- •Перелік питань на комплексну контрольну роботу №2
- •Друге покоління комп'ютерів
- •Третє покоління комп'ютерів
- •Четверте покоління комп'ютерів
- •П’яте покоління комп'ютерів
- •Внутрішня память – це швидкодіюча електронна пам'ять, розміщена на материнській платі.
- •Операційна система комп’ютера. Основні функції операційної системи. Класифікація операційних систем.
- •Комп’ютерна мережа. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •Існує три основні топологія мережі:
- •Типи вікон та їх способи розміщення на робочому столі.
- •Профілактичні заходи .
- •У текстовому процесорі Word можна створювати списки трьох типів:
- •Робота з таблицями в Word.
- •Класифікація моделей.
- •Поняття алгоритму і його властивості.
- •Основні прийоми роботи в мові Паскаль.
- •Структура програми на мові Паскаль.
- •Оператор присвоєння.
Оператор присвоєння.
Оператор присвоєння має вигляд : < зміна >:=< вираз > ;
При його виконанні обчислюється значення виразу, що стоїть справа і присвоюється змінній, яка стоїть зліва. При цьому тип виразу повинен співпадати із типом змінної. Однак допускається присвоєння дійсним змінним цілочисельних значень.
Вирази, присутні в операторі присвоєння, можуть бути арифметичними, логічними і рядковими. Розглянемо арифметичні вирази. До їх складу входять числа, числові змінні та константи, стандартні функції, з'єднанні арифметичними операціями та круглими дужками.
Для арифметичних операцій над числовими операндами встановлена така черговість (пріоритет) виконання:
1)обчислення функцій; 2) множення (*), ділення (/), ділення націло div), остача від ділення (mod); 3) додавання (+), віднімання (-).
Для зміни порядку виконання арифметичних операцій використовують круглі дужки. Операції одного і того ж самого пріоритету виконуються зліва направо у порядку їх появи у виразі.
Розгалуження на мові Паскаль.
Розгалужений процес вміщує декілька шляхів. Вибір того чи іншого шляху залежить від виконання деяких умов. У багатьох випадках виникає потреба в зміні послідовного порядку операторів, що стає можливим завдяки операторам управління. До них в першу чергу відносяться IF та CASE.
Оператор IF реалізує операцію умовного переходу (операцію розгалуження на два напрямки).
Загальний вигляд:
If умовний вираз then…else…;
В умовному виразі задається умова розгалуження. При виконанні оператора IF цей вираз обчислюється з отриманням логічного результату. Якщо результат True, то виконується простий або складний оператор після слова Then. Якщо результат False, то виконується оператор після Else.
Наприклад:
If A<7.2 then Y:=5*A else Y:=5/A;
Частину оператора Else … можна не вживати:
If X>0 then K:=K+1;
Це означає, що у випадку, коли число Х більше нуля, буде виконано оператор K:=K+1. Якщо така умова для конкретного числа хибна, то змінення К не відбувається, а управління передається на оператор, який в програмі записано після оператора If.
Складений оператор Begin…End суттєво розширює можливості If:
If A<0 then begin
K:=K+1;
R:=a;
End
Else begin
L:=L+1;
Q:=A;
End;
У складному операторі записують будь-яку кількість операторів. Вони виконуються “як одне ціле”. Тут можуть бути “свої” If, цикли, тощо.
Зверніть увагу на те, що після оператора, який стоїть перед Else, не ставиться крапка з комою.
Оператор Case забезпечує розгалуження на декілька напрямків.
Загальний вигляд:
Case індекс вибору of список вибору;
Else…; End;
де індекс вибору – проста змінна цілого, символічного, перелічуваного або логічного типу;
список вибору – сукупність простих або складних операторів, перед кожним з яких стоїть константа вибору, тип якої співпадає з типом індексу вибору.
Після слова Else може стояти простий або складний оператор (ця конструкція може бути відсутня).
Приклад:
Case Kit of
1: Y:=sin(x);
2: Y:=cos(x);
3: Y:=sin(x)+cos(x);
Else Y:=0;
End; {case}
Змінна Kit (цілого типу) повинна бути визначеною до виконання оператора Case. Якщо Kit дорівнює 1, обчислюється функція Y:=sin(x), якщо вона дорівнює 2, то : Y:=cos(x). У тому випадку, коли Kit відрізняється від 1, 2 або 3, буде виконано оператор Y:=0.
У списку вибору можна вживати складний оператор Вegin… End.
Цикл з передумовою і цикл з лічильником на мові Паскаль.
Цикл — це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів. Цикл реалізують або за допомогою конструкції if–goto, або, що значно ефективніше, за допомогою команд циклу. Є три види команд циклів: з параметром, з передумовою та з післяумовою.
Цикл із лічильником (із покроковою зміною аргументу) — це цикл, у якому тіло циклу виконується заздалегідь відому кількість разів. У різних алгоритмічних мовах реалізація цього циклу може передбачати використання аргументів різних типів, зміну аргументу на різний крок, діапазон зміни аргументу і т. д.Цикл із лічильником аргументу реалізовується таким чином:
1) аргументу надається початкове значення;2) якщо значення входить у заданий діапазон, то виконується тіло циклу;3) аргумент змінюється на заданий крок; виконується 2);
4) якщо значення не входить у заданий діапазон, то виконання циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу.
У мові Паскаль реалізовано два оператори циклу з покроковою зміною аргументу: «цикл For-То» і
«цикл For-DownТо».Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >;
де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути простим або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.
Цикл по спадних значеннях параметра від N2 до N1 має вигляд:
for <параметр циклу> := N2 downto N1 do <тіло циклу>;
В цьому випадку параметр циклу приймає послідовні спадаючі значення даного типу від N2 до N1.
Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу.На мові Паскаль оператор циклу з передумовою ще називається «циклом While-Do».WHILE <умова> DO <оператор>;
Одновимірні масиви. Способи їх задання.
Двовимірні масиви.
Масивом називається скінченна послідовність змінних одного типу, які мають однакове ім'я та різняться порядковим номером.
Індексом називається порядковий номер елемента масиву.Отже, введено новий тип — масив. Усі типи, які досі були вам відомі, називаються простими. Масив є прикладом структурованого типу, тобто він, у свою чергу, складається з елементів іншого типу.
Масиви бувають одновимірними (у вигляді послідовності чисел), двовимірними (у вигляді таблиць чисел розміром m x n) і багатовимірними (3-,4-вимірні і т.д. 3-вімірні - це об'ємний простір з комірками, а 4-вимірні і більше - це фантастично-абстрактні поняття).
Масив називається одновимірним, якщо для задання місцеположення елемента в масиві необхідно вказати значення лише одного індексу.
Масив називається двовимірним, якщо для задання місцеположення елемента в масиві необхідно вказати значення двох індексів.
Запам'ятайте, що у двовимірних масивах перший індекс завжди вказує на номер рядка, а другий - на номер стовпчика в цьому рядку!
Розмірність масивів у Pascal необмежена, вона визначається лише об'ємом пам'яті вашого комп'ютера.
Резонним буде запитання: а як же розташовуються масиви в пам'яті комп'ютера? Пояснення для одновимірних масивів дуже просте – всі вони розташовані в пам'яті підряд. Двовимірні масиви розташовуються дещо інакше - спочатку елементи першого рядка, потім другого і т. д. Розташування масивів більшої розмірності пояснюється аналогічно. Залишилося з'ясувати, як пояснити програмі, що ви працюватимете з елементами, які утворюють масив значень.Загальний вигляд опису масивів:
<ім'я змінної>: array [<межі зміни індексів>] of <тип>.
Наприклад, varA: array[1..10] of real;B: array[1..100,1..100] of byte;C: array[1..100] of array[1..100] of byte.
Порядок роботи з масивом:
1) оголосити про масив у розділі описів, вказавши його розмір і тип елементів, що в нього входять (тобто приготувати місце в пам'яті, де будуть зберігатися значення елементів);
2) заповнити необхідними значеннями масив для розв'язування задачі;
3) якщо треба, вивести масив на екран для зорової перевірки роботи з ним;
4) робота з даним масивом;
5) виведення отриманих результатів.
