1. Оптимальна структура посівів – головний ресурс врожаю

Важливим резервом підвищення продуктивності та більш повної реалізації генетичного потенціалу сучасних високо інтенсивних сортів і гібридів рослин є дотримання оптимальної науково обґрунтованої структури посівних площ, яка розробляється з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони і особливостей спеціалізації виробництва.

Для підзони Південного Степу оптимальною є наступна структура посівних площ (табл..1).

Таблиця 1

Структура посівних площ для господарств різної спеціалізації, %

Напрям спеціалізації господарства	Структура посівних площ, %
	зернові і зернобобові	технічні (ріпак, соя, соняшник)	овочі, баштанні	кормові, в т.ч., зернофуражні	чорний пар
Південний Степ
Вирощування зернових та олійних культур	45-50	20-32	1-2	-	15-20
Виробництво зернових культур на зрошенні	50-60	30-35	-	10-20	-
Виробництво зернових та олійних культур і тваринницької продукції	50-60	10-20	2-3	6-8	15-20
Виробництво зернових культур	80-82	-	-	-	15-20

Основними в структурі посівних площ у нашому регіоні були і залишаються зернові та зернобобові культури (45-80%).

Під технічні культури в підзоні Південного Степу відводиться від 10 до 35% посівів, переважно це посіви соняшнику і ріпаку. Оптимальна структура посівних площ соняшнику за сприятливих гідротермічних умов для розвитку зернових і зернобобових культур повинна бути на рівні 15-17%.

При розробці структури посівних площ і складанні сівозмін необхідно враховувати агробіологічні особливості культури і їх адаптивність до гідротермічних умов у зв’язку зі зміною клімату. Слід враховувати, що в нашому регіоні врожайність сільськогосподарських культур обмежує два фактори: вологозабезпеченість посівів і природна родючість ґрунту (табл..2).

Таблиця 2

Кількість опадів та потенційна врожайність сільськогосподарських культур за вологозабезпеченістю посівів

Культура	середньо багаторічна сума опадів, мм	Потенційна врожайність, ц/га
		Запорізька область	Мелітопольський район
		1989-2008 рр.	1989-2008 рр.	2011р.	2012р.
Пшениця озима (генетичний потенціал урожайності інтенсивних сортів і гібридів – 100-140ц/га)	511 475 450 337	48 – – –	– 44 – –	– – 42 –	– – – 31
Ячмінь ярий (Уг= 85-90ц/га)	511 475 450 337	41 – – –	– 38 – –	– – 36 –	– – – 27
Кукурудза (Уг= 100-130ц/га)	511 475 450 337	42 – – –	– 39 – –	– – 37 –	– – – 28
Просо (Уг= 55-60ц/га)	511 475 450 337	64 – – –	– 60 – –	– – 56 –	– – – 43
Сорго зернове (Уг= 60-70ц/га)	511 475 450 337	74 – – –	– 69 – –	– – 65 –	– – – 49
Соняшник (Уг= 45-52ц/га)	511 475 450 337	16 – – –	– 15 – –	– – 14 –	– – – 10

В зоні сухого Степу в найбільшій мірі реалізовують свій генетичний потенціал врожайності такі посухостійкі культури, як сорго зернове і просо: у звичайні роки (2011 р.) на 93%, у посушливі (2012 р.) – на 70%. Тоді як у зернових колосових (пшениця, ячмінь) така здатність не перевищує 42% – у звичайні роки (2011 р.) і знижується до 30% за умов посухи (2012 р.).

Тому при удосконаленні технологій вирощування зернових колосових культур усі агрозаходи повинні бути спрямовані на підвищення вологозабезпеченості посівів. Тільки це гарантує одержання врожаїв, які характерні для зон достатнього зволоження.

У південно-степових районах у структурі посівних площ не менше 20% бажано відводити під чорний пар, як єдиний попередник, що гарантує отримання високого врожаю пшениці незалежно від погодних умов під час вегетації. Площі чорних парів доцільно збільшувати при високій концентрації (більше 30%) озимих культур або при наявності значної частини просапних культур з високим рівнем використання вологоресурсів (соняшник, кукурудза) (табл..3).

Таблиця 3

Вплив попередника на урожайність пшениці озимої, СБК «Дружба», 2012р.

Попередник	Сорт	Урожайність, ц/га
Чорний пар	Шестопалівка	39,1
Зайнятий пар (тритикале на зелену масу)	Шестопалівка	34,2
Бобові (соя)	Шестопалівка	27,7
Багаторічні трави (люцерна)	Антонівка	37,2
Сорго на силос	Антонівка	25,3
Кукурудза (МВС)	Антонівка	24,8

Озимі зернові культури традиційно складають значну частину зернового клину степової зони. В значній частині степового регіону для посівів цих культур в умовах осені 2012 року склались складні і несприятливі погодно-кліматичні умови. Жорстока посуха влітку та восени обумовила отримання слабких і несвоєчасних сходів озимої пшениці, в південній частині степового регіону на початок зими пшениця не зійшла зовсім. В зв'язку з цим, навесні необхідно буде провести пересів частини площ, що зайняті озимими. І хоча кінцеві показники кількості посівів цієї культури, які доведеться пересівати, можна буде з'ясувати тільки після закінчення зимового періоду, вже сьогодні можна надати деякі рекомендації, виходячи з існуючої на даний момент ситуації.

При плануванні пересіву озимої пшениці слід виходити з економічних можливостей господарства, але намагатись максимально дотримуватись рекомендованої структури посівів, не допускати необґрунтованого порушення сівозмін, добиваючись максимальної компенсації втрат від необхідності проведення пересіву отриманням високого урожаю культур, якими будуть пересіяні озимі.

В південній частині Степу в разі, якщо в ґрунті на момент проведення сівби ярих культур буде міститись недостатня кількість продуктивної вологи, слід розглянути можливість відведення 20-25% площі під пар з метою накопичення вологи і якісної підготовки ґрунту під майбутній урожай озимих культур.