Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;
визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;
Поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів
Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку
Зі спогадів Івана Цюпи
«Сонячного ранку до Будинку літераторів підійшло з десяток чорних “Волг” - майже на кожного по машині. Від Спілки ми вирушили до особливого причалу на Дніпрі, де стояла яхта першого секретаря ЦК Компартії України. Там нас привітно зустрів секретар ЦК з ідеологічних питань Федір Данилович Овчаренко. Поручкався з кожним із нас - Гончарем, Бажаном, Козаченком, Новиченком, Башем, Збанацьким, Зарудним, Вороньком, Павличком, Коротичем, Смоли- чем, мною.
З палуби опускаємось до кают-компанії. А там, як у казці, чарівний стіл, заставлений пляшками з коньяками, горілкою та винами найрізноманітніших марок і закусками: окрім чорної та червоної ікри - осетрина і сьомга, сервелат і мисливські сосиски, а ще свіжі помідори й огірочки. Була там навіть мелітопольська черешня, доставлена спеціальним літаком. Коли ми всілися за пребагатющим столом, Петро Юхимович виголосив тост “за розквіт української літератури”.
А далі тихо-мирно трапезували - жодних розмов, ні на літературні, ні на політичні теми. Здавалося, що це просто розважальна прогулянка по Дніпру, а далі й по Київському морю... Гадаю ж, що кожен з нас розумів - це поки що “пряник”. Треба чекати на батога. І він невдовзі просвистів.
На яхті, окрім нас, Шелеста й Овчаренка, - нікого. Якщо, звісно, не брати до уваги команди матросів, думається, переодягнених енкаве- дистів... Підпливаємо до острова, на якому вишикувались казкові будиночки взірцевої архітектури, а неподалік від них, очевидно, щойно зведена повітка, долівка якої заслана запашним зіллям, як бувало на Трійцю.
Знову сідаємо до столу. Знову тости, схвильовані виступи. Та ось Петро Юхимович бере ініціативу у свої руки і відверто пояснює, заради чого нас сюди запросили.
Попри усі відомі успіхи української радянської літератури, є в ній, на жаль, і прикрі недоліки. І неприємно те, що їх припускається лідер Спілки Олесь Гончар. Це явно виявилося в його “Соборі”...
І далі Шелест переказує зміст відомої усім нам статті Шамоти, зміст “шамотіння” ще деяких інших критиків, повідомляє про серйозне невдоволення Дніпропетровського обкому партії, насамперед його секретаря Ватченка. (Ми ж знаємо, що Ватченко впізнав себе в образі Лободи з “Собору”, він так само віддав свого старого батька в богадільню.)
Я вважаю, - веде далі Петро Юхимович, - критика “Собору” правильна. І Гончар мусить це визнати й висловити своє ставлення до критики. Антирадянщина йому не до лиця. Я б так не написав, - виривається з його вуст. На це завжди стриманий Олесь Гончар кидає гостро:
А я в цьому й не сумніваюсь. У кожного свій хист.
Лице першого секретаря ЦК багряніє. Він ледь стримує себе, щоб не вибухнути, але якось оговтується і все ж гне своєї:
Що ви мали на увазі під собором? Дехто стверджує, що мали на увазі нашу Україну. Спустошену, обплутану дротами?!
Кожному дано тлумачити твір, як йому заманеться, - твердо відповідає Гончар. - Критики на те й критики, щоб розкривати внутрішній зміст твору. Я ж мав на увазі собор конкретний: той, що стоїть занедбаний у моїй рідній Козельщині, і той, що руйнується у Новомосковську на Катеринославщині...
Шелест намагається говорити стриманіше. Розповідає про те, що, мовляв, ЦК партії нині бере курс на українізацію, на запровадження у школах, технікумах і вузах української мови, звісно, в рамках можливого...
Так від розмови про “Собор” перейшли до проблем загальнонаціональних. Заговорили про долю України, виступаємо проти русифікації. Петро Юхимович хмурить брови. І раптом кидає слово, що влучило мені прямісінько в серце:
Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом, говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас би усіх запроторили в тюрму...»
Завдання 1-3 мають ЧОТИРИ варіанти відповідей, серед яких треба вибрати ОДНУ ПРАВИЛЬНУ
Якою цифрою на карті позначено українські землі, де в міжвоєнний період відбулися події, про які йдеться в уривку з листа посла Франції?
«У ході перестрілок з чеськими елементами угорські війська проникли на територію рутенів, у той час, коли уряд Будапешта направив у Прагу ультиматум, вимагаючи негайного виводу чеських військ...»
А 1
Б
2 В 3 Г 4