- •Самостійна робота № 2 (3 години) Тема: визначення середньорічної витрати води та побудова гідрографа
- •2 Наочні та навчальні посібники
- •3 Зміст завдання
- •4 Теоретичне обґрунтування
- •5 Контрольні питання
- •6 Література
- •2 Методичне забезпечення
- •3 Зміст завдання
- •4 Теоретичне обґрунтування
- •5 Література
- •2 Методичне забезпечення
- •3 Зміст завдання
- •4 Теоретичне обґрунтування
- •5 Питання для самоперевірки знань
- •6 Література
- •Гідравличний розрахунок донного водоспуску
- •Методичне забезпечення
- •3. Зміст завдання
- •4. Теоретичне обгрунтування
- •5. Питання для самоперевірки знаннь
- •6. Література
5 Контрольні питання
5.1 Які джерела водопостачання ви знаєте?
5.2 Що таке стік?
5.3 Від яких факторів залежить стік?
5.4 Що розуміють під водоскидною площею?
5.5 Що таке живий переріз стоку?
5.6 В яких одиницях вимірюється витрата?
5.7 Що таке модуль стоку? Як його визначити?
5.8 Для чого під час будування гідроспоруд необхідно ураховувати кількість опадів та рівень води в ставках?
5.9 Як випаровування впливає на стік та рівень води в ставках?
5.10 В яких одиницях вимірюється модуль стоку?
5.11 Що необхідно знати для побудування гідрографа? Яка мета його побудування?
6 Література
6.1 Бессонова Н.М., Привезенцев Ю. Рыбохозяйственная гидротехника. – М.: Агропромиздат, 1987. – 159 с.
6.2 Голубева З.С., Карабанов Е.З., Орлова З.П. Рыбохозяйственная гидро-техника и мелиорация. – М.: Пищевая промышленность, 1965. – 330 с.
6.3 Каспин Б.А., Луньков А.Д., Шлихунов В.М. Проектирование и строи-тельство рыбоводных предприятий. – М.: Пищевая промышленность, 1976. – 320 с.
Самостійна робота № 3 (4 години)
Тема: РОЗРАХУНОК ОДНОРІДНОЇ ЗЕМЛЯНОЇ ГРЕБЛІ
1 Мета: Навчитися визначати основні розміри земляної греблі
2 Методичне забезпечення
2.1 Методичні вказівки до роботи;
2.2 Довідкова література;
2.3 Міліметровий папір;
2.4 Креслярські приладдя;
2.5 Обчислювальна техніка.
3 Зміст завдання
3.1 За особистим завданням зробити розрахунок основних елементів греблі.
3.2 Побудувати поперечний переріз греблі на міліметровому папері в масштабі, виконав сполучення гребля з основою.
3.3 Дати короткий опис даної конструкції греблі.
3.4 Вибрати та обґрунтувати вибір типу кріплення укосів та гребня земляної греблі.
3.5 Дати опис технічного обслуговування греблі.
4 Теоретичне обґрунтування
Проект головної греблі
Земляні греблі з натиском більш 50 метрів називають високими, з натиском 15-50 метрів - середньої висоти, з натиском 15 метрів - низькими. В рибоводних господарствах будують в основному малонапорні земляні греблі висотою до 10 метрів.
Земляною греблею називають гідротехнічне спорудження з однорідних ґрунтів, котрі перегороджують русло водотоку й утримують воду з одного боку на більш вищому рівні, ніж з другого. Ділянку водотоку, розташовану уверх по течії називають верхнім б’єфом, униз по течії – нижнім б’єфом. Різниця рівня води у верхньому і нижньому б’єфі називається натиском греблі.
Тіло земляної греблі являє собою трапецію, зверху обмежену гребенем, з боків - схилами, знизу – підошвою. Лінії перетину укосів з основою й гребенем греблі називають нижніми та верхніми бровками. Шар ґрунту, на який спирається гребля своєю підошвою називається основою. Висота греблі - відстань між підошвою і гребенем.
Закладенням укосів називається його горизонтальна проекція; висотою - його вертикальна проекція. Схилом укосу називається відношення його висоти до закладення. Коефіцієнт закладення - відношення закладення до висоти. При проектуванні земляної греблі встановлюють розміри їх основних елементів: ширину гребня, перевищення гребня над нормальним підпірним рівнем (НПР), схил укосів.
Ширину гребня греблі призначають виходячи з умов експлуатації спорудження й виробництва робіт. При відсутності спеціальних доріг по гребню, мінімальна ширина його повинна бути не менш 3 метрів. Як що по гребню греблі споруджують автодорогу для транспорту, то ширину його призначають, у відповідності з вимогами норм проектування, до 5 метрів. При відсутності спеціальних доріг по гребню, його покривають дерном. При наявності руху проїзну частину гребня закріплюють покриттям, у склад якого входять саме покриття й основа, а по бровкам встановлюють надовби (кам’яні, бетоні або залізобетоні), котрі запобігають падінню транспорту під укіс.
В уникнення переливу води через гребень земляних гребель відмітку гребня треба назначити з урахуванням підвищення його над розрахунковим рівнем води. Перевищення залежить від довжини розгону хвилі та від швидкості вітру. Для головної греблі ця величина не повинна бути меншою 1.
Схили укосу залежать від виду ґрунту, з якого виготовлена гребля та вибираються з таблиць.
Наприклад: НПР водосховища 120 м, відмітка дна водоприймача в нижньому б’єфі – 116 м. Гребля виконана із суглинку.
Рішення:
СХЕМА
Ширину гребня, яка буде і проїзною дорогою, приймаємо С = 4 м. Гребля з суглинку, тоді мокрий укіс m1 = 2,5; сухий укіс m2 = 1,5. Натиск греблі складає:
120 – 116 = 4 м.
З урахуванням сухого запасу d = 1,5 м, відмітка гребня буде:
Нгр = 120 + 1,5 = 121,5 м
Отже, максимальна висота греблі
Н = 4 + 1,5 = 5,5
Максимальне закладення мокрого укосу
а = Н · m1 = 5 · 2,5 = 12,5 м
Максимальне закладення сухого укосу
в = Н · m2 = 5 · 1,5 = 7,5 м
Довжина основи греблі складе:
L = а + с + в = 12,5 + 4 + 7,5 = 24 м
Зміст індивідуальних завдань приведено в табл.
Таблиця
Варіант
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Назва параметрів ↓ |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
Вид ґрунту |
Суглинок |
Супісь |
Пісок |
Суглинок |
Торф |
||||||||||
Констр. земляної греблі |
Гребля з однорідного ґрунту |
Гребля з екраном |
Гребля з екраном та понуром |
Гребля з ядром |
Гребля з діафраг. |
Гребля з торфу |
|||||||||
НПР водо- сховища |
100 |
120 |
130 |
125 |
128 |
114 |
117 |
215 |
230 |
235 |
132 |
115 |
85 |
90 |
95 |
Відмітка дна водо-приймача |
105 |
124 |
135 |
128 |
131 |
118 |
123 |
219 |
234 |
240 |
139 |
121 |
91 |
97 |
101 |
