2.3.2. Допустимі рівні і наслідки опромінення

На даний час діють “Норми і правила радіаційної безпеки” (НРБУ–97), які є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно–гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення як для конкретної людини, так і для суспільства взагалі. Метою НРБУ–97 є визначення основних вимог щодо:

– охорони здоров’я людини від можливої шкоди, що пов’язана з опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання (ІВ);

– безпечної експлуатації джерел ІВ;

– охорони навколишнього середовища.

Нормами радіаційної безпеки НРБУ–97 встановлено три категорії осіб, які зазнають впливу іонізуючого випромінювання:

1. Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами ІВ;

2. Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами ІВ, але у зв’язку із розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно–ядерними технологіями можуть отримувати додаткові дози опромінення;

3. Категорія В – все населення.

Ліміти доз опромінення (в мЗв/рік) для різних категорій населення подані в наступній таблиці:

Таблиця Д.1.Ліміти доз опромінення для різних категорій осіб, мЗв/рік:

		Категорії осіб, які зазнають опромінення
		А	Б	В
Ліміт ефективної дози		20	2	1
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення для:	Кристалика ока	150	15	15
	шкіри	500	50	50
	Костей та стоп	500	50	-

Працівники лабораторії відносяться до категорії Б [1].

2.3.3. Безпека роботи з джерелами струму

Електричний струм викликає в організмі людини не лише теплову, але й хімічну і механічну дію. Для організму людини небезпечні як змінний, так і постійний струм. Змінний струм промислової частоти 50Гц є найбільш небезпечним для людини, в той же час, як струм частотою 500кГц і більше не викликає небезпеки. Існують такі види впливу електричного струму на організм людини:

1. фізичний – пошкодження тканин;

2. хімічний – електроліз крові;

3. психофізичний – порушення роботи нервової системи.

Є два види ураження електричним струмом: електричні травми та електричний удар. Електричними травмами називають часткові ураження організму електричним струмом. Більш небезпечним є електричний удар, при якому уражаються внутрішні органи людського організму, в тому числі легені, серце, а також центральна нервова система. Встановлено, що проходження протягом 3 с змінного струму величиною 100 мА промислової частоти через тіло людини, може спричинити параліч серця.

Основною вимогою техніки безпеки є заземлення всіх джерел напруги і блоків живлення. Перевірка заземлення проводиться два рази на рік при найменшій провідності ґрунту. Огляд наземної частини заземлення проводиться один раз на місяць.

За наявності напруги дозволяється працювати тільки з ізольованими частинами приладів, причому опір ізоляції повинен бути не менше 1 кОм/В. Заміна запобіжників проводиться лише у разі вимкнутих джерел напруги. Суворо забороняється залишати без нагляду працюючі електропристрої.