супроводжувати стислим коментарем. Для написання цих текстів студент має зібрати фактичні дані під час виробничої та/чи переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

1.4.3.7. Завданням третього розділу є емпірична перевірка запропонованих основних теоретичних положень, методологічних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків другого розділу дослідження.

Пропозиції студента щодо науково-практичного розв’язання досліджуваної проблеми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу кваліфікаційної роботи.

1.4.3.8. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом кваліфікаційної роботи. Вони повинні містити короткі підсумки за результатами наукового дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних результатів, а також перспективних напрямів вивчення об’єкта дослідження.

Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті кваліфікаційної роботи та поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 5 сторінок.

1.4.4. Визначення і добір матеріалу для наукового дослідження студент здійснює самостійно, консультуючись із науковим керівником. Важливим етапом є визначення необхідних джерел (нормативних, статистичних, звітних, публікацій у періодичних виданнях тощо) основної та допоміжної літератури, насамперед монографічних досліджень, які мають розділи, що стосуються окремих питань роботи.

При складанні списку літератури за темою кваліфікаційної роботи студент обов’язково має зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання, сторінки використаного матеріалу. Якщо до списку входять журнальні публікації, то необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву статті, рік видання, номер та використані в роботі над сторінки (Додаток З).

1.4.5. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи повинен становити 50-65 сторінок комп’ютерного тексту, не включаючи бібліографію. Додатки в загальний обсяг не входять.