Важливі аспекти здійснення амортизаційної політики підприємства в контексті його капіталізації

© Білик А.М.

У статті визначено основні проблеми здійснення амортизаційної політики підприємств різних форм власності в контексті їх капіталізації, розглянуто визначення амортизаційної політики з точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених, запропоновано напрями вдосконалення теоретичних аспектів досліджуваної теми.

Ключові слова: амортизація, амортизаційні відрахування, амортизаційна політика, амортизаційний фонд, інвестиційна політика, капіталізація, основні фонди.

The article outlines the main problems of implementation depreciation policy enterprises of different ownership forms іn the context of their capitalization, considered the definition of depreciation policy with respect to domestic and foreign scientists, are directions for improving the theoretical aspects of the subject.

Keywords: amortization, depreciation, amortization policy, sinking fund, investment policy, capitalization, capital assets.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Капіталізація - це процес нагромадження капіталу, пов’язаний з перетворенням частини прибутку (або всього прибутку) в капітал підприємства [1].

Дослідження вчених показали, що поряд з прибутком, амортизаційні відрахування є одним з власних джерел потенційних фінансових ресурсів щодо здійснення капіталізації підприємства.

Амортизаційна політика підприємства являє собою процес управління системою формування та використання амортизаційних відрахувань в межах чинного законодавства відповідно до обраної підприємством стратегії діяльності.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Як зазначає М.Д. Білик, амортизаційна політика складається з сукупності методів управління порядком нарахування та використання амортизації, що виходить із загального алгоритму амортизаційної політики держави [3].

Більшість науковців підтверджують, що в сучасних умовах амортизаційні відрахування є джерелом розширеного відтворення основних фондів. Зокрема, в цьому напрямку дослідження заслуговують уваги праці вчених-економістів А. Грінька, М. Чумаченка, П. Житного.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сьогодні амортизація перетворилась на інструмент отримання податкових пільг та додаткове джерело поповнення дефіциту коштів на підприємстві. Але існуючі методи амортизації не задовольняють вимоги сучасних умов щодо накопичення необхідної суми коштів для відтворення основного капіталу підприємства, що гальмує процеси капіталізації вітчизняної економіки.

Концепція амортизаційної політики, що діє в нашій державі, не дозволяє зростати ефективності виробництва та рівню прибутковості роботи підприємства.

Нині збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість. Раціональне застосування амортизаційної політики на підприємстві є важливою ланкою його фінансового управління і дає можливість керівництву підприємства розширити виробництво чи створити новий напрям бізнесу.

Суттєвим питанням вдосконалення амортизаційної політики підприємств є також встановлення необхідності створення амортизаційного фонду підприємства, що являє собою цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів, котрі в процесі виробництва піддаються зносу, через що втрачають частину споживчої вартості.

Важливим у дослідженні порядку створення амортизаційного фонду є те, що кошти амортизаційного фонду залежуються на підприємстві і не використовуються протягом тривалого часу його діяльності, що є негативним явищем для будь-якого господарюючого суб’єкта. А внаслідок інфляційних процесів грошові кошти, що знаходяться на резерві, втрачають свою цінність і, відповідно, зменшується ефективність використання коштів підприємством.

Таким чином, можемо зробити висновок, що амортизаційна політика в Україні як складова частина інвестиційної політики не сприяє, а навпаки, протидіє нагромадженню фінансових ресурсів, сприяє різкому скороченню їх частини в загальному обсязі фінансування.

На нашу думку, амортизаційна політика підприємства – це, в першу чергу, процес управління системою формування та цільового використання амортизаційних відрахувань відповідно до обраної підприємством фінансово-інвестиційної стратегії, що регулюється чинним законодавством.

Сьогодні амортизаційні кошти використовуються вітчизняними підприємствами на власний розсуд, як правило, для поповнення оборотних активів, і не є вагомим інвестиційним ресурсом. В такій ситуації держава зобов’язана використовувати певні методи для стимулювання розвитку бізнесу, модернізувати власні виробничі потужності за рахунок внутрішніх джерел.

Для початку вирішення проблеми ефективності використання амортизаційних відрахувань доцільно буде запровадити обмежені в часі податкові інструменти стимулювання інвестиційної активності бізнесу. До таких інструментів слід віднести, зокрема, інвестиційну податкову знижку.

Головна причина послаблення інвестиційного потенціалу підприємств України протягом останніх років - помилкові рішення, покладені в основу розробки нормативного забезпечення державної амортизаційної політики, в результаті чого відбувається відрив її від реальних процесів відтворення активів та конкретних умов їх експлуатації.

Тому амортизаційна політика останніх років не сприяє, а протидіє накопиченню ресурсів та руйнує на підприємствах фінансову базу капіталоутворення як основу досягнення позитивної економічної динаміки та економічного зростання.

Для використання амортизаційної політики при стимулюванні капіталовкладень необхідно, щоб, по-перше, податкова амортизація значно перевищувала економічну, і, по-друге, стимулювати використання амортизаційних відрахувань тільки на інвестиційні цілі [4].

Основними напрямками вирішення питань, щодо підвищення інвестиційного потенціалу підприємства повинні стати:

1. Акумуляція амортизаційних відрахувань в амортизаційному фонді та використання його лише для інвестицій в основний капітал. У випадку використання таких коштів на інші цілі необхідно включати їх в оподатковуваний прибуток і нараховувати податок на загальних основах.

2. Стимулювання інвестиційного використання амортизаційних відрахувань шляхом впровадження механізму інвестиційного податкового кредиту або податкової знижки [3].

Отже, амортизаційна політика підприємства повинна стати потужним інструментом стимулювання інвестиційної активності підприємств в різних галузях економіки.

Амортизаційна політика є діючим інструментом активізації інвестиційних процесів в умовах ринкової трансформації економіки. Вона повинна забезпечити надійне внутрішнє джерело фінансування капітальних вкладень. Саме за рахунок амортизації в розвинених країнах формується до 70-80% інвестицій [3].

В сучасних умовах амортизаційна політика стала однією з важливих складових управління виробничими витратами, суть якої в інтенсивному відновленні основних засобів в результаті їх експлуатації в процесі виробничої діяльності.

Важливо спрямовувати амортизаційні відрахування тільки на інвестиційні цілі. У випадку використання таких коштів на інші цілі необхідно включати їх в оподатковуваний прибуток і нараховувати податок на загальних підставах.

Концепція амортизаційної політики, що діє в нашій державі, не дозволяє зростати ефективності виробництва та рівню прибутковості роботи підприємства.

В основі системи амортизаційних відрахувань в Україні лежить відтворення зношених основних фондів, а не створення грошових коштів для підсилення виробничої бази підприємства, що суперечить світовій практиці, згідно якої амортизація вважається не оцінкою або способом відновлення основних засобів, а методом розподілу витрат на придбання активу відповідно до строку його служби.

На сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм, об’єктів основних засобів та способів їх використання. Тому важливою умовою забезпечення ефективної амортизаційної політики підприємства є також правильно обраний метод нарахування амортизації.

Основним етапом формування амортизаційної політики на будь-якому підприємстві обов’язково повинна бути оцінка її ефективності [2]. Оскільки амортизаційна політика впливає на цілий ряд аспектів діяльності підприємств, то оцінку її ефективності необхідно проводити в комплексі, як складову частину економічного аналізу діяльності підприємства.

Ми вважаємо, що оцінку амортизаційної політики потрібно здійснювати, перш за все, в контексті реалізації загальної політики управління необоротними активами на підприємстві, зміст якої полягає в забезпеченні своєчасного їх оновлення та ефективного використання в операційній діяльності.

Досвід розвинутих країн показує, що саме амортизація є основним елементом формування капіталу в нестабільній економіці, де не працює ринок довгострокових кредитів та обмежені чисті капітальні вкладення.

Важливою умовою здійснення господарської діяльності на підприємствах є здійснення ефективної амортизаційної політики, яка б оптимізувала процес відтворення основних фондів. Саме амортизаційна політика повинна створювати сприятливі умови для стимулювання процесу оновлення основного капіталу та сприяти зростанню фінансової бази підприємств.

Більшість науковців підтверджують, що в сучасних умовах амортизаційні відрахування є джерелом розширеного відтворення основних фондів. Зокрема, в цьому напрямку дослідження заслуговують уваги праці вчених-економістів А. Грінька, М. Чумаченка, П. Житного.

На сучасному етапі амортизація перетворилась на інструмент отримання податкових пільг та додаткове джерело поповнення дефіциту коштів на підприємстві. Але існуючі методи амортизації не задовольняють вимоги сучасних умов щодо накопичення необхідної суми коштів для відтворення основного капіталу підприємства.

Сьогодні в нашій країні відсутня ефективна амортизаційна політика, а тому гостро постає питання щодо вдосконалення процесу оновлення виробничого потенціалу підприємства, що передбачає стимулювання системи інвестиційної діяльності. З цією метою інвестиційна політика держави повинна бути спрямована на створення суб'єктом господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів для потреб розширеного відтворення основних виробничих фондів, а також на забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ними [4].

В основі системи амортизаційних відрахувань в Україні лежить відтворення зношених основних фондів, а не створення грошових коштів для підсилення виробничої бази підприємства. А тому визначення амортизації, прийняте в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», суперечить світовій практиці, згідно якої амортизація вважається не оцінкою або способом відновлення основних засобів, а методом розподілу витрат на придбання активу відповідно до строку його служби [3].

Тому вдосконалення потребує власне визначення основних теоретичних аспектів поняття амортизації та амортизаційної політики, а також створення необхідного механізму функціонування даної системи в ринкових умовах.

Концепція амортизаційної політики, що діє в нашій державі, не дозволяє зростати ефективності виробництва та рівню прибутковості роботи підприємства, що, в свою чергу, гальмує процеси капіталізації в економіці.

Висновки. Таким чином, формування, розподіл і використання амортизаційних коштів повинні сприяти перспективному розвитку підприємств та зростанню їх капіталізації, а також створювати передумови для розвитку економіки держави в цілому.

1. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку: Монографія / В.Г. Андрійчук. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 216 с

2. Косова Т.Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підприємства / Т.Д. Косова // Економіка підприємства. – 2003. – №9. – С. 157-166.

3. Мірошниченко П. Методи і джерела акумуляції інвестиційних ресурсів / П. Мірошниченко // Схід. – 2007. – №7. – С. 7.

4. Серебрянський Д.М. Інвестиційний потенціал податкової амортизаційної моделі в Україні: проблеми та шляхи вирішення / Д.М. Серебрянський // Фінансова система України. Збірник наукових праць. – №8. - Ч.1. – 2006. – С. 468.

УДК 657

Брик М.М., ст. гр. ОАмз-51

Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет