4. Пропозиція грошей
Пропозиція та попит на гроші – два невіддільні й водночас протилежні боки єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному ринку.
Пропозиція грошей – це бажання економічних суб’єктів позичити певну (суму) частину власних грошових коштів заради отримання доходів.
32.
Теоретичне обґрунтування пропозиції грошей у відкритій економіці, що визначено у класичній формулі Д.Рікардо має вигляд:
M
= D + R
де: M – пропозиція грошей у відкритій економіці
D – внутрішня депозитна емісія
R – емісія грошей, що забезпечується валютними резервами.
25.
Кількість
національних грошей, яка утворюється
комерційними
банками, виходячи з їхнього депозитного
потенціалу і потреб у кредитах.
D
Виражає сальдо
платіжного балансу країни, а водночас
взаємодію внутрішнього грошового ринку
з валютними резервами.
R
На монетарному ринку пропозиція завжди протистоїть попиту на гроші. Гроші розглядаються як замінник всіх інших активів, а попит на них є функцією від дохідності цих активів.
Пропозицією грошей управляє банківська система, яка оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші.
У розпорядженні Центрального банку є економічні важелі формування грошової пропозиції і регулювання грошового обігу країни.
Економічні важелі формування грошової пропозиції:
Грошова база
Банківські резерви
Грошово-кредитний мультиплікатор
Пропозиція грошей (Мп) прямо пропорційна грошовій базі (Мб) і залежить від величини грошового мультиплікатора (т):
Мп = Мб * т
Грошова база – це:
Консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей
інструмент підвищення ефективності грошей
визначає категорію грошей, яка може безпосередньо контролюватися центральним банком, тобто належить до найважливіших показників діяльності банківської системи з погляду впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку
Структура грошової бази:
суми готівки в обігу
готівка в сейфах
резерви комерційних банків, що перебувають на рахунках в центральному банку
Грошовий мультиплікатор – це:
величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку
26.
залежить від співвідношення суми готівки до депозитів (Мо/Д) і норми ефективного резервування
показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) від операцій на монетарному ринку
Центральний банк може суттєво вплинути а пропозицію грошей, але не в змозі повністю її контролювати.
В умовах ринкової економіки центральним банкам належить монопольне право банкнотної емісії. Відповідно до положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» «Національний банк є центральним банком республіки, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг».