1.3.4 Umpc
Дана абревіатура розшифровується як Ultra Moblile РС (надпортативні ПК). Специфікація для цього класу особливо компактних пристроїв розроблена компаніями Intel, Мiсrosоft і Samsung.UMPC за своїми розмірами трохи більше КПК, але, на відміну від них, управляються ПК-сумісними операційними системами. Незважаючи на наявність сенсор екрану, надпортативні комп'ютери часто мають клавіатуру, тачпад або джойстик.
Останнім часом стосовно UMPC також використовують найменування М ID (Мobile Internet Device - мобільний інтернет пристрій). Платформа U МРС істотно відрізняється від розглянутих планшетних ПК. Це щось середнє між планшетами і оскільки UМРС-моделі невеликі в розмірах і оснащені зовсім невеликими екранами діагоналлю 5-7 ". Тим не менш надпортативні ПК призначені для роботи з повноцінними ОС сімейства Windows, що підтримують х86-сумісніпроцесори. До появи процесорів Intel Atom економічних , але досить потужних х86-процесорів просто не існувало, поетом творцям UMPC доводилося зберігати баланс між продуктивністю і автономністю комп'ютерів.
Рис. 4. Надпортативний ПК
Слід також враховувати, що у UMPС великий обсяг оперативної пам'яті (до 1 Гб, але частіше менше), що працює на невисокій частоті. Це дозволяє знизити ціну і енергоспоживання, але не кращим чином позначається на роботі з прoграмму.
«UMPC виробники часто комплектують клавіатурою. Зазвичай вона розбита на дві частини, розташовані з двох сторін від екрану, через що комп'ютер стає схожий на ігрову приставку Sony PSP. Деякі моделі обладнані джойстиками, завдяки яким можна обійтися без використання стилуса »[3].
1.4 Типи сенсорних екранів
Залежно від застосовуваної технології розпізнавання дотику сенсорні екрани поділяються на три категорії.
Резистивні. «Екрани, розроблені за допомогою резистивної технології, найбільш прості, їх основа - мембрана, розташована над підкладкою. Дотик до екрана будь-яким об'єктом (пальцем, стилусом, ковпачком кулькової ручки) притискає мембрану до підкладки, електроніка заміряє опір між краями мембрани і проводить шару і обчислює координати точки натискання»[4].
Такі екрани дешеві й стійкі до забруднень. Проте їх поверхню легко пошкодити, крім того, вони погано функціонують при низьких температурах і не володіють високою прозорістю. На даний момент резистивні екрани практично не застосовуються.
Рис. 5. Резистивний екран
Ємнісні дисплеї. Перевага подібних дисплеїв полягає в тому, що вони чутливі навіть до дуже легкому дотику і підтримують технологію Multitouch. До того ж ємнісні дисплеї лише незначно зменшують яскравість екрану. Щоправда, собівартість їх набагато вище, ніж у резистивних дисплеїв. Крім того, здійснювати управління стилусом або пальцем у рукавичці неможливо, а бруд або волога на поверхні дисплея може перешкоджати нормальному управлінню.
Сенсорні дисплеї на поверхнево-акустичних хвилях. У кутах таких дисплеїв знаходяться спеціальні перетворювачі, які направляють ультразвукові хвилі на поверхню скла. З боків дисплея розташовані відбивачі, завдяки яким створюється сітка з цих хвиль. При торканні дисплея пальцем або стилусом змінюється напрямок руху хвилі. Електроніка фіксує ці зміни і визначає координати точки натискання. До недоліків даної технології можна віднести більш високу вартість у порівнянні з іншими тачскрінами. Сенсорні дисплеї на поверхностноакустіческіх хвилях знайшли застосування в банкоматах та інформаційних терміналах.
Оптичні дисплеї. По краях дисплеїв цього типу встановлено цілий ряд джерел світла, промені якого утворюють грати, і світлочутливих датчиків. Якщо палець порушить цілісність решітки в якомусь місці, то електроніка, як і в дисплеях на поверхнево-акустичних хвилях, визначить координати точки дотику. Дисплеї цього типу працюють не так точно, як ємнісні або резистивні. До того ж вони в більшій мірі схильні збоїв і помилок, причиною яких може стати навіть пил, що скупчилася в отворах, де встановлені датчики. Дана технологія використовується в основному в дисплеях дуже великих розмірів, наприклад в тих, які призначені для виставок.