- •Вступ до баз даних. Загальна характеристика основних понять
- •1.1. Розвиток основних понять представлення даних
- •Лекція 6
- •Друга стадія концептуального проектування бд. (Моделі даних субд. Представлення концептуальної моделі засобами моделі даних субд)
- •6.1. Представлення концептуальній моделі засобами моделі даних субд
- •6.2 Типові моделі даних субд і представлення концептуальної моделі
- •6.2.1. Мережева модель даних
- •6.2.2. Ієрархічна модель даних
- •6.2.3. Реляційна модель даних
- •6.2.4. Багатовимірна модель даних
- •6.3. Засоби автоматизованого проектування концептуальної моделі
- •Лекція 6
- •Друга стадія концептуального проектування бд. (Моделі даних субд. Представлення концептуальної моделі засобами моделі даних субд)
- •6.1. Представлення концептуальній моделі засобами моделі даних субд
- •6.2 Типові моделі даних субд і представлення концептуальної моделі
- •6.2.1. Мережева модель даних
- •6.2.2. Ієрархічна модель даних
- •6.2.3. Реляційна модель даних
- •6.2.4. Багатовимірна модель даних
- •6.3. Засоби автоматизованого проектування концептуальної моделі
- •Лекція 7
- •Формалізація реляційної моделі
- •7.1. Формалізований опис відношень і схеми відношень
- •7.2. Маніпулювання даними в реляційній моделі
- •7.3. Операції реляційної алгебри
- •Лекція 8
- •Використання формального апарату для оптимізації схем відношень
- •8.1. Проблема вибору раціональних схем відношень
- •8.2. Функціональні залежності (залежності між атрибутами відношення)
- •8.3. Декомпозиція схеми відношення
- •8.4 .Вибір раціонального набору схем відношень шляхом нормалізації
- •8.5. Приклад нормалізації до 3нф
- •8.6. Цілісна частина реляційної моделі. Реалізація умови цілісності даних в сучасних субд
- •Лекція 9
- •Фізичні моделі даних (внутрішній рівень)
- •9.1. Структура пам'яті еом
- •9.2. Представлення екземпляра логічного запису
- •9.3. Організація обміну між оперативною і зовнішньою пам'яттю
- •9.4. Структури зберігання даних у зовнішній пам'яті еом
- •9.4.1. Послідовне розміщення фізичних записів
- •Пошук запису із заданим значенням ключа
- •9.4.2. Розміщення фізичних записів у вигляді спискової структури
- •Пошук запису із заданим значенням ключа
- •9.4.3. Використання індексів (індексування)
- •Пошук і читання запису із заданим значенням ключа
- •Модифікація (коректування) запису
- •Видалення запису
- •Додавання запису
- •9.4.5. Розміщення записів з використанням хешування
- •Пошук запису із заданим значенням ключа і читання
- •Модифікації запису
- •Видалення запису
- •Додавання запису
- •9.4.6. Комбіновані структури зберігання
- •Лекція 10
- •Структура сучасної субд на прикладі Microsoft sql Server 2008
- •10.1 Загальна структура субд
- •10.2. Архітектура бази даних. Логічний рівень
- •Тип даних hierarchyid
- •Просторові типи даних
- •Індекси
- •Представлення
- •Складки
- •Обмеження
- •Правила
- •Значення за замовчуванням
- •10.3. Архітектура бази даних. Фізичний рівень
- •Файли і файлові групи
- •Сторінки і екстенти
- •Сторінки файлів даних
- •Організація таблиць та індексів
- •Управління роботою з екстентами і вільним місцем
- •Відстежування вільного місця
- •Лекція 11
- •Програмне забезпечення роботи з сучасними базами даних
- •11.1. Основні завдання програмного забезпечення баз даних
- •11.2. Проблеми створення і ведення реляційних баз даних
- •11.3. Поняття мови sql і його основні частини
- •11.3.1. Історія виникнення і стандарти мови sql
- •11.3.2. Переваги мови sql
- •11.3.2. Загальна характеристика sql
- •Термінологія
- •Різновиди sql
- •Лекція 12
- •Основні оператори мови sql. Інтерактивний sql
- •12.1. Загальне уявлення про основні оператори мови sql
- •12.2 Інтерактивний режим роботи з sql (інтерактивна sql)
- •12.3. Використання мови sql для вибору інформації з таблиці
- •12.4. Використання sql для вибору інформації з декількох таблиць
- •12.5. Використання sql для вставки, редагування і видалення даних у таблицях
- •Лекція 13
- •Використання мови sql у прикладних програмах
- •13.1. Програмний (вбудований) sql
- •13.2. Статичний sql
- •13.3. Динамічний sql
- •13.4. Інтерфейси програмування додатків (api). Db‑Library, odbc, oci, jdbc
- •Протокол odbc
- •Протокол jdbc
- •Лекція 14
- •Напрями розвитку баз даних
- •Бібліотека db-Library
- •14.1. Об'єктно-орієнтований підхід до організації баз даних
- •Об'єктно-орієнтоване програмування
- •Об'єктно-орієнтовані бази даних
- •Об'єктно-реляційні субд
- •14.2. Розподілені бази даних
- •14.3. Сховища даних
- •Основи криптології
8.5. Приклад нормалізації до 3нф
Для поліпшення структури реляційної бази даних (усунення можливих аномалій) необхідно привести всі таблиці бази даних до третьої нормальної форми або у вищу форму (якщо це можливо). Таким чином, завдання зводиться до перевірки нормалізації всіх сутностей, що відображуються в таблиці бази даних. Якщо таблиця, що виходиться з деякої сутності, не є таблицею в третій нормальній формі, то вона має бути замінена на декілька таблиць, що знаходяться в третій нормальній формі.
Продовжимо розгляд прикладу з відношенням ІСПИТОВА ВІДОМІСТЬ
На початку цієї лекції ми привели відношення до першої нормальної форми.
Код студента |
Прізвище |
Код іспиту |
Предмет |
Дата |
Оцінка |
1 |
Сергєєв |
1 |
Математика |
5.08.03 |
4 |
1 |
Іванов |
1 |
Математика |
5.08.03 |
5 |
1 |
Сергєєв |
2 |
Фізика |
9.08.03 |
5 |
2 |
Іванов |
2 |
Фізика |
9.08.03 |
5 |
Ключем даного відношення буде сукупність атрибутів – Код студента і Код іспиту.
Для коротшого запису процесу нормалізації введемо наступні позначення:
КС – код студента, КЕ – код іспиту, Ф – прізвище, П – предмет, Д – дата, О – оцінка.
Випишемо функціональні залежності
КС, КЕ Ф, П, Д, О
КС, КЕ Ф
КС, КЕ П
КС, КЕ Д
КС, КЕ О
КЕ П
КЕ Д
КС Ф
Відповідно до визначення, відношення знаходиться у другій нормальній формі (2НФ), якщо воно знаходячись в 1НФ і кожному неключовий атрибут залежить від первинного ключа і не залежить від частини ключа. Тут атрибути П, Д, Ф залежать від частини ключа. Аби позбавитися від цих залежностей необхідно провести декомпозицію відношення. Для цього використовуємо теорему про декомпозицію.
Маємо відношення R(КС, Ф, КЕ, П, Д, О). Візьмемо залежність КС Ф відповідно до формулювання теореми вихідне відношення дорівнює з'єднанню його проекцій R1(КС, Ф) і R2(КС, КЕ, П, Д, О).
У відношенні R1(КС, Ф) існує функціональна залежність КС Ф, ключ КС – складений не ключовий атрибут Ф не залежить від частини ключа. Це відношення знаходиться у 2НФ. Оскільки в цьому відношенні немає транзитивних залежностей, відношення R(КС, Ф) знаходиться у 3НФ, що й вимагалося від нас.
Розглянемо відношення R2(КС, КЕ, П, Д, О) із складеним ключем КС, КЕ. Тут є залежність КЕ П, КЕ Д, КЕ П, Д. Атрибути П, Д залежать від частини ключа, отже відношення не знаходиться у 2НФ. Відповідно до теореми про декомпозицію вихідне відношення (використовуємо функціональну залежність КЕ П, Д) дорівнює з'єднанню проекцій R3(КЕ, П, Д), R4(КС, КЕ, О). Відносно R3( КЕ, П, Д) існують функціональні залежності КЕ П, КЕ Д, КЕ П, Д. Залежності неключових атрибутів від частини ключа немає, отже відношення знаходиться у 2НФ. Транзитивних залежностей в цьому відношенні так само немає, отже відношення знаходиться у 3НФ.
Таким чином, вихідне відношення приведене до трьох відношень, кожне з яких знаходиться у третій нормальній формі R1(КС, Ф), R3(КЕ, П, Д), R4(КС, КЕ, О).
Відмітимо, що відносно R4 атрибути КС, КЕ є зовнішніми ключами, використовуваними для встановлення зв'язків з іншими відношеннями. Представимо отриману модель у вигляді діаграми об'єктів-зв'язків (ER-діаграми). Для наочності і можливості подальшого програмування перейдемо до англійських назв об'єктів (відношень) і атрибутів.
Відношення R1 представляє об'єкт student з атрибутами id_st (первинний ключ), surname.
Відношення R3 представляє об'єкт exam_st з атрибутами id_ex (первинний ключ), subject, date.
Відношення R4 представляє об'єкт mark_st з атрибутами id_st (зовнішній ключ), id_ex (зовнішній ключ), mark. Первинний ключ тут id_st, id_ex.
Відповідна ER-діаграма зображена на мал. 8.1.
Мал. 8.1. ER-діаграма, що представляє розглянутий фрагмент предметної області
