Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DPA 2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;

  2. визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;

  3. Поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів

  1. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Зі спогадів Івана Цюпи

«Сонячного ранку до Будинку літераторів підійшло з десяток чор­них “Волг” - майже на кожного по машині. Від Спілки ми вирушили до особливого причалу на Дніпрі, де стояла яхта першого секретаря ЦК Компартії України. Там нас привітно зустрів секретар ЦК з ідеологічних питань Федір Данилович Овчаренко. Поручкався з кож­ним із нас - Гончарем, Бажаном, Козаченком, Новиченком, Башем, Збанацьким, Зарудним, Вороньком, Павличком, Коротичем, Смоли- чем, мною.

З палуби опускаємось до кают-компанії. А там, як у казці, чарівний стіл, заставлений пляшками з коньяками, горілкою та винами найрізноманітніших марок і закусками: окрім чорної та червоної ікри - осетрина і сьомга, сервелат і мисливські сосиски, а ще свіжі помідори й огірочки. Була там навіть мелітопольська черешня, доставлена спеціальним літаком. Коли ми всілися за пребагатющим столом, Петро Юхимович виголосив тост “за розквіт української літератури”.

А далі тихо-мирно трапезували - жодних розмов, ні на літературні, ні на політичні теми. Здавалося, що це просто розважальна прогу­лянка по Дніпру, а далі й по Київському морю... Гадаю ж, що кожен з нас розумів - це поки що “пряник”. Треба чекати на батога. І він невдовзі просвистів.

На яхті, окрім нас, Шелеста й Овчаренка, - нікого. Якщо, звісно, не брати до уваги команди матросів, думається, переодягнених енкаве- дистів... Підпливаємо до острова, на якому вишикувались казкові будиночки взірцевої архітектури, а неподалік від них, очевидно, щойно зведена повітка, долівка якої заслана запашним зіллям, як бувало на Трійцю.

Знову сідаємо до столу. Знову тости, схвильовані виступи. Та ось Петро Юхимович бере ініціативу у свої руки і відверто пояснює, заради чого нас сюди запросили.

  • Попри усі відомі успіхи української радянської літератури, є в ній, на жаль, і прикрі недоліки. І неприємно те, що їх припускається лідер Спілки Олесь Гончар. Це явно виявилося в його “Соборі”...

І далі Шелест переказує зміст відомої усім нам статті Шамоти, зміст “шамотіння” ще деяких інших критиків, повідомляє про сер­йозне невдоволення Дніпропетровського обкому партії, насамперед його секретаря Ватченка. (Ми ж знаємо, що Ватченко впізнав себе в образі Лободи з “Собору”, він так само віддав свого старого батька в богадільню.)

  • Я вважаю, - веде далі Петро Юхимович, - критика “Собору” пра­вильна. І Гончар мусить це визнати й висловити своє ставлення до критики. Антирадянщина йому не до лиця. Я б так не написав, - виривається з його вуст. На це завжди стриманий Олесь Гончар кидає гостро:

  • А я в цьому й не сумніваюсь. У кожного свій хист.

Лице першого секретаря ЦК багряніє. Він ледь стримує себе, щоб не вибухнути, але якось оговтується і все ж гне своєї:

  • Що ви мали на увазі під собором? Дехто стверджує, що мали на увазі нашу Україну. Спустошену, обплутану дротами?!

  • Кожному дано тлумачити твір, як йому заманеться, - твердо від­повідає Гончар. - Критики на те й критики, щоб розкривати вну­трішній зміст твору. Я ж мав на увазі собор конкретний: той, що стоїть занедбаний у моїй рідній Козельщині, і той, що руйнується у Новомосковську на Катеринославщині...

Шелест намагається говорити стриманіше. Розповідає про те, що, мовляв, ЦК партії нині бере курс на українізацію, на запровадження у школах, технікумах і вузах української мови, звісно, в рамках мож­ливого...

Так від розмови про “Собор” перейшли до проблем загальнонаціональ­них. Заговорили про долю України, виступаємо проти русифікації. Петро Юхимович хмурить брови. І раптом кидає слово, що влучило мені прямісінько в серце:

  • Ось ми зараз сидимо з вами за єдиним столом, говоримо про такі речі, що коли б це було у тридцять сьомому, то нас би усіх запрото­рили в тюрму...»

Завдання 1-3 мають ЧОТИРИ варіанти відповідей, серед яких треба вибрати ОДНУ ПРАВИЛЬНУ

  1. Якою цифрою на карті позначено українські землі, де в міжвоєнний пе­ріод відбулися події, про які йдеться в уривку з листа посла Франції?

«У ході перестрілок з чеськими елементами угорські війська проникли на територію рутенів, у той час, коли уряд Будапешта направив у Прагу ультиматум, вимагаючи негайного виводу чеських військ...»

А 1

Б 2 В 3 Г 4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]