2. Поняття організаційної структури управління та її основні категорії

Структура управління – це упорядкована сукупність взаємозв’язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових зв’язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у системі управління.

Під організаційною структурою управління любого формування слід розуміти сукупність органів управління, різного роду служб, а також окремих управлінських працівників, систему їх розстановки, взаємозв’язку і ієрархії, яки при цьому виконують певні конкретні управлінські функції.

Категорії структури управління:

Структуру управління по горизонталі поділяють на окремі ланки, а по вертикалі – на ступені.

1. Ланки управління – це організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці і її кооперації при опрацюванні, прийнятті і реалізації рішень.

Ланки управління – це певна управлінська чарунка, яка повинна в існуючої структурі управління виконувати декілька управлінських функцій, одну управлінську функцію, або ж її частину.

2. Ступінь (рівень) управління – це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підпорядкування знизу догори.

Ступінь (рівень) управління – це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і виконують приблизно однорідні за своїм змістом і значущості функції управління.

3. Оптимальна норма (межа) управління – це доцільна межа закріплення працівників або структурних підрозділів за керівником, діяльність яких він може ефективно спрямовувати і контролювати за відповідних організаційно-технічних умов, нормальної тривалості та інтенсивності праці.

Норма управління – це оптимальна кількість осіб, пов’язаних з виконанням управлінських функцій, які підпорядковуються керівнику, який в свою чергу в змозі ефективно ними управляти.

Перший керівник – 8-10 чол., працівники первинних підрозділів – 15-20 чол. Ця межа пов’язана із психофізіологічними можливостями керівника переробляти за одиницю часу певний обсяг інформації.

Підвищення норм управління на практиці призводить до зниження обґрунтованості рішень, оскільки їх приймають без врахування потрібної інформації, подовження робочого дня керівника.

Для с/г підприємств оптимальною нормою управління слід вважати – 5-9 осіб.

4. Зв’язки в структурі управління:

• Лінійні зв’язки – на схемі позначаються прямою лінією і вказують на пряму підпорядкованість органу управління осіб, тобто, кожен підлеглий має 1 керівника, від якого отримує розпорядження. Йому характерні висока надійність, чіткість і оперативність.

• Функціональні зв’язки – позначаються пунктиром. Вони вказують на необхідні взаємодії управлінських ланок, які перебувають на одному, а також на різних рівнях структури управління. Підлеглі виконують вказівки декількох функціональних керівників. Ці зв’язки підвищують якість управлінського впливу, але тут має місце множинність у підпорядкуванні, дублювання розпоряджень різними керівниками і ускладнення службових зв’язків.

• Змішаний тип - органічна взаємодія функціональних і лінійних взаємозв’язків. При цьому залучаються фахівці до участі у прийнятті управлінських рішень при збереженні загального керівництва за лінійними керівниками. Лінійно – функціональні зв’язки забезпечують ефективне поєднання лінійного управління з консультаційним обслуговуванням з боку функціональних служб без порушення прав і обов’язків лінійних керівників. Консультаційне обслуговування стосується техніки, технології чи організації праці, але не в якому разі не можуть стосуватися всієї діяльності працівника, а також його адміністративної діяльності.

Лінійний керівник – людина, якій підпорядковуються трудові колективи, які вона очолює і несе відповідальність за їх діяльність (завгар, бригадир).

Функціональний керівник – зооінженер, агроном і ін.

5. Обсяг структури управління – співвідношення між кількістю ланок та ступенів, на яких вони розташовані. Визначаються – 20/3 (20 ланок на 3 ступенях)