- •44. Поняття про мотиви і мотивацію особистості. Мотиви та потреби. Мотиви і поведінка. Свідоме і несвідоме в мотивації. Неусвідомлені мотиви.
- •49. Самооцінка і рівень домагань. Поняття про фрустрацію. Механізми психологічного захисту особистості.
- •51 .Здібності, їх види і структура. Рівні розвитку здібностей. Можливості і обмеження тестування здібностей.
- •52. Поняття про темперамент та його фізіологічні основи. Історія вивчення темпераменту
- •1. Гуморальна теорія, якій уже понад ххv століть (від латинського humor -- волога) пов'язує темперамент з особливостями внутрішнього середовища організму.
- •53. Властивості темпераменту, їх сутність та прояв у різних типах темпераменту
- •54. Типи темпераментів як сукупність властивостей темперамент}'. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності.
- •55. Поняття про характер і його прояви. Фізіологічні основи характеру. Характер і темперамент.
- •56. Риси характеру, залежність між ними. Типи характерів і його акцентуація. Формування характеру.
- •57. Поняття про волю, її прояви і основні ознаки. Функції волі. Структура вольового акту.
- •1. Спонукальна - організація активності людини. Активності
- •58. Воля і інші прояви психіки. Вольові якості особистості та їх розвиток
- •59. Поняття про почуття та емоції. Фізіологічні основи емоцій. Види та функції емоцій.
- •68. Статус особистості в групі. Види статусів. Методика соціометричних досліджень.
- •69. Авторитет та його види. Фактори виникнення та підтримки авторитету.
- •70. Лідерство та керівництво. Теорії лідерства.
- •72. Психологічний клімат групи та його складові. Вплив психологічного клімату на членів групи.
- •73. Поняття соціалізації. Етапи соціалізації. Фактори соціалізації.
- •74. Фази входження зрілої особистості в групу. Соціально-психологічні проблеми, що виникають на кожному етапі.
- •75. Поняття про спілкування, його визначення. Значення спілкування у житті особистості. Потреба у спілкуванні. Основні характеристики та види спілкування.
- •I. За критерієм просторового існування
- •II. За критерієм мотивації до спілкування
- •77. Вербальні та невербальні засоби спілкування. Мова та мовлення. Види мовлення. Види невербальних засобів спілкування.
- •78. Інтерактивна сторона спілкування. Поняття про соціальні ролі та рольового очікування. Види соціальних ролей. Проблема педагогічного такту у педагогічному спілкуванні.
- •Iнодi соціальною роллю називають сукупнiсть прав чи обов'язкiв, якi очикуються щодо певного статусу у певнiй культурi.
- •79. Рольове віяло особистості. Рольовий конфлікт та його прояви. Проблема «педагогічної дистанції» у педагогічному спілкуванні.
53. Властивості темпераменту, їх сутність та прояв у різних типах темпераменту
Темперамент як динамічна характеристика психічної діяльності
особистості має певні властивості, які позитивно або негативно по-
значаються на його проявах. Розрізняють такі основні властивості
темпераменту, як сензитивність, реактивність, пластичність, ригідність,
резистентність, екстравертованість та інтровертованість.
Сензитивність — міра чутливості до явищ дійсності, що стосу-
ються особистості. Незадоволення потреб, конфлікти, соціальні події
в одних людей викликають яскраві реакції, страждання, а інші став-
ляться до них спокійно, байдуже. Відомий радянський психолог
Б. Ананьєв вважав, що сензитивність пов’язана з орієнтувальною
рефлекторною діяльністю і входить до структури темпераменту. Вва-
жається, що існують не лише окремі різновиди чутливості як по-
тенційні властивості окремих аналізаторів, а й загальний для пев-
ної людини спосіб чутливості, що є властивістю сенсорної організації
людини загалом. Сензитивність, на думку Б. Ананьєва, — порівня-
но стійка особливість особистості, в якій виражається тип нервової
системи людини і яка відіграє свою роль у здібностях людини до
різних видів діяльності.
Реактивність — це особливості реакції особистості на подразники,
що виявляються в темпі, силі та формі відповіді, а найяскравіше —
в емоційній вразливості, і відображуються на ставленні особистості до
навколишньої дійсності та до самої себе. Бурхливі реакції при успіхах
або невдачах у будь-якій діяльності позначаються на різних особли-
востях темпераменту. Реактивність як особливість темпераменту
виразно виявляється при психічних травмах — у реактивній депресії
(пригніченість, рухова та мовна загальмованість), в афективно-шоко-
вих реакціях (реакції на катастрофи, аварії, паніка), для яких харак-
терна або безладна рухова активність, або повна загальмованість,
ступор.
Пластичність виявляється у швидкому пристосуванні до обставин,
що змінюються. Завдяки пластичності певні сторони психічної діяль-
ності перебудовуються або компенсуються завдяки пластичності ви-
щої нервової діяльності. Слабкість, неврівноваженість або недостат-
ня рухливість типу нервової системи за належних умов життя та
виховання набирають позитивних якостей.
Ригідність — особливість, протилежна пластичності, складність
або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього
потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність вияв-
ляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в
емоційному житті — у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у
поведінці — у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-
етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.
Резистентність — міра здатності опиратися негативним або не-
сприятливим обставинам. Досить яскраво ця особливість виявляється
у стресових ситуаціях, при значному напруженні в діяльності. Одні
люди здатні опиратися найскладнішим умовам діяльності або обста-
винам, що несподівано склалися (аварії, конфлікти, асоціальна брава-
да), а інші розгублюються, легко здають позиції, стають нездатними
продовжувати роботу, хоча за звичайних умов з ними цього не трап-
ляється, незважаючи на втому, важкі умови праці.
Екстравертованість та інтровертованість — спрямованість реакцій
та діяльності особистості назовні, на інших (екстравертованість) або
на саму себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення (інтро-
вертованість). Вважають, що екстраверсія та інтроверсія як власти-
вості темпераменту — це прояви динамічних, а не змістових сторін
особистості. Екстравертованим типам властиві сила і рухливість
нервових процесів і у зв’язку з ними імпульсивність, гнучкість по-
ведінки, ініціативність. В інтровертованого типу переважають слаб-
кість та інертність нервових процесів, замкнутість, схильність до само-
аналізу, а тому йому властиві ускладнення соціальної адаптації.
