Структура та обсяг дипломної роботи

Дипломна робота включає пояснювальну записку та демонстраційний матеріал для доповіді на ДЕК. Демонстраційний матеріал може бути графічним, електронним, натурним.

Пояснювальна записка повинна включати:

1. Титульна сторінка (додаток В);

2. Завдання на дипломну роботу (додаток Б);

3. Реферат (додаток Г);

4. Зміст (додаток Д);

5. Вступ (2-5 стор.),(додаток Е);

6. Теоретичний розділ (2-4 підрозділи, 30-35 стор.);

7. Аналітичний розділ (2-4 підрозділи, 30-35 стор.);

8. Практично-проектний розділ (2-4 підрозділи, 25-35 стор.);

9. Розділ з охорони праці;

10. Висновки (3-4 стор.) ,(додаток М);

11. Список використаної літератури (додаток Н);

12. Додатки (додаток П).

Загальний обсяг пояснювальної записки має бути в межах 100 – 110 аркушів комп’ютерного набору формату А-4. Робота має бути переплетена у тверду обкладинку.

2. Зміст дипломної роботи

Титульна сторінка повинна містити підписи і дати, які рекомендується виконувати чорними чорнилами, гуашшю або пастою.

Реферат (1 стор.) виконується на окремому аркуші. Зразок оформлення реферату наведено в додатку Г.

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість її частин, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Послідовність викладення реферату:

• об’єкт та предмет дослідження або розроблення;

• мета кваліфікаційної роботи;

• стисла характеристика роботи

• галузь застосування;

• економічна ефективність.

Об'єктом дослідження можуть бути окремі аспекти функціонування фінансової системи і фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Об’єкт дослідження визначається темою дипломної роботи, що студент вибирає з запропонованою кафедрою тематики або формулює самостійно (при згоді наукового керівника). Об’єкт дослідження може носити мікро- і макроекономічний характер (наприклад, прибуток підприємства, регіональний бюджет, валютна політика держави).

Предметом дослідження в дипломній роботі є особливості об’єкта дослідження конкретного суб'єкта господарювання, елемента або рівня фінансової системи.

Наприклад, якщо об'єктом дослідження в дипломній роботі є процес формування кредитної політики комерційного банку, то предметом дослідження автор визначає кредитну політику конкретного банку.

Мета дослідження, як правило, тісно узгоджу­ється з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме прагне ви­рішити автор. Не слід починати формулювання мети зі слів «До­слідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досяг­нення мети, а не на неї саму. Формулювання мети можна розпочати зі слів: «Управління…», «Формування…», «Оптимізація…» тощо.

Стисла характеристика роботи може включати такі елементи, як методи дослідження, результати та їх новизна, практичне значення роботи тощо.

Методи дослідження. Наводиться перелік використаних методів до­слідження. Вказані методи повинні мати тісний зв'язок зі змістом роботи, тобто слід коротко, але по суті, визначити, які саме проблеми досліджувалися за допомо­гою того чи іншого методу.

При формулюванні результатів та їх наукової новизни коротко викладаються наукові запропоновані положення (рішення). При цьому обов’язково слід вказати на відмінність отриманих результатів від відомих раніше, вживаючи такі вирази: «вперше формалізовано..», «удосконалено систему …», «розроблено метод..., який відріз­няється від...», «доведена залежність між...», «досліджена поведінка...», «показано...», «доопрацьовано (відомий) метод... в частині...», «створена концепція, що узагаль­нює... і розвиває...», «досліджено новий ефект...», «дістало подальшого розвитку…».

Практичне значення роботи. У дипломній роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі з прикладним значенням - висвітлюють результати практичного застосування отриманих резуль­татів або рекомендації щодо їх використання.

У галузі застосування необхідно навести галузь де застосовувались або можуть бути застосовані результати даної роботи.

Економічна ефективність. Тут слід зробити висновок щодо ефективності та дієвості впроваджених результатів.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, наводять після тексту реферату великими літерами в називному відмінку в рядок через коми, перелік їх повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень).

Зміст роботи викладається на 1-2 сторінках. Зразок оформлення змісту наведено у додатку Д. У змісті перераховуються назви всіх розділів і підрозділів дипломної роботи, починаючи із вступу і закінчуючи висновком, списком використаної літератури і найменуванням додатків. Проти кожної назви проставляються номери сторінок, з яких починається відповідний розділ. Вступ, висновок, додатки не нумеруються в змісті.

У вступі викладають:

• сучасний стан проблеми (аналіз аналогів, ступінь розв’язання задач, прогалини знань у даній галузі, нездійснені вимоги до виробів або розробок наукового, організаційного та іншого характеру);

• мету дипломної роботи та галузь застосування;

• обґрунтування актуальності теми.

Обсяг вступу повинен становити 3-5 сторінок.

Основний текст дипломної роботи, який складається з теоретичного, аналітичного та практично-проектного розділів, повинен містити:

• відомості про об’єкт та предмет дослідження, які необхідні та достатні для вирішення поставлених задач даної роботи.

• обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів вирішення поставлених задач;

• методику кількісної та якісної оцінки факторів, що впливають на формування досліджуваних показників та їхню класифікацію;

• розробку методик дослідження;

• формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Особливу увагу необхідно приділяти новизні результатів, питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, ресурсозбереження.

Теоретичний матеріал слід викладати за такою структурою: постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка (аналіз) рішення.

Теоретичний розділ містить огляд сучасного стану розробки і практичної реалізації проблем, які є предметом дослідження. Її розробляють на підставі вивчення спеціальної, загальнотеоретичної, монографічної літератури, нормативно-законодавчої бази, методик проведення досліджень та експериментів.

У теоретичній частині розглядаються основні категорії, законодавчі акти, ідеї за допомогою яких буде розробляться проблема, ступінь дослідженості проблеми, методологічна основа дослідження.

Розкривається науково-теоретична сутність обраної для дослідження проблеми та критичний огляд літературних джерел. В цьому розділі формується теоретична модель пошуку шляхів розв’язання проблеми. Вона використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, пошуку у дослідницькій та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків - у проектній частині.

В цьому розділі здійснюється характеристика економічної сутності об’єкта, зокрема, наводиться:

• роль досліджуваного об'єкта в системі мікро- і макроекономічних відносин;

• основні категорії, із якими даний об'єкт пов'язаний і котрі характеризують його сутність;

• система показників, за допомогою яких можна здійснити характеристику тенденцій і закономірностей розвитку явища (із наведенням статистичних даних);

• основні завдання і принципи управління об'єктом дослідження на мікрорівні та регулювання його на макрорівні (в Україні та за кордоном);

• критичний аналіз нормативної бази управління і регулювання об'єкта.

• огляд науково-практичної полеміки з аналізованих питань і самостійна їх оцінка дипломантом.

Теоретична частина являє собою аналіз і узагальнення літературних джерел по темі дипломної роботи. В якості літературних джерел можна використовувати базові підручники, монографії, наукові статті, періодичні видання, законодавчі й нормативні акти, організаційні до­кументи, що регулюють діяльність базового підприємства, організації, установи, деякою мірою - інформацію сайтів, розміщених в Інтернеті.

Робота над теоретичною частиною починається з пошуку інфор­мації. Як правило, керівник роботи може порекомендувати декілька найбільш важливих літературних джерел. Однак основну їхню час­тину студент повинен знайти самостійно за допомогою паперових і електрон­них каталогів бібліотеки, а також в Інтернеті й скласти список літе­ратури.

Основні вимоги до теоретичної частини дипломної роботи:

• теоретична частина повинна вбирати реферування багатьох джерел (не менше 15), а не переказ одного з них;

• обов'язково має бути відбитим сучасний стан питання стосов­но об’єкта дослідження;

• в огляді необхідно висвітлити науково-прикладну значущість досліджуваної проблеми;

• огляд повинен містити аналіз літературних джерел, зіставлення точок зору різних авторів;

• на основі проведеного аналізу джерел і вибірки думок авторів по досліджуваній проблемі необхідно зробити узагальнення, групування відомостей, систематизацію різних теоретичних положень і методик;

• теоретична частина повинна включати всі базові методики роз­рахунку, які потім будуть використовуватися в аналітично-дослідницькій частині;

• при викладі теоретичного матеріалу необхідно робити поси­лання на джерела: при згадуванні всієї роботи у квадратних дужках указують номер джерела з переліку посилань (наприк­лад, «...у якості основних дані методики розглядаються в робо­тах [7, 12, 26]»); при цитуванні джерела у квадратних дужках проставляють номер джерела і через кому — номер сторінки (наприклад, [10, с. 127]);

• теоретичний огляд варто насичувати рисунками, схемами, графіками тощо, які також є формою узагальнення матеріалу.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Аналітичний розділ містить поглиблений аналіз проблеми відповідно до теми дипломної роботи. Зміст і структура її визначається темою і спрямована на виявлення напрямів удосконалення об’єкта дослідження.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна, графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем тощо), але обов’язково повинна кореспондувати з моделлю, відображеною у теоретичній частині.

Аналітична частина використовується для детального вивчення певного явища, процесу (об’єкта). Результатами досліджень можуть бути економічні рішення, методики тощо.

До складу цього розділу входить:

• характеристика інформаційної і методологічної бази, розробка структурно-логічної схеми аналізу;

• аналіз досліджуваного об'єкта, його структури, динаміки, впливу чинників на даний показник і його вплив на ефективність фінансової діяльності суб'єкта господарювання (якщо об'єктом дослідження є визначена фінансова категорія);

• оцінка ефективності досліджуваних операцій, структури і характеру витрат, пов'язаних із їхнім проведенням, динаміки і форм одержання прибутків за даними операціям, впливу чинників на основні показники ефективності даних операцій, аналіз прибутку і ризику, порівняльний аналіз різноманітних варіантів проведення даних операцій тощо (якщо об'єктом дослідження є вид фінансової діяльності суб'єкта господарювання);

• економіко-математичне моделювання найбільш важливих показників, пов'язаних із досліджуваним об'єктом; висновки за результатами проведеного аналізу;

• критична оцінка чинних методик аналізу, запропонованих у нормативній та науковій літературі;

• розробка власних рекомендацій по удосконалюванню об’єкта дослідження;

• розрахунок основних показників по досліджуваному об'єкті з застосуванням запропонованих методик;

• узагальнення результатів аналізу і формування рекомендацій по управління об'єктом.

В аналітичному розділі роботи наводиться стисла організаційна характеристика об’єкту дослідження.

В цієї частині має бути наведене обґрунтування фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретного підприємства, установи, організації, окремої ланки фінансово-економічної системи; в ній має бути викладене рішення цієї проблеми:

1) аналіз на підприємстві (установі, організації) поточного стану обраної для дослідження проблеми із зазначенням існуючих недоліків;

2) обґрунтування цілей та задач дослідження, реалізація яких сприятиме досягненню сформульованої цілі, за рахунок усунення існуючих недоліків;

3) аналіз існуючих моделей, методів та іншого аналітико-дослідницького інструменту, що може бути використаний для розв'язання сформульованих задач дослідження;

4) обґрунтування і обрання конкретних інструментів для розв'язання сформульованих задач дослідження;

5) розв'язання сформульованих задач з використанням реальних даних підприємства (установи, організації, ланки фінансово-економічної системи) (об'єкта дослідження). При розв'язанні задач необхідно використовувати обчислювальну техніку.

Якщо об’єктом дослідження є підприємство, його характеристика повинна, зокрема, включати назву і галузеву належність; організаційно-правову форму; основне призначення; організаційну структуру, систему управління, функції основних структурних підрозділів; характеристику основних видів діяльності, об’єми, витрати та результати фінансово-господарської діяльності підприємства; загальний стан виробничо-господарської та фінансової діяльності; стратегію підприємства та перспективи його розвитку; ринкове положення підприємства тощо.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, рисунки, графіки, діаграми, схеми). Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичена з літератури, що одержано з документів підприємства (установи, організації), а які дані здобуті власними спостереженнями, експериментами, розрахунками.

Важливою вимогою до цього розділу роботи є саме критичний аналіз існуючих шляхів вирішення проблеми, що аналізується, та запропонування найбільш ефективного шляху її вирішення. При цьому слід активно використовувати методи наукових досліджень: синтез, абстрагування, індукція, дедукція та інші.

Аналітично-дослідницька частина повинна завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями практично-проектних розробок.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Практично-проектний розділ містить матеріали, які обґрунтовують розроблені практично-проектні рішення, рекомендації та методики спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі дипломної роботи, на прикладі конкретного підприємства (установі, організації).

В цьому розділі мають бути:

• основні рішення у вигляді заходів, рекомендацій, пропозицій організаційно-технологічного, економічного та іншого характеру, що носять конкретний прикладний характер і виконання яких необхідне для практичної реалізації задач, що розв'язані в попередньому розділі;

• аналіз можливостей реалізації вимог щодо умов діяльності обраного підприємства (установи, організації) (об'єкта дослідження);

• розрахунки зміни певних параметрів об’єкту дослідження в результаті впровадження пропозицій дипломанта;

• визначення ефективності тих заходів, що пропонуються студентом;

• моделі, сценарії, прогнози подальшого розвитку об’єкту дослідження.

Якщо вдосконалювання напрямків діяльності об'єкта дослідження здійснюється шляхом проведення відповідних розрахунків, то вони по­винні мати відповідне математичне обґрунтування у вигляді матема­тичної моделі і обов'язково закінчуватися відповідними висновками. Реальне практичне значен­ня пропозицій доцільно підтвердити необхідними техніко-економічними розрахунками та визначенням очікуваного економіч­ного ефекту, що можна буде отримати внаслідок впровадження роз­робки.

В кінці розділу необхідно зробити висновки.

Висновки. У висновках необхідно чітко та послідовно, в тезисній формі, викласти узагальнені результати проведеного дослідження відповідно до визначеного у вступі завдання. При цьому потрібно підкреслити оцінку одержаних результатів відносно аналогів, висвітлювати досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток об’єкту дослідження або розроблення.

Рекомендується сформулювати з кожного розділу 2-3 висновки. Обсяг висновків повинен не переви­щувати 4 сторінок машинописного тексту. Зразок оформлення висновків наведено у додатку М.

Список використаної літератури. Бібліографічні джерела в переліку посилань можуть подаватися у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки (при цьому порядкові номери джерел у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання)) або в алфавітному порядку. Кількість посилань повинна бути не меншою 50 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел наведено у додатку Н.

У Додатки виноситься той матеріал, який:

• є необхідним для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

• може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені додаткові ілюстрації або таблиці, матеріали, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, описи комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, а також відгуки та рецензії.

Демонстраційний матеріал Для повнішого викладення змісту дип­ломної роботи та її публічного захисту рекомендується підготувати 8-10 демонстраційних плакатів, що відбивають основні розділи дипломної роботи. Окремо для кожного члена Державної екзаменаційної комісії готується демонстраційний матеріал у вигляді роздавального матеріалу у форматі А4.

Зміст демонстраційних листів має бути достатнім для розкриття суті дипломної роботи за її змістом та структурою та наочно відображати основні результати, висновки і рекомендації, мати певну логічну послідовність і в сукупності повністю розкривати тему і результати роботи.