Копіювання формул

На практиці часто потрібно виконувати однакові обчислення над різноманітними даними. При цьому можна скористатися копіюванням клітинок з потрібною формулою, подібно тому, як копіюють клітинки з даними. Вище вже відзначалося, що відносні посилання, на відміну від абсолютних посилань та імен діапазонів, при копіюванні будуть змінені відповідним чином, з огляду на напрямок копіювання. На появу результатів буде впливати встановлений режим обчислення: автоматичний (за умовчанням) або ручний.

Простіш за все вказану операцію можна здійснити, використовуючи розглянуту вище функцію автоматичного заповнення. Обравши потрібну клітинку, скористайтеся маркером заповнення (чорний квадрат у нижньому правому куті рамочки клітинки), перетягуючи який у потрібному напрямку при натиснутій лівій кнопці миші, заповніть відповідний діапазон клітинок.

Задати автоматичне заповнення можна і за допомогою меню, обравши попередньо потрібний діапазон клітинок, який включає клітинку з формулою, виконавши команду «Правка\Заполнить» та обравши у підменю, що з’явилось, напрямок заповнення. При використанні автоматичного заповнення за допомогою меню з'являється можливість заповнення несуміжних діапазонів.

При копіюванні формул працюють також команди «Копировать», «Вставить».

Копіювати можна не тільки формули, а й текст і числа. Якщо клітинки містять текст з цифрами чи ціле число, то перетягування маркера за допомогою правої клавіші миші і виконання команди Заповнити веде до модифікації числа (збільшення на 1, якщо перетягування відбувається вниз чи вправо, і зменшення на 1, якщо перетягування відбувається вгору чи вліво).

4. Огляд стандартних функцій. Вставка функції. Логічні функції

В Excel вбудована велика кількість різноманітних функцій, що полегшують виконання обчислень, і спроможних задовольнити більшість самих вимогливих користувачів, що працюють у різних предметних областях.

Звертання до функції завжди складається з імені функції, круглих дужок і, як правило, аргументів функції. Навіть якщо для функції не потрібно вказувати аргументи, круглі дужки все рівно повинні бути присутніми. Наприклад, функція СЕГОДНЯ() повертає значення поточної дати, а функція ТДАТА() — поточну дату та час у числовому форматі. Аргументи функції, що заключаються у круглі дужки, розділяються крапкою з комою (;).

Функцію можна ввести звичайним шляхом, як і будь-який вміст клітинки, з клавіатури. Регістр (Shift) при уведенні функції не враховується. Ім'я функції автоматично буде записане великими літерами. Але звичайно набагато зручніше для вставки функції скористатися майстром функцій.

Для простоти користування бібліотекою вбудованих функцій та майстром функцій, який спрощує роботу з бібліотекою, усі наявні функції розбиті на тематичні групи — категорії:

• фінансових,

• статистичних,

• математичних,

• текстових функцій,

• також функцій дат і часу.

Для вставки функції за допомогою майстра функцій необхідно:

• Помістити покажчик клітинки на потрібну клітинку. Функція завжди буде вставлена у поточну клітинку.

• Виконати команду «Вставка\Функция…», або скористайтеся кнопкою  —«Вставка функции» панелі інструментів «Стандартная». На екран буде виведене перше вікно майстра функцій.

• У списку «Категория» вибрати потрібну категорію функцій.

• У списку «Функция» вибрати необхідну функцію.

• «ОК». У другому вікні майстра функцій варто зазначити необхідні аргументи для функції.

• Ввести необхідні аргументи.

• При необхідності перемістіть вікно, щоб воно не заважало уведенню аргументів. Поточний результат обчислення функції буде поданий у полі «Значение».

• «ОК». Excel вставить функцію у поточну клітинку. У самій клітинці буде відображений результат обчислення функції.

При використанні функцій потрібно, звісно ж, враховувати наявні для кожної функції обмеження на кількість і тип аргументів. Деякі функції, наприклад, ті, що обчисляють суму, середнє значення, мінімум, максимум, мають змінне число аргументів (до 30). Майстер функцій дозволить увести всі необхідні значення аргументів, відкриваючи, при необхідності, нові поля уведення.

Помилки та їх пошук у формулах

Якщо у клітинці міститься формула, результат якої програма не може правильно визначити, то у цій клітинці буде відображене значення помилки, що починається знаком #.

Значення помилки	Причина
#Дел/0!	Задане ділення на 0
#Знач!	Вказаний невірний аргумент або оператор
#Имя?	Вказане неприпустиме ім'я
#Н/Д	Значення відсутнє
#ПУСТО!	Задана область перетину двох діапазонів, що не перетинаються
#ССЫЛКА!	Вказане некоректне посилання
#ЧИСЛО!	Помилка при використанні або одержанні числа

Розгалуження в ЕТ реалізовують за допомогою функції ЯКЩО, яка використовується у формулах і має таку структуру:

ЯКЩО(<логічний вираз>; <вираз1>; <вираз2>).

Логічний вираз — це форма запису умови: простої або складеної.

Якщо умова істина, то функція набуває значення першого виразу, інакше — другого.

Вираз 1 чи вираз 2 також може бути функцією ЯКЩО — так утворюють складені розгалуження. Часто виразом 1 чи виразом 2 є лише адреса клітинки, яка містить деяке значення або конкретне число.

Прості умови записують як в алгоритмічних мовах — за допомогою операцій порівняння =, >,<, >=, <=, <>, визначених над виразами, наприклад, 7>5, A5<=20 тощо.

Складні умови записують за допомогою логічних функцій І(<умова1>;<умова2>;...) та АБО(умова1;умова2;...).

Функція І (И, AND) істина, якщо всі умови в її списку істині.

Функція АБО(ИЛИ, OR) істинна, якщо хоч би одна умова в її списку істинна.

Наприклад, функція ЯКЩО (АБО(5>7; 5<7); 5; 7) отримує значення 5.

Якщо користувач не пам’ятає вигляду функції, він може вставити її у вираз за допомогою майстра функції, який викликається командою Вставити / Функція. У цьому випадку потрібно вибрати назву функції з запропонованого списку (крок1) і заповнити поля значеннями параметрів (крок2).

Працюючи в Excel, потрібно користуватись російськими (ЕСЛИ, И, ИЛИ) або англійськими (IF, AND, OR).