К онтрольні тести

1. Суб’єктами ЗЕД в Україні можуть бути:

   1. Фізичні та юридичні особи.

   2. Спільні підприємства за участю українських та іноземних суб’єктів господарювання.

   3. Об’єднання фізичних та юридичних осіб.

   4. Усі відповіді правильні.

2. До організаційно-економічних функцій ЗЕД підприємства належать (зазначте зайве):

1. Зовнішньоторговельна діяльність.

2. Міжнародна виробнича кооперація.

3. Виробництво експортної продукції.

4. Міжнародне інвестиційне співробітництво.

3. Комерційна діяльність, що пов’язана із закупівлею та ввезенням іноземних товарів з наступною реалізацією їх на внутрішньому ринку, - це:

1. Імпортна зовнішньоторговельна операція.

2. Експортна зовнішньоторговельна операція.

3. Реекспортна зовнішньоторговельна операція.

4. Реімпортна зовнішньоторговельна операція.

4. При здійсненні реекспортних операцій країна-реекспортер:

1. Має прибуток від посередницької діяльності.

2. Має вигоду від перевезення реекспортованих товарів.

3. Має прибуток на різниці курсів валюти.

4. Правильні усі відповіді.

5. Як реімпорт зараховують повернення з-за кордону:

1. Товару, що був раніше поставлений посередникам і нереалізований ними на ринку збуту.

2. Товару, від якого відмовився покупець внаслідок його низької якості або з інших причин.

3. Правильне і перше, і друге.

4. Товару, що був раніше поставлений за кордон на виставки або ярмарки на умовах тимчасового ввезення або оренди.

6. Який з указаних нижче заходів не має відношення до економічних методів регулювання ЗЕД?

1. Митне регулювання.

2. Ліцензування.

3. Податкове регулювання.

4. Державне кредитування експорту.

7. Засоби регулювання ЗЕД залежно від спрямованості дії на економічні процеси поділяються на:

1. Адміністративні та економічні.

2. Митно-тарифні.

3. Протекціоністські та лібералізаційні.

4. Жодна відповідь невірна.

8. Нараховується у відсотках до митної вартості мито:

1. Адвалорне.

2. Специфічне.

3. Змішане.

4. Особливе.

9. Дозвіл, який надається на імпорт/експорт товару протягом конкретного періоду (але не менше місяця) з визначенням його загального обсягу, являє собою ліцензію:

1. Генеральну.

2. Разову.

3. Відкриту.

4. Спеціальну.

10. Заходами нетарифного регулювання ЗЕД є (зазначте зайве):

1. Використання технічних бар’єрів.

2. Режим митного оформлення.

3. «Добровільні» обмеження експорту.

4. Застосування сезонного мита.

З адачі

Задача 1. Визначити економічну ефективність імпорту обладнання.

Підприємству необхідно прийняти рішення про закупівлю обладнання для потреб виробництва. Є два варіанти закупівлі обладнання: всередині країни та за кордоном. Необхідно виконати розрахунок ефективності шляхом порівняння показників придбання та використання вітчизняного та імпортного обладнання за весь строк служби.

Всі вихідні дані наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Вихідні дані

Показник	Імпортне обладнання	Вітчизняне обладнання
Ціна обладнання (контрактна ціна)	$20000	90000 грн.
Витрати, що пов’язані з закупівлею та доставкою обладнання	$10000	10000 грн.
Строк служби обладнання, років	6	5
Річні витрати, що пов’язані з експлуатацією обладнання, грн.	50000	80000
Курс валюти, грн./$	8	8

РІШЕННЯ

1. Ціна придбання обладнання:

а) імпортного =(20000+10000)*8=240000 грн.;

б) вітчизняного = 90000+10000=100000грн.

2. Експлуатаційні витрати за весь строк служби:

а) імпортного обладнання = 50000*5=250000 грн.;

б) вітчизняного обладнання = 80000*5=400000грн.

3. Ціна споживання:

а) імпортного обладнання =240000+250000=490000 грн.;

б) вітчизняного обладнання =100000+400000=500000 грн.

4. Ефект від імпорту 500000-490000= 10000 грн.

5. Ефективність імпорту 500000/490000=1,02.

Примітка

1. При розрахунку ціни споживання експлуатаційні витрати взяті за 5 років в обох варіантах, тобто період роботи імпортного обладнання прирівняний до вітчизняного.

2. Урахування фактора часу при складанні різночасових витрат (експлуатаційних витрат) для простоти не проводився, оскільки строк здійснення витрат однаковий.

Висновок:

Як показують розрахунки, ефективність імпорту обладнання пояснюється більш низькими експлуатаційними витратами, незважаючи на те, що контрактна ціна імпортного обладнання вище.

Задача 2. Визначити ефективність та рентабельність експортної операції

Вихідні дані:

1. Валютна виручка за одиницю товару, що експортується, дол.	1550
2. Вільна оптова ціна підприємства (без ПДВ), грн.	10800
3. Собівартість виробництва одиниці товару при R = 20%, грн.	9000
4. Накладні додаткові витрати всередині країни, грн./од.	100
5. Митні витрати, грн./од.	20
6. Курс валюти, грн./$	8,0

РІШЕННЯ

1. Чистий гривневий еквівалент валютної виручки експортера (за вирахуванням накладних та митних витрат):

Ц_е = В_е * К_в – Д_е – М_е;

Ц_е = 1550*8,0 – 100 – 20 = 12280 грн./од.

2. Ефективність експорту (по відношенню до внутрішньої оптової ціни):

Е_екс = Ц_е/Ц_оп;

Е_екс = 12280/10800 = 1,13 або 13%.

3. Рентабельність експортної операції:

Р_е = (Ц_е/В_е)*100%;

Р_е = (12280/9000) = 1,364 або 36,4%.

Таким чином, продажа товару на зовнішньому ринку більш вигідна порівняно з реалізацією на внутрішньому ринку, так як Ц_е/Ц_оп>1.

Задача 3. Визначити економічний ефект від експортного продажу продукції у кредит.

Вихідні дані:

Українське машинобудівне підприємство постачає верстати на зовнішній ринок (в далеке зарубіжжя). Витрати на виробництво та реалізацію верстатів – 1500 тис. грн. з урахуванням фактора часу, включаючи витрати на транспорт до кордону, рекламу та ін. Ціна контракту – $800 тис. Замовнику надається кредит строком на 5 років. Погашення вартості контракту проводиться рівними частинами протягом 5 років. Погашення відсотків за кредитом здійснюється протягом року, який передує часу відповідної оплати. Кредитна ставка – 5% річних. Дисконтна ставка – 0,15 (15%). Отримана від експорту валюта використовується на придбання підприємством нового обладнання, тому із неї не проводяться відрахування державі. Ринковий курс продажу валюти прийнято таким, що дорівнює 8,0 грн./$.

Для стимулювання експорту податки в держбюджет не нараховуються та не стягуються.

Необхідно:

1. Визначити ефект від продажу верстатів з урахуванням коефіцієнта кредитного впливу.

2. Порівняти ефект від експорту верстатів у кредит і ефект від експорту верстатів за готівку.

3. Визначити втрати від продажу верстатів у кредит у порівнянні з оплатою готівкою.

РІШЕННЯ

Складемо таблицю для визначення суми валютних надходжень від експортного продажу обладнання в кредит (табл.1)

Таблиця 1

Розрахунок величини валютних надходжень

№ п/п	Показник	Валютні надходження по роках (тис. $)
		1	2	3	4	5
1	Погашення основної суми кредиту	160	160	160	160	160
2	Погашення %-ів за кредит	40	32	24	16	8
3	Разом валютних надходжень	200	192	184	176	168
4	Коефіцієнт дисконтування	1,150	1,322	1,520	1,748	2,010
5	Валютні надходження з урахуванням коефіцієнта дисконтування	173,9	145,2	121,1	10,7	83,6
6	Загальна сума валютних надходжень	624,5

1. Погашення %-ів за кредит (тис. $):

1 – 800*5%=40;

2 – (800–160)*5%=32;

3 – (800–320)*5%=24;

4 – (800–480)*5%=16;

5 – (800–540)*5%=8.

2. Коефіцієнт дисконтування:

1 – 1+0,15 = 1,15;

2 – (1+0,15)^2 = 1,322;

3 – (1+0,15)^3 = 1,520;

4 – (1+0,15)^4 = 1,748;

5 – (1+0,15)^5 = 2,010.

3. Коефіцієнт кредитного впливу:

К_кр = В_е/Ц_к;

К_кр = 624,465/800 = 0,78,

де Ц_к – ціна контракту, тис. $.

4. Ефект від продажу верстатів у кредит:

Е_{екс. кред.} = В_е*К_в*К_кр – З_е;

Е_{екс. кред.} = 800*8,0*0,78 – 1500 = 4992 – 1500 = 3492 тис. грн.

5. Ефект від продажу станків за готівку:

Е_{екс. гот.} = 800*8,0 – 1500 = 6400 – 1500 = 4900 тис. грн.

6. Втрати від продажу станків у кредит:

Е_екс = 4900 – 3492 = 1408 тис. грн.

Таким чином, при продажу товару у кредит у порівнянні з реалізацією за готівку підприємство втрачає більш ніж 1400 тис. грн. Це обумовлено урахуванням фактора часу при визначенні величини валютних надходжень або коефіцієнта дисконтування. Ефективність продажу обладнання в кредит для виробника зменшується, оскільки надається відстрочка платежу для покупця.

190