2. Врегулювання фінансових відносин з кредиторами в процесі реструктуризації боргів

2.1. Організація проведення розрахунків, порядок пред’явлення кредиторами вимог та черговість їх задоволення

В системі управління борговими зобов’язаннями важливим елементом є організація погашення заборгованості, яка передбачає вироблення дотримання підприємством певної платіжної поведінки у відносинах з своїми контрагентами. В свою чергу розробка платіжної політики є складовою загальної системи управління фінансовою діяльністю в цілому, боргового фінансування зокрема. Організація погашення зобов’язань передбачає:

1 – встановлення пріоритетності та черговості погашення зобов’язань;

2 – визначення джерел покриття;

3 – розробку та затвердження календарних планів проведення платежів.

Виконання зобов’язань можна поділити на погашення боргів у процесі ведення звичайної діяльності та погашення заборгованості під час ліквідації (припинення діяльності) підприємства. При цьому вони будуть відрізнятись за черговістю та умовами погашення. Якщо у разі погашення заборгованості при ліквідації підприємства законодавством встановлена чітка пріоритетність та правила розрахунків з кредиторами, то при звичайному функціонуванні така чіткість не простежується. Проте окремі норми податкового, заставного та господарського законодавства регламентують певну черговість у погашенні як заборгованості різних кредиторів, так і при розподілі окремого платежу. Зокрема, стаття 112 Господарського кодексу передбачає що:

– в першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок нещасних випадків та вимоги кредиторів, забезпечені заставою або іншими способами гарантування;

– в другу чергу погашається заборгованість перед працівниками, насамперед із заробітної плати з урахуванням індексації через затримку виплат;

– в третю чергу задоволенню підлягає податковий борг та інші види обов’язкових платежів до бюджету, при цьому сплачена сума одночасно розподіляється на погашення пені, штрафів та основного боргу в черговості його виникнення (першим повертається борг, який виник першим);

– в четверту чергу задовольняються всі інші вимоги, в тому числі перед контрагентами, власниками, іншими кредиторами.

У разі недостатності суми для проведення повного погашення сума платежу розподіляється у такій послідовності:

– першочергово відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані зі стягненням цієї заборгованості;

– в другу чергу сплачуються відсоткові нарахування та штрафні санкції за прострочення;

– кошти, що залишаються після відповідних виплат, спрямовуються на сплату основного боргу.

Проте значна частина платежів пов’язана із обслуговуванням банківських кредитів, розрахунків з постачальниками та іншими контрагентами, тому положення про організацію грошового обороту та виконання зобов’язань має передбачати більш деталізовану черговість проведення платежів. Зокрема, в основу встановлення пріоритетності виконання зобов’язань можуть бути покладені такі критерії:

• важливості – цінності контрагента для діяльності підприємства;

• наявність і величина штрафних санкцій;

• можливість домовитись про відстрочку платежу.

У разі нестачі платіжних засобів можлива наступна пріоритетність платежів:

1. Платежі по фінансових (банківських) кредитах;

2. Погашення заборгованості із заробітної плати та інших розрахунках з працівниками;

3. Сплата податків та соціальних, пенсійних зборів;

4. Сплата рахунків найбільш важливих постачальників;

5. Екстрені платежі, непроведення яких загрожує ритмічності роботи;

6. Сплата орендної плати, лізингових платежів;

7. Платежі з іншими постачальниками, підрядниками;

8. Розрахунки з власниками, внутрішні розрахунки.

Основні етапи виконання зобов’язань та організації проведення розрахунків показано на рисунку 6. Зупинимося на них дещо детальніше.

Перший етап формування заявок на оплату, їх перевірка, акцепт. Заявка на оплату – це базовий документ у системі управління платежами, на основі якого формуються всі інші документи, основне призначення якого ініціація центром фінансової відповідальності відповідного платежу перед певним контрагентом підприємства. Відповідно заявка є внутрішнім документом, який вміщує основні дані про ініціатора платежу, найменування отримувача коштів, дані про нього згідно з договорами, іншими розрахунковими документами, суму до виплати, предмет оплати, валюту платежу, статтю витрат, дату і форму оплати, пріоритетність платежу. В системах, де документооборот та облік автоматизовані, налагоджено планування, основні дані (стаття витрат, форма оплати, пріоритетність платежу, данні про ініціатора платежу) заявок можуть кодуватись відповідними кодами для автоматичної обробки поданих заявок. У разі відсутності на підприємстві практики використання для ініціації платежів заявок, замість них можуть бути використані розпорядження або службові записки відповідних фінансово або матеріально відповідальних керівників тих чи інших підрозділів, рахунки контрагентів та дані договорів.

На цьому етапі має відбутися дворівневий контроль поданої заявки:

Рис. 6. Організація системи управління платежами та виконання зобов’язань

перший рівень контролю – це перевірка правильності заповнення заявки, відповідність поданих у ній даних, інформації з договорів з контрагентами, рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів, надання послуг, а також перевіряється цільове використання коштів лімітам по тій чи іншій статті витрат даного центра фінансової відповідальності (підрозділу, який має власний бюджет, кошторис витрат).

другий рівень контролю – це перевірка правильності заповнення заявки, відповідність поданих у ній даних, інформації працівником фінансово-економічного відділу та погодження платежу з вищим керівництвом підприємства (наприклад, головним бухгалтером або його заступником, фінансовим, виконавчим чи генеральним директором).

Основне призначення даного контролю – це перевірка обгрунтованості та необхідності проведення платежу, відповідність його запланованим статтям витрат даного підрозділу, визначення або підтвердження черговості оплати. У разі відмови в акцепті заявки, її не повної плати, причини відмови або часткової оплати повідомляються ініціатору платежу.

Всі акцептовані заявки концентруються у одному спільному документі – реєстрі заявок на оплату, який формується відповідно до пріоритетності платежів на певну дату у межах існуючих залишків коштів на розрахунковому рахунку, касі з урахуванням прогнозу або плану надходження коштів у цей період. Реєстр платежів крім систематизації за пріоритетністю повинен містити основні дані про платіж (табл. 5).

За рішенням керівництва, відповідно до внутрішніх положень підприємства про організацію розрахунків у реєстрі заявок можуть відображатись інші важливі дані про проведений платіж, заявника, операцію. Реєстр заявок підлягає затвердженню виконавчим директором, головним бухгалтером.

Наступний крок – формування платіжного календаря. Останній – це графік надходження коштів і здійснення платежів у короткостроковому періоді (тиждень, декада, місяць залежно від інтенсивності розрахунків підприємства). Основне призначення платіжного календаря – представити надходження і відтік грошових засобів, спрогнозувати можливі касові розриви та відповідно завчасно вжити заходів щодо їх усунення – збалансувавши

Таблиця 5

Реєстр заявок на оплату по підприємству (на певну дату)

Пріори­тетність	Отримувач коштів	Документ	Сума, тис. грн	Валюта	Стаття витрат	Код витрат	Відмітка про оплату
1	Банк	Кредитний договір № 56	15	грн	Фінансові витрати (відсотки)	01	Оплачено
1	Цукровий завод	Рахунок-фактура № 523	56	грн	Насіння	15	Оплачено
1	ТОВ “Постач-1”	Рахунок-фактура № 86	80	грн	Запчастини	16	Оплачено
2	Пенсійний фонд	—	15	грн	Сплата пенсійних відрахувань	05	Оплачено
2	Працівники	Генеральна трудова угода	55	грн	Виплата авансу	09	Оплачено
2	ТОВ “Постач-2”	Рахунок-фактура № 523	24	грн	Пальне	17	Оплачено частково – 15 тис.
Всього			245	грн	—	—	—

вхідний і вихідний грошові потоки. На відміну від реєстру платежів, платіжний календар включає джерела надходження коштів, розподілені відповідно до найбільш ймовірних строків їх отримання. Залежно від цілей, платіжний календар може бути сформований у розрізі статей платежів або отримувачів коштів, проте найчастіше застосовується змішаний варіант його заповнення, за якого відбувається агрегатування за отримувачами коштів з наступним рознесенням платежів за статтями витрат. Нижче наведений можливий варіант платіжного календаря (табл. 6).

У разі виникнення касових розривів менеджменту підприємства потрібно вирішити, якими заходами ці касові розриви будуть усунені, серед них як ті, що спрямовуються на збільшення надходження від реалізації, кредитування обороту через овердрафт так і ті, які можуть відстрочити оплату (вексель, додаткові домовленості

Таблиця 6

Платіжний календар підприємства на тиждень, тис. грн

Стаття	Дата					Всього
	01.07	02.07	03.07	04.07	05.07
Поточна діяльність
Надходження від реалізації	120	100	90	100	100	510
Інші надходження	28		12			40
Всього	148	100	102	100	100	550
Оплата постачальникам	-50		-50	-125		-225
Заробітна плата					-80	-80
Податки					-25	-25
Оренда					-35	-35
Загальногосподарські витрати			-10		-25	-35
Сплата банку відсотків				-30		-30
Всього	-50		-60	-155	-165	-430
Сальдо	98	100	42	-55	-65	120
Залишок коштів на кінець дня	98	198	240	185	120	120

щодо відстрочення, отримання товарного кредиту). Для зменшення дефіциту платіжних засобів можуть бути застосовані товарні оплати та взаємозаліки.