2.Вагові системи
В
даному розділі ми опишемо один дуже
важливий спеціальний тип систем
голосування.
Припустімо, що кожному
елементові
, множини
поставлено
у відповідність дійсне число
(
вага
елемента
) а також вибране дійсне число q
(квота).
Означмо систему голосування S
на множині
умовою: підмножина
є виграшною коаліцією в
S
, якщо і тільки якщо
Така
система голосування S називається
ваговою
системою голосування .
На прикладі Ради Безпеки ООН покажемо, що система голосування яка, на перший погляд , не є ваговою, насправді може бути також описана і як вагова система голосування.
Ось
метод знаходження набору ваги
і квоти q,
які покажуть що Рада Безпеки ООН є
ваговою системою голосування. Оскільки
всі непостійні члени мають чітко такий
же вплив, ми почнемо шляхом присвоєння
їм всім однакової ваги, і ми приймемо
цю вагу рівною 1. П'ять постійних членів
також мають однаковий вплив і тому ми
будемо (тимчасово) призначати їм усім
невідоме значення
їхньої ваги. Які ж саме мають бути
і q,
щоб задовольняти наше припущення?
Розглянемо коаліцію у складі всіх десяти
непостійних членів разом з будь-якими
чотирма постійними членами. Вона має
вагу
,
і має бути програшною, так як в ній немає
одного постійного члена, який має право
вето. Таким чином
.
З іншого боку, п'ять постійних членів
разом з будь-якими чотирма непостійними
членами є виграшною коаліцією, отже
.
Поєднуючи ці дві нерівності разом,
отримуємо:
.
Звідси випливає, що
Вище ми припустили, що вага для непостійних членів рівна 1, а тепер з’ясували, що вага для постійних членів рівна 7. З наших нерівностей
,
припускаємо, що
.
Таким чином, ми, звичайно, легко знаходимо,
що
.
Тепер буде відносно легко показати, що ці значення ваги і квоти дійсно показують, що Рада Безпеки ООН є ваговою системою голосування. (Слід також зазначити, що для доведення того, що система вагова, достатньо вказати значення ваги і квот і показати, що вони "працюють". Не є необхідними вказувати,як ми їх знайшли ).
Припущення 2.1. Ради Безпеки ООН є ваговою системою.
Доведення.
Призначимо вагу
для кожного постійного члена і вагу
для кожного непостійного члена. Нехай
квота
. Тепер ми повинні показати, що для
кожної виграшної коаліції в Раді Безпеки
ООН, вага її є не менше 39, і що кожна
програшна коаліція має вагу не більше
38. Виграшна коаліція в Раді Безпеки ООН
повинна містити всі п'ять постійних
членів (загальна вага 35) і щонайменше
чотири непостійних члени (додаткова
вага 4). Отже, будь-яка виграшна коаліція
рівна або вища квоти 39. Програшні
коаліції, з іншого боку, не мають одного
постійного члена, і, отже, мають вагу не
більше:
,
або
містить не більше трьох непостійних
членів, і, отже, має вагу щонайбільше:
.
Отже, будь-які програшні коаліції не дотягують до квоти 39 □
Твердження 2.2. Якщо у ваговій системі голосування всі ваги невід’ємні, то така система голосування є монотонною.
Доведення цього твердження очевидне.
Можна
виділити просту властивість, необхідну
для того, щоб додатково описати вагову
систему голосування.
Назвімо систему
голосування стійкою
до обмінів,
якщо для кожних її виграшних коаліцій
,
і кожних
\
,
\
хоча б одна з множин
,
є виграшною коаліцією(іншими словами, після обміну елементами між виграшними коаліціями хоча б одна з них залишається виграшною).
Твердження 2.3. Кожна вагова система є стійкою до обмінів.
Доведення.
Нехай
,
– виграшні коаліції вагової системи
голосування
і
\
,
\
.
Для визначеності припустімо, що вага
елемента
не менша ніж вага елемента
.
Тоді очевидно, що множина
є виграшною коаліцією системи голосування □
Пізніше побачимо, що умова стійкості до обмінів є необхідною, але недостатньою для того, щоби система голосування була ваговою.
